розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення 15 882,52 грн.,

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 15 882,52 грн. за договором купівлі продажу природного газу № 12/1975-В від 09.04.2012 року, з яких 0,02 грн. становить сума основного боргу, 703,07 грн.- 3% річних, 3515,40 грн. пеня та 11 664,03 грн. 7% штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" основний борг у сумі 0,02 грн., пеню у сумі 1757,70 грн., 3% річних у сумі 703,07 грн., 7% штрафу у сумі 5832,02 грн., судовий збір. В задоволенні іншої частини позовних вимог в розмірі 7589,71 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх судових інстанцій, позивач просить їх скасувати в частині відмови в стягненні з відповідача пені в розмірі 1 757,70 грн. та штрафу в розмірі 5 832,01 грн., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення господарських судів попередніх судових інстанцій підлягають залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши належним чином всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх, господарські суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що відповідач в порушення умов укладеного договору, у встановлені строки свої зобов'язання по оплаті отриманого ним природного газу виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Тому, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача решту суму основного боргу в розмірі 0,02 грн. за поставлений, згідно умов укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу природного газу №12/1975-В, природний газ.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судами встановлено, що п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно п.3 ст. 83 ГПК України, передбачено право господарського суду, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, штрафу, пені, які підлягають стягненню.

Також, згідно ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, оцінивши ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором, майновий стан відповідача та той факт, що відповідач зобов'язаний забезпечувати безперебійне та безаварійне надання послуг, утримувати газові мережі, споруди на них, систему газопостачання та газифікації в належному стані, а також враховуючи ту обставину, що заборгованість бюджетних установ та організацій по оплаті отриманого ними газу підтверджена відповідачем, дійшов правильного висновку про зменшення належних до стягнення суми пені та штрафу на 50 %, стягнувши з відповідача на користь позивача 1757,70 грн. пені та 5832,02 грн. штрафу.

З огляду на викладене суд вважає, що суди попередніх судових інстанцій в оскаржуваній частині повно і всебічно перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Харківської області від 19 листопада 2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22 січня 2014 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.