Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін:позивача не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідача Марченко Ю.А. дов. від 12.06.2013 року третіх осіб не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" на постанову від 11.12.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/1107/13 господарського суду Кіровоградської області за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Помічнянський елеватор" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Одеський зерновий термінал" про стягнення 20610,00 грн.

Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" 20610,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2013 року (головуючий суддя Макаренко Т.В., судді Колодій С.Б., Коротченко Л.С.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року (головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Прудніков В.В., Широбокова Л.П.), позов задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" стягнуто штраф в сумі 20610,00 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області 29.10.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме статті 122 Статуту залізниць України (457-98-п) , статей 216 - 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, по залізничній накладній № 42089920 у лютому 2013 року (в якій зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником), вагон № 95368072, зі станції Помічна Одеської залізниці на станцію призначення Одеса-Порт Одеської залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомтрейд-Альянс" відправило вантаж - "Насыпь пшеница" маса (за перевізними документами) нетто 69050 кг, тара 21700 кг. на адресу філії ДП "ДПЗКУ" Одеський зерновий термінал.

Судами встановлено, що 18.02.2013 року станцією Одеса-Порт Одеської залізниці було складено комерційний акт № 024139/201 від 18.02.2013 року, яким засвідчено, що при вивантажені та переважуванні вантажу, по вимозі вантажоодержувача, на тензометричних вагах виявлено, вага у вагоні № 95368072 тара з документа 21700 кг, нетто 67650 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1400 кг.

Переважування проведено ваговиком ОЗТ Александровою в присутності начальника зміни Тодорова, диспетчера Беда та комерційного агента Кабанова. В акті також зазначено, що при відкритті верхніх вантажних люків було виявлено, що вагон завантажено не до повного завантаження; вантаж, нестачу якого було виявлено при переважуванні, міг поміститься у вагоні; доказів висипання вантажу з вагону не встановлено.

В зв'язку з виявленою розбіжністю між даними накладної та фактичною масою вантажу на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України (457-98-п) позивачем нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення в розмірі 20610,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що згідно з частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст. 307 ГК України).

Статтею 6 Статуту залізниць (457-98-п) визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно статті 24 Статуту (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, в тому числі маси вантажу, яка зазначається в накладній в обов'язковому порядку під час здавання вантажу до перевезення, що передбачено п. 37 Статуту залізниць (457-98-п) .

Відповідно до статті 129 Статуту (457-98-п) , обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Згідно пункту 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно із ст.122 Статуту залізниць України (457-98-п) у 5-ти кратному розмірі провізної плати за кожен вагон згідно із статтею 118 Статуту (457-98-п) . При цьому відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли.

Відповідно до вказаних Правил комерційні акти складаються для засвідчення зокрема, таких обставин, як невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Оцінивши комерційний акт суди дійшли висновку, що він повністю відповідає вимогам Правил складання актів і є належним доказом факту неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 42089920, в зв'язку з чим правомірно нарахований у відповідності до статей 118, 122 Статуту (457-98-п) штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, складає 20610,00 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29.10.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у справі № 912/1107/13 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.