на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.09.2013 р. в частині оплати витрат та послуг ліквідатора боржника Дарієнка В.Д. по справі № 5017/3114/2012 за заявою УПФ України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про банкрутство ПП "Рекламотехніка", -

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/3114/2012 про банкрутство ПП "Рекламотехніка", на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній до 19.01.2013 р.).

Постановою господарського суду Одеської області від 11.01.2013 р. по справі № 5017/3114/2012 визнано ПП "Рекламотехніка" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.09.2013 р. /суддя Антощук С.І./ затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 11.01.2013 р. по 04.09.2013 р. а загальну суму 20 187,28 грн. за рахунок коштів усіх кредиторів, пропорційно розміру їх вимог, а саме: УПФУ в м.Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області - 76,71 грн. (0,38%), Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС - 38,35 грн. (0,19%), Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Білгород-Дністровському районі Одеської області - 2,02 грн. (0,01%), Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості - 4,04 грн. (0,02%), ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" - 20066,16 грн. (99,40%), і стягнуто дані суми на користь ліквідатора; затверджено звіт ліквідатора боржника та ліквідаційний баланс ПП "Рекламотехніка", провадження по справі № 5017/3114/2012 припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. по справі № 5017/3114/2012 /судді : Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В./ ухвалу господарського суду Одеської області від 04.09.2013 р. в частині оплати витрат та послуг ліквідатора боржника Дарієнка В.Д. скасовано, прийнято нове рішення, яким затверджено оплату послуг ліквідатору ПП "Рекламотехніка" арбітражному керуючому Дарієнку В.Д. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора з 11.01.2013 р. по 04.09.2013 р. у сумі 17 843,87 грн. за рахунок коштів усіх кредиторів, пропорційно розміру їх вимог, затверджених господарським судом Одеської області, а саме: УПФУ в м.Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області - 67,81 грн. (0,38%), Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області ДПС - 33,90 грн. (0,19%), Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Білгород-Дністровському районі Одеської області - 1,78 грн. (0,01%), Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості - 3,57 грн. (0,02%), ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК" - 17736,81 грн. (99,40%); в решті ухвалу господарського суду Одеської області від 04.09.2013 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Одеського обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.09.2013 р. в частині оплати витрат та послуг ліквідатора боржника Дарієнко В.Д., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким затвердити оплату послуг арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 11.01.2013 р. по 04.09.2013 р. в загальній сумі 17 843,87 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - УПФ України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області.

У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ПАТ "Промінвестбанк", який підтримав подану касаційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.07.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшов звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс ПП "Рекламотехніка" та заява арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про стягнення коштів в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 11.01.2013 р. по 31.07.2013 р. в загальній сумі 15 293,33 грн. за рахунок коштів кредиторів (т.4, а.с.154-162).

В подальшому ліквідатор боржника Дарієнко В.Д. в заявах від 31.07.2013 р. та 02.09.2013 р. уточнив свою заяву в частині стягнення суми коштів та просив суд затвердити оплату послуг арбітражного керуючого в загальній сумі 20 187,28 грн. за весь період виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 11.01.2013 р. по 04.09.2013 р. за рахунок коштів кредиторів (т.5, а.с.8-12, 25-28).

Оскаржуваною ухвалою господарського суду першої інстанції від 04.09.2013 р. зазначена заява ліквідатора боржника Дарієнко В.Д. була задоволена, відповідно до вимог ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Одеський апеляційний господарський суд погодився із даним висновком суду першої інстанції, проте скасував ухвалу господарського суду першої інстанції від 04.09.2013 р. в частині встановлення оплати праці ліквідатора боржника Дарієнка В.Д., оскільки розмір суми, призначеної до виплати ліквідатору боржника, було невірно обчислено.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

При цьому право арбітражного керуючого на отримання винагороди за свої послуги нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не ставиться у залежність від підстав порушення (особлива чи загальна процедури банкрутства) чи обставин, пов'язаних із припиненням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Таким чином, витрати щодо оплати послуг арбітражного керуючого не можуть бути покладені на одного кредитора без його згоди.

Враховуючи викладене, посилання ПАТ "Промінвестбанк" у касаційній скарзі на необхідність здійснити оплату послуг ліквідатора боржника лише за рахунок ініціюючого кредитора, є таким, що суперечить вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Також відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

Оскільки провадження у даній справі - про банкрутство ПП "Рекламотехніка" здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Таким чином, враховуючи вищевикладені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. щодо затвердження його оплати послуг як ліквідатора ПП "Рекламотехніка".

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Належним чином дослідивши обставини справи, переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 99- 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновком господарського суду Одеської області щодо необхідності затвердження оплати послуг арбітражного керуючого за весь період виконання ним обов'язків ліквідатора боржника з 11.01.2013 р. по 04.09.2013 р. за рахунок коштів кредиторів, проте скасував в цій частині ухвалу суду першої інстанції від 04.09.2013 р., виходячи з того, що судом було неправильно обчислено суму, заявлену до стягнення.

Господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що період, за який ліквідатор боржника Дарієнко В.Д. у поданій заяві просив стягнути вартість наданих ним послуг, складає 8 місяців 24 дні, проте, відповідно до проведеного судом перерахунку цей період складає 7 місяців та 24 дні, а отже, сума заявлена до стягнення, складає не 20 187,28 грн., а 17 843,87 грн.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. в частині оплати витрат та послуг ліквідатора боржника Дарієнко В.Д. по справі про банкрутство ПП "Рекламотехніка" постановлена у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для її скасування не вбачається.