головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача відповідача касаторане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Поддимай А.Б. (дов. від 12.08.2013 р.) Носалюк С.В. (дов. від 03.10.2011 р.), Рязанцев О.Є. - адвокат (договір від 02.08.2013 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. у справі № 903/664/13 господарського суду Волинської областіза позовом Луцької міської ради до Волинської обласної спілки споживчих товариств про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

Луцька міська рада звернулась до господарського суду Волинської області з позовом до Волинської обласної спілки споживчих товариств розірвання договору оренди землі укладеного 20.02.2009 р. між сторонами, щодо земельної ділянки площею 35 294 м2, яка розташована по вул. Карпенко-Карого, 1 в м. Луцьку, та зобов'язання Волинську обласну спілку споживчих товариств повернути Луцькій міській раді зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог Луцька міська рада, посилаючись на приписи статей 526, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, статей 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", вказувала на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 20.02.2009 р. та рішення Луцької міської ради від 05.05.2011 р. № 9/43 щодо інвентаризації торгових місць на ринку з подальшим укладенням договорів оренди та розроблення проекту реконструкції ринку "Завокзальний". Крім цього, позивач зазначав, що внаслідок вказаних порушень, Луцькою міською радою було прийнято рішення від 29.05.2013 р. № 41/22 щодо розірвання у судовому порядку спірного договору оренди землі з усіма змінами та доповненнями до нього.

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.08.2013 р. у справі № 903/664/13 (суддя Костюк С.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, посилаючись на приписи цивільного та земельного законодавства, дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 р. При цьому, судом враховано відсутність істотних порушень умов договору оренди та додаткових угод до нього зі сторони відповідача. Водночас, доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань з інвентаризації торгових місць та укладення договорів оренди з підприємцями суд визнав безпідставними, з огляду на відсутність у рішенні Луцької міської ради від 05.05.2011 р. № 9/43 строків виконання цих зобов'язань.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Огороднік К.М., Мамченко Ю.А., Тимошенко О.М.) рішення господарського суду Волинської області від 06.08.2013 р. залишено без змін з тих же підстав.

Фізична особа - підприємець Носалюк Галина Андріївна звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 06.08.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, скаржник вказує на безпідставне незалучення його до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та неврахування судами обставин порушення відповідачем обов'язку з утримання орендованої території відповідно до нормативів та положень з охорони праці та протипожежного захисту, що визначено законодавством у якості самостійної підстави для розірвання договору.

У відзиві на касаційну скаргу Волинська обласна спілка споживчих товариств просить рішення господарського суду Волинської області від 06.08.2013 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. у даній справі залишити без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни без задоволення, посилаючись на відсутність у скаржника права на касаційне оскарження судових рішень з огляду на те, що скаржник не є стороною спірного правочину, а судовими рішеннями не вирішувалось питання про права чи обов'язки останнього. Водночас, на думку відповідача, доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, є безпідставними.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2014 р. у даній справі колегією суддів у складі: головуючого Корсака В.А., суддів: Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.03.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача та скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2009 р. між Луцькою міською радою (орендодавець) та Волинською обласною спілкою споживчих товариств (орендар) було укладено договір оренди землі загальною площею 35 294 м2 в м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 1, який зареєстрований у Державному реєстрі земель 14.09.2009 р. за № 040907700468.

Згідно з пунктом 14 договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування ринку "Завокзальний".

Пунктом 18 договору дозволено передачу в суборенду земельної ділянки, за умови погодження договору суборенди з Луцькою міською радою та без зміни цільового призначення земельної ділянки.

У пункті 3 договору визначено, що на земельній ділянці знаходяться будівлі, споруди торгового комплексу "Завокзальний", що належить на праві власності орендарю, а також інші об'єкти.

На виконання пункту 19 договору земельну ділянку було передано орендарю за актом прийому-передачі від 14.09.2009 р. (додаток № 1 до договору).

Укладеною між сторонами 16.10.2009 р. додатковою угодою до договору оренди внесено зміни до пункту 8 договору в частині строку укладення договору до 31.12.2014 р. та доповнено пункт 30 договору щодо зобов'язання орендаря провести інвентаризацію торгових місць на ринку з подальшим укладенням договорів суборенди.

Також судами встановлено, що на виконання договору оренди землі орендарем 15.04.2009 р. на адресу Луцького міського голови були направлені матеріали інвентаризації торгових місць на ринках "Завокзальний" та "Центральний" за формою згідно додатку № 1 до розпорядження Луцького міського голови від 19.02.2009 р № 129.

Встановлено судами і те, що додатковою угодою від 06.05.2011 р. внесено зміни до пункту 8 договору, а саме - продовжено його дію на 22 роки та доповнено пункт 30 договору умовами, якими зобов'язано орендаря: виконувати умови інвестиційного договору № 1 на будівництво надземного переходу від Привокзального майдану до Завокзального ринку; до 01.05.2012 р. розробити та погодити в установленому порядку проект реконструкції ринку "Завокзальний"; надати гарантії вільного ведення підприємницької діяльності в рамках чинного законодавства існуючим підприємцям шляхом укладення відповідних господарських договорів оренди торгових місць на термін дії договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 р. та зобов'язання повернути орендовану земельну ділянку, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором та рішення Луцької міської ради від 05.05.2011 р. № 9/43. Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність підстав для розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 р., а як наслідок - зобов'язання Волинської обласної спілки споживчих товариств повернути земельну ділянку.

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 37 договору оренди землі сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її

Таким чином, судами встановлено, що як приписами чинного цивільного законодавства, так і умовами договору оренди, які прямо передбачають випадки розірвання договору в односторонньому порядку, не передбачено одностороннього розірвання договору з підстав зазначених позивачем.

Водночас, як вірно зазначили суди, невиконання орендарем пунктів 3.6., 3.7. рішення від 05.05.2011 р. № 9/45 та пункту 2 додаткових угод від 16.10.2009 р. та 06.05.2011 р. не є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 р. з додатковими угодами, оскільки в даних пунктах не встановлено строки виконання зобов'язань щодо інвентаризації торгових місць та укладення договорів оренди з підприємцями.

Виходячи з того, що судами при вирішенні даного спору не встановлено обставин, з якими законодавство пов'язує можливість розірвання договору оренди землі від 20.02.2009 р., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Стосовно посилань Фізичної особи - підприємця Носалюк Галини Андріївни у касаційній скарзі на безпідставне незалучення її до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, прав та обов'язків якої, на думку скаржника, стосуються оскаржувані судові рішення у даній справі у зв'язку з тим, що Фізичній особі - підприємцю Носалюк Г.А. належить на праві власності об'єкт торгівлі № 231, який на підставі договору оренди від 21.01.2009 р., укладеного з Волинською обласною спілкою споживчих товариств, знаходиться на ринку "Завокзальний", колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та Волинською обласною спілкою споживчих товариств та зареєстрованого в державному реєстрі земель 14.09.2009 р. за № 040907700468, та зобов'язання повернути земельну ділянку, при цьому, Фізична особа - підприємець Носалюк Г.А. не є стороною вказаного правочину, її право власності чи користування торговим місцем не оспорюється та не визнається, самостійних вимог на предмет спору остання не заявляє, з огляду на що, суди попередніх інстанцій дійшли, на думку колегії суддів, вмотивованого висновку про відсутність будь-якого правового зв'язку Фізичної особи - підприємця Носалюк Г.А. з предметом спору, який міг би встановлювати оспорення, порушення у останньої прав чи законних інтересів, а також виникнення обов'язків.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на суперечливість доводів, викладених у касаційній скарзі, згідно з якими вбачається, що розірвання укладеного 20.02.2009 р. між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки площею 35 294 м2, яка розташована по вул. Карпенко-Карого, 1 в м. Луцьку, та зобов'язання Волинську обласну спілку споживчих товариств повернути Луцькій міській раді зазначену земельну ділянку, призведе, за твердженням Фізичної особи - підприємця Носалюк Г.А., до відповідних негативних наслідків для останньої у вигляді дострокового розірвання укладеного між нею та Волинською обласною спілкою споживчих товариств договору оренди від 21.01.2009 р., але, при цьому, Фізична особа - підприємець Носалюк Г.А. наполягає на скасуванні рішень судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у розірванні вказаного договору оренди та поверненні спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованого та правомірного висновку про відсутність процесуально-правових підстав для залучення Фізичної особи - підприємця Носалюк Г.А. до участі у справі як такої, чиї права та законні інтереси були порушені оскаржуваними судовими рішеннями.

Решту доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків дійсним обставинам справи, тому підстав для їх скасування або зміни не вбачається.