розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скор" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. у справі Господарського суду № 914/2499/13 Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Інтергал-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скор" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 347 051,53 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Оплачко В.О., дов. № б/н від 31.07.2013 р.; відповідача: Вертипорох Ю.В., дов. № б/н від 06.08.2013 р.;

У червні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Інтергал-Буд" (далі - Товариство "Будівельна компанія Інтергал-Буд") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скор" (далі - Товариство "Скор") 347 051,53 грн. штрафу за порушення строку виконання договору підряду № ВА100412 від 10.04.2012 р.

Позовні вимоги Товариство "Будівельна компанія Інтергал-Буд", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ) та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ) обґрунтовувало неналежним виконанням Товариством "Скор" умов укладеного між сторонами договору підряду № ВА100412 від 10.04.2012 р. в частині строків виконання робіт, що у відповідності до п. 11.2 вказаного договору є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 р. (суддя Березяк Н.Є.) позовні вимоги Товариства "Будівельна компанія Інтергал-Буд" задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. (колегія суддів: Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, викладених Товариством "Будівельна компанія Інтергал-Буд" у позовній заяві.

Товариство "Скор" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, у яких просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. і рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї вимоги Товариство "Скор" обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення договору підряду № ВА100412 від 10.04.2012 р., приписи ст.ст. 549, 837, 851, 853 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 47 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", зазначаючи про надання господарськими судами попередніх інстанцій невірної правової оцінки положенням укладеного між сторонами договору та обставинам справи.

Товариство "Будівельна компанія Інтергал-Буд" скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства "Скор", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство "Будівельна компанія Інтергал-Буд" обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

У судовому засіданні 19.02.2014 р. оголошувалась перерва до 05.03.2014 р.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 04.03.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Полянського А.Г. та Швеця В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства "Скор" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Товариством "Будівельна компанія Інтергал-Буд" (Генеральний підрядник) та Товариством "Скор" (Підрядник, колишня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дезна") 10.04.2012 р. укладено договір підряду № ВА100412 на виконання комплексу робіт з чистового оздоблення квартир та місць загального користування на 2, 3, 16, 17 поверхах житлового будинку № 2 першої черги будівництва по вул. Воскресенській, 7 (далі - Договір). Загальна вартість робіт за Договором складає 991 575, 78 грн.;

- відповідно до п. 42 "Календарного графіку виконання робіт" (додаток 2 до Договору) роботи по Договору повинні були бути виконані в строк до 30.06.2012 р.;

- погоджені у Договорі роботи Товариство "Скор" виконало частково - на суму 382 041,60 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання будівельних робіт;

- у пункті 11.2. Договору сторони погодили, що у випадку, якщо Підрядник не виконає роботи у визначені договором строки, Генеральний підрядник має право вимагати сплати неустойки у розмірі 1 (один) % від загальної договірної ціни робіт, за кожен день прострочення;

- матеріалами справи (довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та актом виконаних робіт за липень 2012 р. (а.с. 21 - 23) підтверджується, що в порушення п. 42 додатку 2 до Договору "Календарний графік виконання робіт" договірні роботи Товариством "Скор" до 30.06.2012 р. виконано не було;

- у зв'язку із порушенням Товариством "Скор" строків виконання робіт, Товариством "Будівельна компанія Інтергал-Буд" нараховано штрафні санкції за період з 01.07.2012 р. по 04.08.2012 р. в розмірі 347 051,53 грн., які є предметом спору у даній справі.

Частина перша ст. 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи було встановлено, що погоджені у Договорі роботи Товариством "Скор" у визначений Договором строк виконано не було, у зв'язку із чим за неналежне виконання договірних зобов'язань, на підставі п. 11.2 Договору, Товариством "Будівельна компанія Інтергал-Буд" було нараховано штрафні санкції за період з 01.07.2012 р. по 04.08.2012 р. (35 днів) в розмірі 347 051,53 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За встановлених обставин справи, виходячи зі змісту вищенаведених норм законодавства та враховуючи підтверджений матеріалами справи факт прострочення виконання договірних робіт Товариством "Скор", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає задоволення позовних вимог Товариства "Будівельна компанія Інтергал-Буд" правомірним та обґрунтованим.

Посилання Товариства "Скор" у касаційній скарзі на наявність зі сторони Товариства "Будівельна компанія Інтергал-Буд" прострочення кредитора через затримки у передачі будівельного майданчику та несвоєчасну поставку матеріалів для виконання робіт були предметом дослідження як місцевого господарського суду при прийнятті рішення, так і апеляційного господарського суду в процесі перегляду справи в апеляційному порядку, не знайшли свого підтвердження, тому відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.

Доводи Товариства "Скор", які містяться у касаційній скарзі, щодо надання невірної правової оцінки положенням укладеного між сторонами договору підряду № ВА100412 від 10.04.2012 р. та додатків до нього, зводяться до переоцінки доказів у справі, а відтак не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 111-5 та 111-7 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства "Скор" зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скор" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 р. у справі № 914/2499/13 Господарського суду Львівської області - без змін.