Головуючого судді Божок В.С., суддів Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс", м. Полтава, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у справі господарського суду Полтавської областіза заявою Миргородського міжрайонного прокурора, м. Миргород, Полтавська обл. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року за позовом Миргородського міжрайонного прокурора в інтересах територіальної громади м. Миргород Полтавської обл. в особі Миргородської міської ради, м. Миргород, Полтавська обл. до Виконавчого комітету Миргородської міської ради, м. Миргород, Полтавська обл. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Відкритого акціонерного товариства "Полтаваавтотранс", м. Полтава, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава про визнання незаконними та скасування рішення, свідоцтва про право власності на будівлю

за участю представників

прокуратури: Сіромашенко Р.Л., посвідчення ГПУ від 09.10.2013 року № 020951,

позивача: Николенко К.С.,

відповідача: Федрунов О.М.,

третьої особи-1: Біленко Л.Д.,

третьої особи-2: Миськів В.М.

Миргородський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах територіальної громади м. Миргород Полтавської області в особі Миргородської міської до господарського суду Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Миргородської міської ради та відкритого акціонерного товариства "Полтаваавтотранс" (далі за текстом - ВАТ "Полтаваавтотранс") про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 13.12.2006 року № 543 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права приватної власності ВАТ "Полтаваавтотранс" на будівлю громадського туалету площею 45,4 кв. м., яка знаходиться в м. Миргород Полтавської області за адресою: вул. Воскресінська, 9, та визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на будівлю громадського туалету площею 45, 4 кв. м., яка знаходиться в м. Миргород Полтавської області за адресою: вул. Воскресінська, 9, що видане 15.12.2006 роки Виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області ВАТ "Полтаваавтотранс".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.01.2010 року змінено процесуальний статус ВАТ "Полтаваавтотранс" з відповідача-2 на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.03.2010 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 13.12.2006 року № 543 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права приватної власності ВАТ "Полтаваавтотранс" на будівлю громадського туалету площею 45, 4 кв. м, яка знаходиться в м. Миргород Полтавської області за адресою: вул. Воскресінська, 9; в іншій частині позову - відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2010 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 13.12.2006 року № 543 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" в частині оформлення права приватної власності ВАТ "Полтаваавтотранс" на будівлю громадського туалету площею 45,4 кв. м., яка знаходиться в м. Миргород Полтавської області за адресою: вул. Воскресінська, 9, в цій частині в задоволенні позову відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

Миргородський міжрайонний прокурор звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року за нововиявленими обставинами, (з урахуванням заяви про уточнення від 01.10.2013 року), в якій просив постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2010 року залишити без змін.

Заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивовано прийняттям наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року та тим, що зі змісту протоколу від 15.04.2013 року комісії, утвореної розпорядженням Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області від 01.04.2013 року № 52-р, по перевірці звернення директора Навчально-виховного комплексу "Гелікон" та протоколу від 25.06.2013 року засідання зазначеної комісії вбачається, що передачу спірного майна, яке вказане в пункті 59 Переліку нерухомого майна, здійснено без дотримання Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та ВАТ "Полтаваавтотранс" норм законодавства, а саме: пунктів 2.3, 5.6 Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 25 листопада 2003 року № 2097 (z1201-03) .

Вказані обставини, на думку прокурора, є нововиявленими і свідчать про порушення законодавства України, які мали місце при включенні будівлі громадського туалету до переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Полтаваавтотранс" та прийнятті наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року задоволено: постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року - скасовано, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.03.2010 року залишено без змін.

Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що при розгляді справи та прийнятті постанови від 18.08.2010 року Київському міжобласному апеляційному господарському суду не були відомі обставини, які, на думку прокурора, свідчать про порушення законодавства України, що мали місце при включенні будівлі громадського туалету до переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Полтаваавтотранс" та прийнятті наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року, і якби такі обставини були відомі суду, це б мало наслідком прийняття іншого за змістом рішення, а тому такі обставини є нововиявленими.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, товариство з додатковою відповідальністю "Полтаваавтотранс" (далі за текстом - ТДВ "Полтаваавтотранс") звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року та залишити в силі постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2010 року.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області до Вищого господарського суду було подано заяву, в якій третя особа-2 підтримує доводи, викладені в касаційні скарзі ТДВ "Полтаваавтотранс", та просить її задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - скасувати та залишити в силі постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2010 року.

Миргородською міською радою до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - без змін.

В судовому засіданні представники третіх осіб-1, -2 просили касаційну скаргу задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - скасувати та залишити в силі постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2010 року, а прокурор та представники сторін проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - без змін.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - скасуванню, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2010 року необхідно залишити в силі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як вказано в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27.02.1981 року № 1 (v0001700-81) , не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставнинами" від 26.12.2011 року № 17 (v0017600-11) роз'яснено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, виникнення нових доказів або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

До того ж, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення спору Київським міжобласним апеляційним господарським судом було надано оцінку наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року, у зв'язку з чим обставини, на які посилається прокурор як на нововиявлені, вже були відомі суду та учасникам спору.

Крім того, в основу постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року було покладено не лише прийняття наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року, а й інші обставини, зокрема, недоведеність наявності права комунальної власності на спірну будівлю громадського туалету, ненадання доказів безхазяйності спірної будівлі та ненадання доказів порушення прав позивача спірним рішенням.

Також необхідно відзначити, що протоколи комісії по перевірці спірного питання щодо передачі Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Полтавській області нерухомого майна у власність ВАТ "Полтаваавтотранс" від 15.04.2013 року та від 25.06.2013 року, в яких зафіксовані висновки, на які посилається прокурор, складені після винесення постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року, що виключає одну із ознак нововиявлених обставин, а саме, їх існування на час розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що обставини, на які посилається прокурор, зокрема, підстави прийняття наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області № 653 від 23.07.2010 року та протоколи комісії по перевірці спірного питання щодо передачі Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Полтавській області нерухомого майна у власність ВАТ "Полтаваавтотранс" від 15.04.2013 року та від 25.06.2013 року, в яких зафіксовані відповідні висновки, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказане не було враховано Харківським апеляційним господарським судом, що призвело до помилкових висновків про необхідність задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Харківським апеляційним господарським судом при розгляді заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами надано невірну юридичну оцінку цим обставинам, внаслідок чого порушено встановлений процесуальний порядок для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, а саме, вимоги ст. 112 - 114 ГПК України, що призвело до задоволення такої заяви і скасування законної та обгрунтованої постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.08.2010 року і неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу положень п. 6 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Таким чином, оскільки постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року у даній справі прийнято з порушенням норм процесуального права, а згідно вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України це є підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року - скасувати і залишити в силі постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.08.2010 року.