Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В.) та на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 (головуючий суддя Мандриченко О.В., судді Котков О.В., Якименко М.М.) у справі № 5011-18/8313-2012 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" до 1. Профспілки працівників Федерації професійних спілок України 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор електронної реєстрації та звітності", про усунення перешкод у користуванні майном, за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" про визнання недійсним договору оренди №2/07/2011 та зобов'язання звільнити незаконно займані приміщення НОМЕР_2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за участю представників (за первісним позовом):позивача не з'явились, відповідача-1 не з'явились, відповідача-2 ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи не з'явились,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Профспілки працівників Федерації професійних спілок України та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якому просить суд (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.08.2012 р.):

- визнати право користування за ТОВ "Електронний світ України" приміщенням, яке є предметом оренди за договором оренди від 01.07.2011 р. № 2/07/2011;

- припинити відповідачу-1 чинити позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 275,43 кв. м, а саме: заборонити відповідачеві-1 самовільно, без письмового дозволу позивача, заходити та знаходитися на території орендованого приміщення, заборонити відповідачеві-1 відключати та будь-яким іншим чином заважати роботі електропостачання та водопостачання орендованого приміщення, заборонити відповідачеві-1 демонтувати сигналізацію, засоби відеоспостереження та інші комунікації орендованого приміщення, заборонити відповідачеві-1 вчиняти інші дії, які порушують права позивача як користувача;

- зобов'язати відповідача-2 не чинити позивачеві перешкод у користуванні орендованим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 275,43 кв. м до закінчення строку договору оренди від 01.07.2011 р. № 2/07/2011, а саме: припинити відповідачу-2 чинити перешкоди працівникам та відвідувачам ТОВ "Електронний світ України" у вільному доступі до орендованих приміщень, припинити відключати та будь-яким іншим чином заважати роботі електропостачання та водопостачання орендованого приміщення, заборонити відповідачеві-2 демонтувати сигналізацію, засоби відеоспостереження та інші комунікації орендованого приміщення, припинити відповідачу-2 вчиняти інші дії, які порушують права позивача як користувача.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" про визнання недійсним договору оренди від 01.07.2011 р. № 2/07/2011 та зобов'язання звільнити незаконно займані приміщення НОМЕР_2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р. у справі № 5011-18/8313-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р., в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, а зустрічний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст.ст. 203, 215, 761 ЦК України, ст.ст. 42, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що спірний договір в повній мірі відповідає вимогам законодавства, а суди необґрунтовано дійшли висновку про недійсність спірного договору лише на підставі висновків судової експертизи від 31.05.2013 р. № 837 та від 03.06.2013 р. № 838 без урахування інших доказів у справі в їх сукупності.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача та відповідача-2 за первісним позовом, а також третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників учасників судового процесу не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Первісний позов обґрунтовано тим, що 01.07.2011 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" (орендар) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор електронної реєстрації та звітності" (компанія) укладено Договір оренди № 2/07/2011 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, зокрема, частину нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вісімнадцятий поверх, загальною площею: 133,08 кв. м, офісне обладнання та меблі.

Положеннями п. 2.1 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування приміщенням після підписання та скріплення печатками орендодавцем та орендарем цього договору та акту приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього договору. Обладнання та меблі передаються за окремим актом приймання-передачі не пізніше ніж протягом 4 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. 2.6.1 Договору після підписання акта приймання-передачі приміщення-2 між ТОВ "Оператор електронної реєстрації та звітності" та орендарем останній зобов'язується повідомити орендодавця про приймання від ТОВ "Оператор електронної реєстрації та звітності" приміщення-2 та надіслати протягом 10 календарних днів копію акту приймання-передачі приміщення-2, укладеного між ТОВ "Оператор електронної реєстрації та звітності" та орендарем.

Відповідно до п. 3.1 Договору термін користування орендарем приміщенням та приміщенням-2 починається з моменту підписання відповідних актів приймання-передачі приміщення строком до 30.05.2014 р. з можливістю пролонгації договору до 30.04.2017 р.

Плата за оренду приміщення та приміщення-2 нараховується з дати прийняття приміщення та приміщення-2 і до закінчення терміну користування, якщо тільки більш тривалий період на встановлений у цьому Договорі (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору плата за оренду разом з обладнанням та меблями відповідно до п. 1.1 договору та проведеним ремонтом відповідно до п. 6.2.2 Договору складає 497,00 грн. на місяць за один квадратний метр відповідно до орендованих площ. У разі якщо приміщення та приміщення-2 передаються для обладнання та меблів, вказаних у п. 1.1 договору, та без проведеного ремонту, передбаченого п. 6.2.2 Договору, плата за оренду складає 11 гривень на місяць за один квадратний метр відповідно до орендованих площ приміщення та приміщення-2, даний розмір орендної плати сплачується орендарем орендодавцю до того моменту, поки не буде передано обладнання та меблі та поки не буде проведений ремонт відповідно до п. 6.2.2 Договору.

У п. 6.2.1 Договору зазначено, що орендодавець зобов'язується забезпечити орендарю умови, необхідні для безперешкодного використання приміщення, приміщення-2 і обладнання та меблів.

Згідно з наданим позивачем за первісним позовом актом приймання-передачі від 01.07.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вісімнадцятий поверх, офісна частина загальною площею 141 кв. м.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор електронної реєстрації та звітності" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" 15.06.2012 р. було складено акт приймання-передачі предмета оренди нежитлового приміщення згідно з Договором оренди № 2/07/2011 від 01.07.2011 р., відповідно до якого ТОВ "Оператор електронної реєстрації та звітності" передав, а ТОВ "Електронний світ України" прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: частину приміщення, що знаходиться на вісімнадцятому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, розміром 142,35 кв. м., яке знаходиться у власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 змінив ім'я на ОСОБА_4, про що у відповідній книзі реєстрації змін імені 23.12.2011 р. зроблено актовий запис № 110.

Первісний позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 в порушення умов Договору перешкоджає Товариству з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" користуватись орендованим майном, у свою чергу ОСОБА_4 заперечив проти задоволення первісного позову та заявив зустрічний позов про визнання Договору недійсним та зобов'язання позивача за зустрічним позовом звільнити займане приміщення.

У зустрічному позові ОСОБА_4 посилається на те, що ані Договору оренди № 2/07/2011, ані акта прийому-передачі до нього він не укладав і не підписував.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Як встановлено судами та не заперечується сторонами, майно, яке є предметом Договору оренди, належить на праві приватної власності позивачу за зустрічним позовом, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що позивач за зустрічним позовом заперечував факт підписання Договору та акта приймання-передачі, судом першої інстанції було призначено у справі почеркознавчу експертизу та експертизу технічного дослідження документів.

Відповідно до висновку № 837 судової почеркознавчої експертизи від 31.05.2013 р. встановити ким, ОСОБА_4, чи іншою особою виконаний підпис від імені ОСОБА_4, що міститься в графі "орендодавець" договору оренди № 2/07/2011, укладеного 01.07.2011 р. між ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Електронний світ України" та ТОВ "Оператор електронної реєстрації та звітності", не видається можливим.

Висновком № 838 судової експертизи технічного дослідження документів від 03.06.2013 р. встановлено, що зображення 1-8 аркушів наданої на дослідження копії договору оренди № 2/07/2011 не є автентичною копією реквізитів 1-8 аркушів наданого на дослідження оригіналу примірника договору оренди; дев'ятий аркуш наданої на дослідження копії договору оренди виготовлений шляхом технічного монтажу із використанням комп'ютерної чи копіювально-розмножувальної техніки, де оригіналами для даних зображень послужили реквізити двох різних документів, або двох різних примірників одного документа.

Враховуючи викладене, судами встановлено що в матеріалах справи відсутній Договір оренди, підписаний зі сторони власника майна, а відповідно, договір, який міститься в матеріалах справи, є недійсним, адже суперечить ч. 2 ст. 207 ЦК України.

При цьому судами підставно відхилено посилання скаржника на те, що ОСОБА_4 власноручно підписано паперову наклейку, якою опечатано нитки та вузол прошивки на зворотній стороні останнього аркушу спірного договору, оскільки зазначений факт не підтверджує факту підписання Договору оренди ОСОБА_4 Підпис, розміщений на наклейці, не виходить за межі наклейки, позивачем за первісним позовом не доведено, що зазначена наклейка була підписана ОСОБА_4 саме з метою недопущення підміни сторінок Договору оренди, а не була частиною іншого документу.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів, що факт передачі приміщення, власником якого є позивач за зустрічним позовом, відповідачеві за зустрічним позовом є недоведеним, а тому позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" звільнити незаконно займані приміщення НОМЕР_2, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, правомірно задоволена судами, оскільки відповідач за зустрічним позовом не має достатніх правових підстав перебувати у спірному приміщенні.

Крім того, матеріалами справи підтверджується і не заперечується сторонами факт перебування відповідача за зустрічним позовом у приміщенні позивача за первісним позовом.

Враховуючи, що Договір № 2/07/2011 від 01.07.2011 р. визнано судом недійсним, а правові підстави для перебування позивача за первісним позовом у спірному приміщенні відсутні, колегія суддів погоджується з позицією судів, що підстави для задоволення первісного позову про визнання права користування за ТОВ "Електронний світ України" приміщенням, яке є предметом оренди за Договором від 01.07.2011 р. № 2/07/2011, та про зобов'язання відповідачів не чинити перешкод позивачу у користуванні спірним приміщенням відсутні.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову та про їх наявність для задоволення зустрічних позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронний світ України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі № 5011-18/8313-2012 - без змін.