ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2014 року Справа № 914/2262/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддів: С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бега Андрія Мироновичана постанову від 28.11.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/2262/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександра" до Фізичної особи-підприємця Бега Андрія Мироновича за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бега Володимира Мироновича, Монгірда Пьотра Леха про вселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександра" у нежитлові приміщення В судове засідання представники сторін не з'явилися Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 ТОВ "Олександра" (орендар) звернулось до господарського суду з позовною вимогою (уточненою) про вселення його у приміщення на 1-му поверсі, що знаходяться за адресою м. Львів пл. Соборна, буд.17, позначені згідно із даними Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" цифрами від 6 по 16, від 18 по 21, 6, в підвальні приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV, та квартиру № 6 на 2-му поверсі, які є предметом договору оренди, укладеним 03.10.2009 між сторонами у справі. Строк дії договору оренди визначений рішенням Господарського суду Львівської області від 26.11.2012 датою: 03.01.2014. Зазначене рішення ухвалене за результатами розгляду позовної вимоги орендаря про визначення терміну дії договору у 4 роки 3 місяці, закінчення якого спливає 03.01.2014 з посиланням на те, що відповідно до п.п. 4.7,5.7 договору оренди у разі виникнення необхідності проведення капітального ремонту приміщення, строк дії договору оренди продовжується на термін, що дорівнює терміну тривалості капітального ремонту. Під час проведення капітального ремонту приміщень орендна плата не нараховується. У червні 2010 року орендарю наданий дозвіл відповідними державними установами на проведення реконструкцій та перепланування орендованих приміщень з терміном дії до 10.06.2011. Цим же рішенням припинене провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсною вимоги орендодавця про розірвання договору оренди, викладеної ним у листі від 05.09.2011 як право орендодавця на дострокове припинення договору через несплату понад 2 місяці орендних платежів. Провадження у справі припинене на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки така вимога не може бути предметом судового розгляду в порядку ст. 12 ГПК України.
Заперечуючи проти позовних вимог, орендодавець посилається на дострокове припинення договору оренди за повідомленням орендодавця у відповідності до його умов у зв'язку з несплатою орендних платежів понад 2 місяці.
Відповідач посилався також на недійсність укладеного договору, оскільки він є лише співвласником майна, що передане в оренду та заявляв клопотання про залучення до участі у справі інших співвласників. Клопотання судом відхилене.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.08.2013 (суддя О. Щигельська) позовні вимоги ТОВ "Олександра" задоволені шляхом вселення ТОВ "Олександра" у приміщення на 1-му поверсі, що знаходяться за адресою м. Львів пл. Соборна, буд.17, позначені згідно із даними Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" цифрами від 6 по 16, від 18 по 21, 6, в підвальні приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV, та квартиру № 6 на 2-му поверсі.
Рішення суду мотивоване тим, що у період, на який посилається відповідач про несплату орендних платежів, здійснювався капітальний ремонт, протягом якого у відповідності до вимог п. 5.7 договору, орендар звільняється від сплати орендних платежів. А тому повідомлення про припинення договору оренди у зв'язку з несплатою орендних платежів не може бути підставою для припинення договору оренди з ініціативи орендодавця без згоди орендаря.
Судове рішення оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції та подане клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача інших співвласників майна, що передане в оренду.
В процесі апеляційного провадження ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 залучені до участі у справі третьою особою-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бега Володимира Мироновича та третьою особою-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Монгірда Пьотра Леха (Республіка Польща).
Також відповідачем та третьою особою-1 подані клопотання про зупинення провадження у справі. Підставою для зупинення провадження у справі в клопотанні відповідач та третя особа-1 вказують на те, що Бега Володимиром Мироновичем поданий позов до Галицького районного суду м. Львова до ТОВ "Олександра" і ФОП Бега Андрія Мироновича про визнання недійсним договору оренди приміщення від 03.10.2009, що знаходиться за адресою м. Львів, пл. Соборна, 17, загальною площею 367,6 кв.м та звільнення приміщень. Договір оренди приміщень оскаржується співвласником майна про що свідчить ухвала цього суду. Скасування договору позбавить позивача підстав подачі позову про звільнення приміщення, а значить у суду є усі підстави вважати, що вирішення даної справи можливе лише після вирішення Галицьким районним судом м. Львова цивільної справи за позовом Бега В.М. до ТОВ "Олександра" і ФОП Бега А.М. про визнання недійсним договору оренди приміщення від 03.10.2009 та звільнення приміщень.
Розглянувши дані клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду вирішила, що останні не підлягають задоволенню з огляду на те, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого господарського суду на момент його прийняття.
Водночас, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач звільнений від сплати орендної платні відповідно до п. 5.7 Договору на весь термін проведення вищезазначених капітальних будівельних робіт, а тому прострочена заборгованість позивача по оренді, на яку посилається відповідач відсутня. А відтак відсутні правові передумови для розірвання Договору в односторонньому порядку з боку відповідача, що передбачені ст. 782 ЦК України.
04.10.2011 відповідач з використанням служби охорони зайняв орендовані позивачем приміщення за адресою: м. Львів, площа Соборна, 17, з мотивів розірвання договору оренди від 03.10.2009, із вимогою негайного звільнення цих приміщень працівниками позивача.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про вселення ТОВ "Олександра" у нежитлові приміщення є обґрунтованими та правомірними.
З огляду на зазначене, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 (колегія суддів: Г.Кордюк, Л.Давид, Л.Данко) рішення Господарського суду Львівської області від 06.08.2013 залишене без зміни.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Повідомлення орендодавця про припинення договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем орендних платежів понад 2 місяці було обставиною заперечення орендодавцем позовних вимог орендаря про продовження строку дії договору оренди на термін проведення капітальних робіт, у межах якого орендні платежі не здійснюються. Рішенням господарського суду Львівської області від 26.11.2012, яким задоволені позовні вимоги, повідомлення орендодавця про припинення договору оренди оцінене судом як неналежна підстава для припинення договору, оскільки у спірний період орендар не мав обов'язку сплачувати орендні платежі. Позовна вимога у цій справі про визнання недійсною вимоги (повідомлення) орендодавця про дострокове припинення договору, оцінена судом як вимога про встановлення факту, яка не може бути предметом судового розгляду в порядку ст. 12 ГПК України, а тому провадження у справі припинене на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Тобто, повідомлення орендодавця про дострокове припинення договору оренди було предметом дослідження як обставина у справі № 5015/5835/11 Господарського суду Львівської області. Дослідження судами попередніх інстанцій у справі, що є предметом розгляду, повідомлення як обставини справи, є помилковим.
У зв'язку із продовження строку дії договору оренди у судовому порядку, правових підстав для утримання орендодавцем від оренди орендарем майна, не вбачається, у зв'язку з чим судовими рішеннями задоволенні позовні вимоги правомірно.
Однак, господарським судом апеляційної інстанції помилково залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійний вимог, осіб, на які відповідач вказує як на співвласників майна, переданого в оренду, оскільки відповідно до ст. 27 ГПК України такі особи можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом. постанова господарського суду апеляційної інстанції є повторним рішенням, на яке положення ст. 27 ГПК України не розповсюджується.
У зв'язку із зазначеним, ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 в частині залучення до участі у справі Бега Володимира Мироновича та Монгірда Пьотра Леха підлягає скасуванню.
Господарським судом апеляційної інстанції правомірно відхилене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення спору за позовною вимогою про недійсність договору оренди, оскільки при умові визнання судом договору недійсним, таке рішення буде додатковим доказом, який може бути прийнятий господарським судом апеляційної інстанції за умови, що заявник обґрунтував неможливість його подання з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України). Ухвала про відкриття провадження у справі Галицького районного суду м. Львова про визнання недійсним договору оренди датована 06.08.2013, тобто у день прийняття рішення у справі. Доказ про недійсність договору оренди не міг бути наявним на час ухвалення судового рішення, а тому не може бути додатковим доказом, який господарський суд апеляційної інстанції вправі прийняти.
Виходячи з наведеного, підстав для зміни або скасування судових рішень про задоволення позовних вимог не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бега Андрія Мироновича залишити без задоволення.
Частини 2,3,5,6 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 у справі № 914/2262/13 скасувати.
Частину 2 резолютивної частини постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 у справі № 914/2262/13 скасувати.
У решті - постанову залишити без зміни.
Судді:
С. Могил
Є. Борденюк
І. Вовк