головуючого: Черкащенка М.М., суддів: Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та на рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2013 у справі № 916/1781/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА-ЮГ" про стягнення 132 946, 64 грн.

Публічне акціонерне товариство "Одеський нафтопереробний завод" (далі - ПАТ "Одеський нафтопереробний завод") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРА-ЮГ" (далі - ТОВ "ТЕРА-ЮГ") про стягнення суми безпідставно набутих грошових коштів за договором № 12/131 від 07.06.2012 в розмірі 122 700, 00 грн.; суми безпідставно набутих грошових коштів за договором № 12/135 від 14.06.2012 в розмірі 9 000, 00 грн.; інфляційного збільшення суми боргу за договором № 12/131 від 07.06.2012 у розмірі 122, 70 грн.; інфляційного збільшення суми боргу за договором № 12/135 від 14.06.2012 у розмірі 9, 00 грн.; 3% річних за договором № 12/131 від 07.06.2012 у розмірі 1 038, 75 грн.; 3% річних за договором № 12/135 від 14.06.2012 у розмірі 76, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.07.2013 порушено провадження у справі № 916/1781/13 за позовом ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" до ТОВ "ТЕРА-ЮГ" про стягнення 132 946, 64 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Горячук Н.О., Щавинська Ю.М.) від 21.10.2013 у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) від 19.12.2013 рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2013 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013, ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів скасувати, і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" посилається на те, що при ухваленні рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки не було враховано положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України. При цьому, скаржник вказує на те, що сплив строків дії договору свідчить про те, що правова підстава, на якій відповідач набув грошові кошти, відпала, а тому кошти, які відповідач отримав у якості попередньої оплати за виконання робіт, підлягають поверненню позивачеві.

Також ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" касаційну скаргу обґрунтовує тим, що суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених позивачем, керуючись положеннями ст. 1212 ЦК України, не зважаючи на те, що позовні вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних позивач заявляв відповідно до ст.ст. 536, 625 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 19.02.2014.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 розгляд касаційної скарги відкладено на 05.03.2014.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод" (ПАТ "Одеський нафтопереробний завод") (замовник) та ТОВ "ТЕРА-ЮГ" (виконавець) 07.06.2012 було укладено договір № 12/131 про виконання робіт, за умовами якого замовник замовив, а виконавець взяв на себе зобов'язання забезпечити погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, та організувати підписання договору оренди на земельну ділянку, орієнтованою площею 0,7 га під будівлею Будинку культури і спортивного майданчика ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод" що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 16 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору № 12/131 за виконані роботи згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю грошові кошти згідно з підписаним сторонами протоколом про договірну ціну (додаток № 2 до договору), що є невід'ємною частиною договору.

Роботи вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником з моменту підписання обома сторонами акту (п. 4. 3 договору).

Згідно з п. 8.1 договору № 12/131 він набуває чинності з моменту підписання і діє до 21.03.2013 (а в частині грошових розрахунків - до повного виконання згідно із протоколом розбіжностей до договору).

Пунктами 1, 2 протоколу № 1 про договірну ціну по виконанню робіт від 07.06.2012 передбачено, що за виконання всього переліку робіт згідно договором та календарним планом ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод" перераховує ТОВ "ТЕРА-ЮГ" грошові кошти в розмірі 409 000 грн. Оплата здійснюється на поточний рахунок відповідача поетапно: за перший етап у формі авансового платежу оплата складає 30% від загальної суми договору № 12/131 - 122 700 грн., та перераховується протягом десяти робочих днів з дати підписання договору; за другий етап оплата складає 40% від загальної суми договору № 12/131 - 163 600 грн., та перераховується протягом п'яти робочих днів з дати рахунка на оплату другого етапу роботи; за третій етап оплата складає 30% від загальної суми договору № 12/131 - 122 700 грн., та перераховується протягом п'яти робочих днів з дати рахунка на оплату третього етапу роботи.

Господарськими судами встановлено, що ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод" на виконання умов договору № 12/131 11.06.2012 було перерахувало на рахунок ТОВ "ТЕРА-ЮГ" 30% авансового платежу в розмірі 122 700 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.06.2012 між ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод" замовник та ТОВ "ТЕРА-ЮГ" виконавець було укладено договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 12/135, за умовами якого, виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розробленням проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,7 га під будівлею Будинку культури і спортивного майданчика ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 16, а замовник - прийняти та оплатити належним чином виконані роботи (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору № 12/135, результатом виконання робіт за цим договором є проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,7га під забудівлею Будинку культури і спортивного майданчика ПАТ "Лукойл - Одеський нафтопереробний завод", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 16, розроблений у повній мірі відповідності з чинним законодавством України та переданий замовнику на паперовому носії у трьох екземплярах та на електронному носії інформації.

Згідно з п. 1.5. договору № 12/135, строк виконання технічного розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Шкодова гора, 16, повинно бути виконане виконавцем і передане замовнику впродовж 60 календарних днів, які відлічуються з дня підписання цього договору.

Загальна вартість всіх робіт за цим договором становить - 30 000 грн. (п. 2.1 договору).

Згідно з умовами п.п.2.2., 2.2.1., 2.2.2. договору № 12/135 загальна вартість робіт оплачується замовником у наступному порядку: 30% загальної вартості робіт, що становить 9 000 грн. без ПДВ, перераховуються у якості авансу протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору та отримання рахунку, 70% загальної вартості робіт, що становить 21 000 грн. без ПДВ, перераховуються протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт та отримання рахунку (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору).

Пунктом 3.1. договору № 12/135 встановлено, що приймання виконаних робіт за цим договором оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт. Після виконання в повному об'ємі всіх робіт за цим договором Виконавець передає замовнику проект у передбачених договором кількості і вигляді та надає акт у двох екземплярах, підписаних виконавцем.

Згідно із положеннями п. 7.1. договору № 12/135 він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 21.03.2013, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного завершення розрахунків (з урахуванням протоколу розбіжностей).

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору № 12/135 ПАТ "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" було сплачено ТОВ "ТЕРА-ЮГ" 30% авансу у сумі 9 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 02.07.2012 та передано пакет документів, що передбачений п. 1.4. договору № 12/135, проте відповідач у встановлені договором строки свої зобов'язання перед позивачем не виконав.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" до ТОВ "ТЕРА-ЮГ" про повернення безпідставно набутих грошових коштів за договором № 12/131 в розмірі 122 700, 00 грн. та за договором № 12/135 в розмірі 9 000, 00 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України, у зв'язку з тим, що відповідачем роботи, передбачені договорами, виконані не були, а строк дії цих договорів закінчився. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних нарахувань.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з правою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 22.01.2013 у справі № 3-69гс 12, за змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявностіправових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. ЦК України (435-15) дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

З огляду на те, що зобов'язання між сторонами не припинилися у зв'язку із спливом строку дії договорів, оскільки така підстава припинення зобов'язання чинним законодавством не передбачена, а грошові кошти в розмірі 122 700, 00 грн. та 9 000, 00 грн. були передані ТОВ "ТЕРА-ЮГ" на виконання умов договорів, тобто за наявності достатньої правової підстави, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для витребування таких коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

Доводи ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", наведені у касаційній скарзі, стосовно того, що суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні всіх позовних вимог, заявлених позивачем, керуючись положеннями ст. 1212 ЦК України, не зважаючи на те, що позовні вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми боргу та трьох процентів річних позивач заявляв відповідно до ст.ст. 536, 625 ЦК України, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

У п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (v0014600-13) зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки позивачем було визначено неналежну правову підставу для повернення відповідачем грошових коштів у сумі 131 700, 00 грн., то вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих на цю суму, також є безпідставними.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи ПАТ "Одеський нафтопереробний завод", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.10.2013 у справі № 916/1781/13 - без змін.