головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Грек Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" від позивача: Величко Г.В. від відповідача: Луєнко Ю.В. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року у справі № 5028/10/44/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" до Приватного підприємства "Аверс - +" про стягнення заборгованості в сумі 258 508, 78 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та заставне майно

Публічне акціонерне товариство "Полікомбанк" (далі позивач) звернулось з позовом до Приватного підприємства "Аверс - +" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 258 508, 78 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та заставне майно.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2012 року позовні вимоги були задоволені повністю. З відповідача підлягає стягненню 258 508, 78 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, згідно з іпотечним договором від 25.07.2006 року (далі іпотечний договір) та договором застави № 546 від 07.08.2006 року (далі договір застави), шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 247 544 грн. та початковою ціною реалізації предмету договору застави в розмірі 302 800 грн.

Майно яке є предметом договорів іпотеки та застави зазначено в резолютивній частині рішення суду першої інстанції (т.1 а.с. 71-79) - далі Майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року рішення суду першої інстанції було змінено та зазначено, що замість "1 247 544 грн. початкової ціни предмета іпотеки", слід читати: "4 747 842 грн."; замість "302 800 грн. початкової ціни реалізації рухомого майна", слід читати: "1 284 602 грн."

Зміну рішення суду першої інстанції апеляційний суд мотивував тим, що в зв'язку з неможливістю проведення експертизи у справі, суд взяв до уваги експертну оцінку майна, яку було складено ПП "Агентство по експертній оцінці майна "Дісконт К".

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року та залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2012 року.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права та дана невірна оцінка зібраним у справі матеріалам. Позивач звертає увагу суду касаційної інстанції, що у рішенні по справі № 12/66 від 05.07.2011 року була вже визначена початкова ціна реалізації одних і тих самих предметів іпотеки та застави. Судова - будівельна технічна експертиза об'єктів нерухомості, яка двічі призначалась апеляційним судом, не була здійснена, у зв'язку з несплатою відповідачем вартості судової експертизи, тобто з вини відповідача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

21.06.2006 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 499, згідно до якого позивач відкриває відповідачу відкличну кредитну лінію, з лімітом кредитування 600 000 грн. Кінцева дата дії кредитної лінії - 20.07.2009 року (розділ 1 Кредитного договору (т.1 а.с. 11-14)).

У подальшому, згідно до додаткової угоди № 2 кінцева дата повернення кредиту встановлена - 20.07.2008 року (т.1 а.с. 14)).

Розділом 2 Кредитного договору передбачено, що відповідач забезпечує своєчасне повернення кредиту та сплату процентів по ньому заставою майна та іпотекою.

07.08.2006 року між сторонами у справі (позивач заставодержатель, відповідач - заставодавець) укладено договір застави, яким забезпечується виконання зобов'язання відповідача за Кредитним договором № 499.

Передане в заставу майно зазначено в додатку № 1 (т.1 а.с. 17). Загальна балансова вартість заставленого майна складає 75 191, 50 грн. Сторони оцінили заставлене відповідачем майно в 302 800 грн.

25.07.2006 року між сторонами у справі укладено іпотечний договір, згідно до якого відповідач в забезпечення виконання зобов'язання по Кредитному договору надав позивачу (іпотекодержатель) в іпотеку будівлі, що знаходяться за адресою: Чернігівська обл. м. Ніжин, вул. Бородіна, 7 (в пункті 2 Іпотечного договору наведено перелік майна, яке передано в іпотеку (т.1 а.с. 20-21)).

Відповідно до п.3 іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки в 1 141 215 грн., згідно звіту про оцінку майна, що пропонується в заставу позивачу від 18.07.2006 року.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" (далі Закон) передбачено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках встановлених законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначається суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнута угода.

З договору застави вбачається, що сторони погодили вартість майна, що було передано в заставу в розмірі 302 800 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що договори як застави, так і іпотеки були змінені, в частині визначення вартості майна, яке є їх предметами, або визнані в цій частині недійсними.

Відповідно до ст. 39 Закону, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду повинна бути зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

До матеріалів справи залучено копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2011 року у справі № 12/66 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" (позивач у даній справі) до приватного підприємства "Аверс - +" (відповідач у даній справі) про стягнення заборгованості у розмірі 245 067, 86 грн. за рахунок предметів застави та іпотеки, які є предметами договорів застави № 546 від 07.08.2006 року та іпотечного договору від 25.07.2006 року № 24/86 (номер в реєстрі).

Згідно до зазначеного рішення суду позовні вимоги були задоволені повністю.

В рішенні суду зазначено про те, що початкова ціна реалізації рухомого майна встановлена в розмірі 302 800 грн., як визначено сторонами в п. 1.4 договору застави № 546 від 07.08.2006 року; суд визначив спосіб реалізації заставленого майна - його продаж на публічних торгах, в порядку встановленому законом.

В рішенні у справі № 12/66 також зазначено, про те, що предмет іпотеки, згідно з іпотечним договором від 25.07.2006 року підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів та встановив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 247 544 грн.

Відповідно до п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування ГПК України (1798-12) судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Враховуючи, що рішенням у справі № 12/66 від 05.07.2011 року, встановлено преюдиціальні факти щодо визначення початкової ціни реалізації як заставного, так і іпотечного майна за договором застави № 546 від 07.08.2006 року та іпотечним договором від 25.07.2006 року, які укладені між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції повинен був врахувати їх при прийняті постанови.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те. що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки та початкової ціни реалізації рухомого майна (яке є предметом договору застави), а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк"

задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013 року прийняту у справі № 5028/10/44/2012 скасувати, в частині зміни рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2012 року у справі № 5028/10/44/2012 щодо визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки та початкової ціни реалізації рухомого майна.

3. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2012 року у справі № 5028/10/44/2012 залишити без змін.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Аверс - +" (16600, Чернігівська області, місто Ніжин, вул. Лізи Чайкіної, 23-б, ЄДРПОУ 30941812) на користь Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 3, ЄДРПОУ 19356610) 2 585,09 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. судового збору сплачено за подачу касаційної скарги.