головуючого Остапенка М.І., суддів : Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрьський вино-коньячний завод" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрьське" про стягнення коштів

у травні 2013 року Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрьський вино-коньячний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Октябрьське" 464 633,30 грн. заборгованості за товар, поставлений на умовах договору № КР-П-53 від 16.05.2012 року, 139 389,99 грн. штрафу, 60 432,13 грн. збитків та 144 036,32 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року позов задоволено у повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 464 633,30 грн. боргу, 139 389,99 грн. штрафу, 60 432,13 грн. збитків та 144 036,32 відсотків.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року рішення місцевого господарського суду скасовано та постановлено про стягнення з відповідача 384 033,30 грн. заборгованості, 139 389,99 грн. штрафу та 60 432,13 грн. збитків, а в решті позову відмовлено.

постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою позивача, у якій він, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 16.05.2012 року ПП "Бізон-Тех 2006" (постачальник) та ТОВ "Октябрьське" (покупець) уклали договір № КР-П-53, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар (пестициди та мікродобрива), а останній прийняти та оплатити вартість товару.

Специфікаціями № № 1, 2 від 16.05.2012 року, № 3 від 14.06.2012 року, № 4 від 05.07.2012 року та № 5 від 28.09.2012 року до зазначеного договору, сторони визначили асортимент, кількість, вартість, строки поставки та оплати, зокрема остаточний розрахунок за продукцію покупець здійснює до 01.10.2012 року, а за специфікацією № 5 - до 05.10.2012 року.

30.01.2013 року сторони у справі уклали договір поруки, за яким ТОВ "Октябрьський коньячний завод" (поручитель) поручився перед ПП "Бізон-Тех 2006" (кредитор) за виконання ТОВ "Октябрьське" (боржник) своїх обов'язків за договором № КР-П-53 від 16.05.2012 року та зобов'язався солідарно відповідати за виконання покупцем взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами попередніх інстанцій встановлено, що за видатковими накладними № ЗП7322 від 16.05.2012 року, № ЗП7325 від 16.05.20912 року, № ЗП8371 від 23.05.2012 року, № ЗП9976 від 14.06.2012 року, № ЗП9978 від 14.06.2012 року, № ЗП10913 від 05.07.2012 року, № ЗП14412 від 09.10.2012 року ПП "Бізон-Тех 2006" поставило, а ТОВ "Октябрьське" прийняло без будь-яких зауважень обумовлений товар на загальну суму 672 883, 30 грн., за який відповідач розрахувався частково і за актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 року по 16.05.2012 року визнав за собою заборгованість на суму 624 633,30 грн.

30.01.2013 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № КР-П-53 від 16.05.2012 року за якою відповідач підтвердив свою заборгованість перед постачальником на суму 464 633,30 грн. та зобов'язався погасити її до 15.03.2013 року, а також до 01.04.2013 року відшкодувати збитки у розмірі 60 432,13 грн., які виникли у постачальника внаслідок прострочки платежів.

Оскільки в обумовленні строки платежі не було здійснено суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо права позивача вимагати сплати залишку заборгованості, зменшеної апеляційним судом на суму неоспорених зустрічних однорідних вимог, збитків, визначення яких у твердій грошовій сумі не суперечить ст. 225 ГК України, штрафу, розрахованого відповідно до п.8.1.3 договору, правомірно постановили про задоволення позову у цій частині, стягнувши борг з відповідачів, як солідарно зобов'язаних.

При цьому апеляційним господарським судом обґрунтовано відмовлено у стягненні 144 036,32 грн. процентів, так як право позивача на їх стягнення матеріалами справи не підтверджується.

За таких обставин підстав для скасування постанови апеляційного суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає, а тому керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2013 року - без змін.