розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. у справі Господарського суду № 910/17518/13 м. Києва за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" про стягнення 153 465,23 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Мунько О.Б., дов. № 1 від 02.01.2014 р.; відповідача: Позняк Н.В., дов. № 2 від 05.11.2013 р.; Мольченко В.Г., дов. № 000019 від 13.12.2012 р.;

У вересні 2013 р. Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" (далі - Товариство) грошові кошти у розмірі 153 465,23 грн., які складаються з основної заборгованості у розмірі 82 730,58 грн. та пені у розмірі 70 734,65 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) обґрунтовувало тим, що за результатами виконання укладених у вересні - листопаді 2010 року трьох договорів підряду, Товариством було завищено вартість робіт на загальну суму 82 730,58 грн., що встановлено Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області при проведені ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства. Встановлену суму завищення вартості робіт Товариство визнало як заборгованість перед Підприємством та запропонувало останньому її відпрацювати. 29.05.2012 р. між сторонами було укладено договір № 188-10 на виконання робіт з капітального ремонту приміщення п'ятого поверху адміністративної будівлі Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта" в м. Черкаси по вул. Б. Вишневського, 34, вартістю 82 730,58 грн. Однак, Товариство обумовлені у договорі роботи у встановлені строки не виконало, до виконання робіт взагалі не приступало. Оскільки договір від 29.05.2012 р. № 188-10, в силу закріплених у ньому положень, припинив свою дію, Підприємство звернулось до Товариства з претензією про сплату заборгованості, яку останнім залишено без задоволення, а тому, вказана заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку з урахуванням договірної пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.10.2013 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) позовні вимоги Підприємства задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. (колегія суддів: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Мальченко А.О.) рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2013 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанову прийнято з мотивів, викладених Підприємством у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. і рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2013 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на приписи ст.ст. 11, 551, 626, 632, 837, 843 ЦК України, ст.ст. 193, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) зазначаючи про неповноту встановлення господарськими судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Підприємство скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України свої заперечення на касаційну скаргу Товариства, у яких просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 04.03.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Полянського А.Г. та Швеця В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- у вересні - листопаді 2010 року між Підприємством та Товариством було укладено три договори: договір № 306-10 від 10.09.2010 р. на виконання робіт з капітального ремонту будівлі Центра поштового зв'язку № 8 м. Умань Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта, договір № 342-10 від 26.10.2010 р. на виконання робіт з ремонту фасаду та приміщень будівлі Цеху обслуговування споживачів смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 12-а та договір № 361-10 від 05.11.2010 р. на виконання ремонтних робіт будівлі відділення поштового зв'язку ЦПЗ № 4 в м. Звенигородка, вул. Енгельса, 131;

- підрядні роботи за договорами № 306-10, № 342-10 та № 361-10 виконано Товариством та прийнято Підприємством в повному обсязі, однак, під час проведення Державною фінансовою інспекцією в Черкаській області ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства було встановлено, що Товариством за вказаними договорами завищено вартість робіт на загальну суму 82 730,58 грн.;

- за результатами проведеної перевірки, листом від 14.05.2012 р. Підприємство звернулось до Товариства з пропозицією виконати роботи з капітального ремонту приміщень п'ятого поверху адміністративної будівлі Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта" на згадану суму (а.с. 34);

- у листі-відповіді від 30.05.2012 р. Товариство запропонувало Підприємству в рахунок заборгованості надати можливість відпрацювати заборгованість на визначеному об'єкті та перенести строк виконання робіт в зв'язку з відсутністю оборотних коштів до погашення Запорізькою дирекцією УДППЗ "Укрпошта" заборгованості перед ним (а.с. 35);

- для проведення взаєморозрахунку та погашення заборгованості між Підприємством та Товариством 29.05.2012 р. було укладено договір № 188-10, за умовами якого Підприємство зобов'язалось виконати капітальний ремонт приміщення п'ятого поверху адміністративної будівлі Черкаської дирекції УДППЗ "Укрпошта" за адресою: м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 34 (далі - Договір);

- у пункті 3.1 Договору сторони визначили вартість робіт у розмірі 82 730,58 грн.;

- відповідно до п. 2.3. Договору Товариство повинно було закінчити роботи не пізніше 31.12.2012 р.;

- згідно пункту 7.1 Договору здавання-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт форми КБ-2 та довідками КБ-3, підписаними обома сторонами, які щомісяця подаються Товариством Підприємству;

- у зв'язку з тим, що Товариство не розпочинало виконання робіт за Договором, Підприємство неодноразово, зокрема, 31.10.2012 р., 19.11.2012 р. та 14.12.2012 р. зверталось до нього з проханням повідомити про початок виконання робіт. Зазначені листи-звернення (а.с. 37-39) були залишені Товариством без відповіді та без задоволення;

- визначені у Договорі роботи у встановлені строки Товариством виконано не було, у зв'язку із чим, Підприємство 15.01.2013 р. звернулось до Товариства з претензією про сплату заборгованості у розмірі 82 730,58 грн. (а.с. 40);

- у листі-відповіді на претензію від 07.02.2013 р. Товариство повідомило Підприємство про відсутність оборотних коштів та просило Підприємство перенести строк виконання робіт за Договором до погашення УДППЗ "Укрпошта" заборгованості перед ним (а.с. 41).

Частина перша ст. 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови укладеного для проведення взаєморозрахунку та погашення заборгованості Товариства перед Підприємством Договору, Товариством виконано не було, виконання визначених Договором робіт на суму 82 730,58 грн. Товариством не розпочиналось, що достовірно встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем у справі. Окрім того, як обґрунтовано наголошується Товариством у касаційній скарзі договір, в силу закріплених у ньому положень, припинив свою дію.

За приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин справи, виходячи зі змісту вищенаведених норм та враховуючи наявність неодноразово визнаної Товариством як до моменту укладення Договору, що є підставою позову у даній справі (лист від 30.05.2012 р., а.с. 35), в момент укладення Договору (факт його укладення), та після припинення його дії (лист від 07.02.2013 р., а.с. 41), підтвердженої матеріалами справи заборгованості Товариства перед Підприємством, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди правильно задовольнили позовні вимоги Підприємства про стягнення на його користь з Товариства суми основної заборгованості у розмірі 82 730,58 грн.

Доводи касаційної скарги Товариства зазначеного вище не спростовують. Посилання скаржника на те, що умовами укладеного між сторонами Договору, що є підставою позову у даній справі, не було передбачено права Підприємства вимагати повернення грошових коштів у розмірі 82 730,58 грн. були предметом дослідження господарського суду апеляційної інстанцій та обґрунтовано ним відхилені з огляду на те, що право на повернення спірної заборгованості виникло у Підприємства не в силу положень Договору, а в силу припинення його дії і вказана сума заборгованості попередньо визнана Товариством.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості та наявності підстав для задоволення позовних вимог Підприємства про стягнення на його користь пені за неналежне виконання Товариством договірних зобов'язань, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підприємством заявлено до стягнення пеню у розмірі 70 734,65 грн., нараховану за період з січня по червень 2013 року на підставі п. 9.2 Договору.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 9.2 Договору сторонами було додатково погоджено, що при порушенні Товариством зобов'язань він сплачує Підприємству за несвоєчасне закінчення виконання робіт з його вини пеню в розмірі 0,5% кошторисної вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення.

Як обґрунтовано наголошується скаржником у касаційній скарзі та підтверджується матеріалами справи, на момент початку нарахування пені укладений між сторонами Договір припинив свою дію, що виключає можливість стягнення на його підставі заявленої Підприємством пені у розмірі 70 734,65 грн.

Господарські суди попередніх інстанцій наведеного вище не врахували, у зв'язку із чим неправомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення пені.

Частиною першою ст. 111-10 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2013 р. в частині задоволення позовних вимог про стягнення 70 734,65 грн. пені підлягає скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. підлягає залишенню без змін, оскільки вона відповідає нормам матеріального та процесуального права, а касаційна скарга Товариства не спростовує висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорембуд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 08.10.2013 р. у справі № 910/17518/13 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 70 734,65 грн. пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені вказаних позовних вимог - відмовити.