Головуючого судді: Шевчук С.Р., суддів: Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. у справі № 10/17-2341-2011 господарського суду Одеської області за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Овідіопольської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

В судове засідання представники учасників судового процесу не з'явилися, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про зобов'язання останнього звільнити самовільно зайняту ділянку площею 0,3733 га, яка належить позивачу, згідно державного акту серії ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. на право постійного користування земельною ділянкою та знаходиться за адресою: Дитячий оздоровчий комплекс "Альбатрос" с.Грибовка Дальницької сільради Овідіопольського району (частина земельної ділянки, яка межує з базою відпочинку "Чайка") та привести зазначену земельну ділянку у стан, який існував до самовільного захоплення шляхом здійснення наступних дій: поновити в'їзні/виїзні ворота на територію ОК "Альбатрос" згідно державного акту ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. з боку бази відпочинку "Чайка"; поновити частину зруйнованої бетонної огорожі між територією ОК "Альбатрос" згідно державного акту серії ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. та базою відпочинку "Чайка"; відновити споруду тенту-навісу площею 64 кв.м (№ 8 згідно свідоцтва про право власності САА №176940); знести з території земельної ділянки порту згідно державного акту серії ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. (ОК "Альбатрос") металеву огорожу висотою 2м разом з опорними стовпами, яка облаштована від в'їзних воріт на територію ОК "Альбатрос" з боку бази відпочинку "Чайка" до схилів; знести з території земельної ділянки порту згідно державного акту серії ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. (ОК "Альбатрос") кам'яну будівлю розміром 6,5м на 6,5м біля вказаної вище огорожі; прибрати при в'їзді/виїзді на територію ОК "Альбатрос" згідно державного акту серії ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р. з боку бази відпочинку "Чайка" автоматичний шлагбаум та пересувну будку охорони 2х2 м.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2011 р. у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Овідіопольську районну державну адміністрацію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2013 р. здійснено заміну позивача ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на його правонаступника - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. у справі № 10/17-2341-2011 (колегія суддів у складі головуючого судді Зайцева Ю.О., суддів Меденцева П.А., Степанової Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.), у задоволенні позову про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04.11.2013 р. і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. у справі № 10/17-2341-2011 і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, за розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 1473 від 15.11.2007 р. "Про видачу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" державного акта на право постійного користування на земельну ділянку на території Дальницкої сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)" порту видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 0205421 від 27.12.2007 р.

27.07.2007 р. Овідіопольська районна державна адміністрація листом № 1/12/02-2008 запропонувала відповідачу побудувати автодорогу загального користування шириною 6м та довжиною біля 500м, починаючи від залізничної дороги до моря, між спортивно-оздоровчими таборами "Альбатрос" та "Чайка".

27.08.2007 р. Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів був наданий висновок № 925-в про погодження вибору земельної ділянки загальною площею 0,6га, з них 0,4га (під дорогами) - із земель, що перебувають в користуванні ДП "ІМТП" під ОК "Альбатрос", 0,2 га (пасовища) - із земель рекреаційного призначення, що перебувають у запасі Дальницької сільської ради для комунального підприємства "Центр по розвитку та забудови курортно - рекреаційної території" під будівництво під'їзної дороги до об'єктів рекреації на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), з подальшим наданням земельної ділянки в оренду.

Розпорядженням від 27.08.2007 р. № 1060 Овідіопольська районна державна адміністрація надала дозвіл Комунальному підприємству "Центр по розвитку та забудови курортно-рекреаційної території" на складання матеріалів вибору земельної ділянки загальною площею 0,6га, з них: 0,4га (під дорогами) - із земель, що перебувають в користуванні ДП "ІМТП" під ОК "Альбатрос", 0,2га (пасовища) - із земель рекреаційного призначення, для будівництва під'їзної дороги до земельної ділянки, що у власності ЗАТ "Чорноморець" для рекреаційної забудови на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Врахував приписи ст. 1, ч.1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в ред. на момент спірних правовідносин), п.5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 (z1223-03) (в ред. на момент спірних правовідносин), суди попередніх інстанцій вірно вказали, що основним доказом самовільного зайняття земельної ділянки є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складений у відповідності до вимог чинного законодавства. Проте, зі здійсненого аналізу матеріалів справи у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій встановили відсутність відповідного акту. З огляду на наведені нори матеріального права, надав правову оцінку поданому позивачем в обґрунтування самовільного зайняття земельної ділянки акту обстеження земельної ділянки оздоровчого комплексу "Альбатрос" та "Альбатрос-2" без дати, складеного представниками ДП "ІМТП", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що цей акт не є належним доказом самовільного зайняття земельної ділянки.

Разом з цим, зі здійсненого аналізу наявних матеріалів справи у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій з'ясували, що встановлення огорожі між дорогою і табором "Альбатрос", будівництво сторожового приміщення АТ "ФК "Чорноморець" проводилось на виконання гарантійних зобов'язань перед позивачем, та спірна дорога використовується також і позивачем, є дорогою загального користування, побудованою за ініціативи Овідіопольської районної адміністрації, що свідчить про відсутність її зайняття відповідачем.

З огляду на вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, недоведення позивачем належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з вірним висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.