головуючого суддів: Шевчук С.Р., Акулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року та на рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2013 рокуу справі № 5011-64/18946-2012 Господарського суду міста Києваза позовом Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 2) Національного спортивного комплексу "Олімпійський" про стягнення 208 464, 05 грн. та визнання недійсними пунктів договору

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Мельник С.Р. (дов.б/н від 06.08.2013 року);

від третьої особи: не з'явився;

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року по справі № 5011-64/18946-2012 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на користь Спільного українсько-французського підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 200 102,76 грн. - основного боргу, 8 339,91 грн. - 3% річних та 4 408,16 грн. - судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року по справі № 5011-64/18946-2012 (судді: Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2013р. у справі № 5011-64/18946-2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти в частині задоволення позовних вимог мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги; судами відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними пунктів 4.4-4.6 договору № 20/02 від 09.04.2009 року у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року по справі № 5011-64/18946-2012 в частині задоволення позовних вимог про стягнення коштів та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів відмовити в повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник відповідача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши представника відповідача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (Підрядник) та Спільним українсько-французьким підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Субпідрядник) укладено договір підряду № 20/02 відповідно до предмету якого, Субпідрядник за завданням Підрядника зобов'язався організувати та виконати з власних матеріалів та обладнання, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання, вимог ДБН України, повний комплекс робіт з улаштування канатних ґрунтових анкерів та анкерів типу Titan, згідно комплекту робочих креслень № 9-09/ОіФ КЗ-1, аркуші 1-18 (далі - Роботи) на реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", розташованого за адресою 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі м. Києва, Україна (далі - Об'єкт), у терміни, встановлені Договором. (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту п. 3.1 Договору, договірна ціна Робіт, передбачених до виконання даним Договором згідно погодженого сторонами розрахунку - Додатки №№ 1, 2 (Розрахунки договірної ціна), що є невід'ємною частиною Договору, складає: 4 875 039 грн. Договірна ціна є орієнтовною і остаточно визначається після затвердження, Державною експертизою проектно-кошторисної документації на Роботи, передбачені на об'єкті.

Між сторонами було підписано Додаткові угоди до Договору № 1 від 21.07.2009 р., № 2 від 04.09.2009 р., № 3 від 25.09.2009 р., № 4 від 19.10.2009 р., № 5 від 02.11.2009 р. та № 6 від 26.01.2010 р. та додатки № 1 до даних угод (договірна ціна), якими сторони збільшили розмір вартості додаткових робіт передбачених в додаткових угодах.

Джерелом фінансування Робіт за Договором є бюджетні кошти, що передбачені на реконструкцію НСК "Олімпійський". (п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору Товариство приймає та оплачує виконані Підприємством Роботи у наступному порядку:

- розрахунки за виконані Роботи здійснюються на підставі підписаного Підрядником акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які подаються Субпідрядником не пізніше 25 числа звітного місяця. Підрядник розглядає і підписує їх протягом 5 днів з дати отримання або у той же час надає обґрунтовану відмову в прийнятті Робіт (п. 4.3.1.);

- підрядник розраховується з Субпідрядником за виконані Роботи з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін з дати підписання Акту приймання виконаних робіт форми КБ-3 за умови надходження коштів від Замовника будівництва, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок (п. 4.3.2.);

Проміжні платежі за виконані Роботи здійснюються в межах не більш як 95 % їх загальної вартості договірної ціни за умови надходження коштів від Замовника. (п.4.4 договору).

Згідно з п. 4.5 Договору, забезпечення виконання Договору (договірне забезпечення) забезпечується утриманням - 5 (п'яти) відсотків вартості фактично виконаних Робіт звітного місяця, та сплачуються Підрядником Субпідряднику у місячний термін після підписання Державною приймальною комісією Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкту та оформлення акту передачі Об'єкту експлуатуючій організації за умови надходження коштів від Замовника.

Відповідно до п. 4.6 Договору кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором Робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття Об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку за умови надходження коштів від Замовника.

Остаточна вартість фактично виконаних робіт, визначається у відповідності із затвердженою Державною експертизою проектно-кошторисною документацією на виконання робіт, передбачених цим договором. (п.4.7.1. договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов Договору в період з червня 2009 року по квітень 2010 року позивач виконав Роботи на загальну суму 12 625 358,19 грн., в підтвердження чого суду надані довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3); акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в); сертифікат серії КВ № 16511051950 від 06.10.2011 р., яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта: Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський" на вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі міста Києва (І черга будівництва) проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, який видано на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 16.09.2011 р.

Оскільки відповідач частково перерахував вартість спірних робіт, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 200 102,76 грн. - основного боргу, 8 339,91 грн. - 3% річних, оскільки в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватись достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що договірна ціна робіт, передбачених до виконання даним Договором згідно погодженого сторонами розрахунку - Додатки №№ 1, 2 (Розрахунки договірної ціна), що є невід'ємною частиною Договору, складає: 4 875 039 грн. Договірна ціна є орієнтовною і остаточно визначається після затвердження, Державною експертизою проектно-кошторисної документації на роботи, передбачені на об'єкті.

Пунктом 4.7.1. договору сторони погодили, що остаточна вартість фактично виконаних робіт, визначається у відповідності із затвердженою Державною експертизою проектно-кошторисною документацією на виконання робіт, передбачених цим договором. (п.4.7.1. договору).

У додаткових угодах № 2 від 04.09.2009 року, № 4 від 19.10.2009 року, № 6 від 26.01.2010 року до договору № 20/02 від 09.04.2009 року сторони погодили, що договірна ціна є орієнтовною і остаточно визначається після виходу проектно-кошторисної документації, затвердженої Замовником будівництва. (п.3 додаткових угод).

Судами попередніх інстанцій не дана правова оцінка вищезазначеним пунктам договору та додатковим угодам № 2 від 04.09.2009 року, № 4 від 19.10.2009 року, № 6 від 26.01.2010 року; не з'ясовано чи укладалася сторонами проектно-кошторисна документація та ким вона затверджувалась, оскільки остаточна ціна робіт визначається після затвердження.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи надходили підряднику кошти від замовника будівництва для розрахунку з субпідрядником за виконані роботи, оскільки договором передбачена оплата робіт за умови надходження коштів від Замовника.

Судами попередніх інстанцій не дана оцінка п.4.6. договору, яким передбачено, що кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку за умови надходження коштів від замовника.

Відповідачем частково сплачувалась заборгованість, оскільки наданий сертифікат серії КВ № 16511051950 від 06.10.2011 року засвідчує закінчення будівництва першої черги, а не всіх робіт.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.