Головуючого судді Корсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 925/1206/13 господарського суду Черкаської області за позовом Прокурора міста Умані в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до 1.Уманської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договорів оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивача не з'явився - відповідача-1 не з'явився - відповідача-2 не з'явився - відповідача-3 Табачук А.В. - Генеральної прокуратури України Томчук М.О.

В липні 2013 року прокурор міста Умані в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Уманської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" та товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група", в якій просив суд: визнати недійсними та скасувати рішення Уманської міської ради № 2.16-29/5 від 27.02.2008 "Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок" та № 3.11-60/5 від 12.10.2010 "Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок"; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, які укладені між Уманською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Англійське підприємство "Західна нафтова група" та скасувати їх державну реєстрацію, згідно яких надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу площею 0,9439 га. по Ленінградському шосе, 4В та площею 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1, у м. Умань, зареєстрованих в Черкаській регіональній філії "Центр ДЗК" 20.03.2008, за № 040877900045 та № 040877900044; визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, які укладені між Уманською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", згідно яких надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування автозаправного комплексу площею 0,9439 га по Ленінградському шосе, 4В та площею 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1, у м. Умань, зареєстрованих в Черкаській регіональній філії "Центр ДЗК" 04.11.2011 за № 711080004000079 та № 711080004000078; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" повернути до державної власності земельні ділянки площею 0,9439 га по Ленінградському шосе, 4В та площею 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1 у м. Умані.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.09.2013 (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 (у складі головуючого Суліма В.В., суддів: Рєпіної Л.О., Тищенко А.І.) у справі № 925/1206/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В запереченні на касаційну скаргу Уманська міська рада заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Черкаська обласна державна адміністрація, товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп", товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Англійське підприємство "Західна нафтова група" не скористались правом, наданим статтею 111-2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Уманської міської ради, Черкаська обласна державна адміністрація, товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Ойл Груп" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Уманської міської ради від 26.03.1998 № 128 надано в постійне користування філіалу інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України земельну ділянку площею 54,7987 га у м. Умані по вул. Інтернаціональній, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЧР 23-170 від 05.05.1998. В подальшому вул. Інтернаціональну було перейменовано у вул. Ленінградське шосе.

14.09.2006 Президією Українською академії аграрних наук України прийнято рішення № 14 "Про вилучення землі із землекористування Філіалу Інституту цукрових буряків УААН", згідно якого, Українська академія аграрних наук України дала згоду на вилучення із землекористування Філіалу Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України двох земельних ділянок загальною площею 1,9 га і передачу їх Спільному Українсько-Англійському підприємству "Західна нафтова група".

Листом без номера та дати Уманська міська рада надала дозвіл на збір матеріалів по вибору земельної ділянки для проектування, будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу площею 0,9500 га по Ленінградському шосе, 1Б та 4В за рахунок земель сільськогосподарського призначення Уманської міської ради, що знаходяться в користуванні філії інституту цукрових буряків Української Академії аграрних наук.

Рішенням від 30.11.2007 № 5.14-25/5 Уманська міська рада погодила місце розташування Спільному Українсько-Англійському підприємству "Західна нафтова група", у формі товариства з обмеженою відповідальністю, автозаправочного комплексу (будівництво) на земельній ділянці площею 0,9500 га кожну із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні філіалу інституту цукрових буряків Української Академії аграрних наук (далі ФІЦБ), по Ленінградському шосе, 1Б та 4В.

Листами міської ради від 19.12.2007 № 2204/01 та № 2205/01 Спільному Українсько-Англійському підприємству "Західна нафтова група" надано дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок і оренду строком на 5 років для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу площею 0,9433 та 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1Б та 4В за рахунок земель сільськогосподарського призначення міської ради, що перебувають у користуванні філіалу інституту цукрових буряків.

У 2008 році виготовлені проекти відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування автозаправочного комплексу площею 0,9433 та 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1Б та 4В.

Рішенням міської ради від 27.02.2008 № 2.16-29/5 затверджені проекти відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування автозаправочних комплексів площею 0,9433 га та 0,9439 га по Ленінградському шосе, 1Б та 4В Спільному Українсько-Англійському підприємству "Західна нафтова група" і земельні ділянки, терміном на 5 років надані в оренду для використання в комерційних цілях.

На підставі вищевказаного рішення, між Уманською міською радою та спільним україсько-англійським підприємством "Західна Нафтова Група" 20.03.2008 року укладено договори оренди земельних ділянок загальною площею 1,8872 га. В подальшому Уманський міський відділ Черкаської регіональної філії "Центр ДЗК" 20.03.2008 здійснив їх державну реєстрацію за № 040877900045 та № 040877900044.

Листами від 15.06.2010 №№ 643/01, 644/01 міська рада надала дозволи товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" на розробку технічної документації із землеустрою щодо переоформлення оренди земельних ділянок строком на 10 років для обслуговування автозаправочних комплексів по Ленінградському шосе, 4В та 1Б площею 0,9439 га та 0,9433 га за рахунок земель міської ради, які перебувають у користуванні СУАП "Західна нафтова група" і використовуються в комерційних цілях.

Так, рішенням міської ради від 12.10.2010 № 3.11-60/5 з користування Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" вилучено земельні ділянки надані для обслуговування автозаправочного комплексу площею 0,9433 га та 0,9439 га, що по Ленінградському шосе, 1Б та 4В в зв'язку з переходом права власності на майно до іншого власника і вказані земельні ділянки надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" терміном на 5 років.

Згідно договорів оренди землі реєстраційний № 711080004000079 та № 711080004000078 від 04.11.2011, на підставі рішення міської ради від 12.10.2010 № 3.11-60/5, товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" надано в строкове платне користування для комерційних цілей, земельні ділянки площами 0,9433 га та 0,9439 га за рахунок земель Уманської міської ради, що перебували у користуванні Спільного Українсько-Англійського підприємства "Західна нафтова група" для обслуговування автозаправочних комплексів по Ленінградському шосе, 1Б та 4В у м. Умань, терміном до 12.10.2015.

В своєму позові прокурор послався на те, що земельні ділянки, які були передані в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ОЙЛ ГРУП" віднесені до категорії особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та є землями державної власності. На думку прокурора, зазначені земельні ділянки не могли виділятись для комерційного використання без виготовлення проектів на зміну цільового призначення земель. Прокурор вважає, що відповідні рішення місцевої ради щодо передачі цих земельних ділянок у користування на умовах оренди прийняті з перевищенням її повноважень, відповідні договори на підставі яких вони укладені не відповідають вимогам діючого законодавства. На підставі викладеного, прокурор посилався на те, що при наданні в оренду земельних ділянок порушені права Черкаської обласної державної адміністрації. Підставою позову прокурор зазначив статті 19, 20, 21, 28, 82, 84, 90, 116, 120, 122, 142, 150, 152 Земельного кодексу України, статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статтю 26 Закону України "Про місцеве самоврядування ".

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття рішень ради щодо надання земельних ділянок в оренду) до повноважень міських рад належить право розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) (в редакції, чинній на дату прийняття рішень ради), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки, відносно яких виник спір, знаходиться в межах м. Умані.

Доказів розмежування земель державної і комунальної власності до матеріалів справи не надано.

Частиною першою статті 122 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на час прийняття радою спірних рішень) передбачено, що сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з пунктом "ґ" частини третьої статті 84 Земельного Кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, зокрема, належать земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Отже з вказаної норми вбачається, що до земель державної власності належать лише ті земельні ділянки, які забезпечують діяльність, зокрема, державних галузевих академій наук.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій встановлено, що на день прийняття Уманською міською радою рішення № 2.16-29/5 від 27.02.2008 спірні земельні ділянки не забезпечували діяльність Українською академії аграрних наук України, про що свідчить рішення її президії від 14.09.2006 № 14 "Про вилучення землі із землекористування Філіалу Інституту цукрових буряків УААН". Крім того, Філіал Інституту цукрових буряків УААН листом від 04.06.2007 № 268 вказав, що земельні ділянки запропоновані для відведення під автозаправні комплекси спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" біля автодороги Київ-Одеса (вул.Ленінграське шосе,1-Б та 4-В), які перебувають в користуванні Філіалу Інституту цукрових буряків УААН, знаходиться поза сівозміною, використовуються як рілля під городами і не відносяться до дослідних полів".

На підставі викладеного, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Уманська міська рада мала необхідні повноваження щодо надання спірних земельних ділянок у користування на умовах оренди.

Стосовно посилання прокурора на те, що земельні ділянки, що були предметом спірних рішень та договорів і відносились до земель сільськогосподарського призначення, були передані в оренду як землі комерційного призначення без виготовлення проектів на зміну цільового призначення земель, слід зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що визначення і зміна цільового призначення земельних ділянок площею 0, 9433 га та 0, 9439 га по Ленінградському шосе, 1Б та 4В здійснено відповідно до проектів відведення цих земельних ділянок, розроблених у відповідності до вимог діючого законодавства. Умовою відведення земельної ділянки є код використання 1.11.6 (інша комерційна діяльність) згідно Українського класифікатора цільового використання земель затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 (v1205219-98) . Наказ Держкомзему України від 23.07.2013 № 543 "Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель", на який посилається прокурор, на момент прийняття оспорюваних рішень та укладення відповідних договорів оренди не був виданий.

До особливо цінних земель спірні земельні ділянки не відносяться, про що зазначено у висновку державного агентства земельних ресурсів України викладений в його листі від 11.02.2008 № 14-17-6/1006 (v1004659-08) , адресованому Уманській міській раді.

Встановивши зазначені обставини на підставі сукупності поданих доказів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірні рішення прийняті Уманською міською Радою в межах її повноважень, з дотриманням вимог діючого законодавства на час їх прийняття, а обставини, викладені прокурором у позовній заяві, не були доведені у встановленому законом порядку належними і допустимими засобами доказування, що стало підставою для відмови у позові в частині визнання недійсними та скасування цих рішень.

Враховуючи, що вимоги про визнання недійсними договорів оренди та повернення земельних ділянок, в даному випадку, є похідними вимогами, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині, є обґрунтованими.

Статтею 152 Земельного кодексу України, яка визначає способи захисту прав на земельні ділянки, передбачено, що саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що в даному випадку прокурором подано позов в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, яка не належить до осіб, на які покладено функції щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

Колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів, викладених в касаційній скарзі, слід зазначити, що вони не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.