головуючого Остапенка М.І., суддів: Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім МИР" до Публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" про стягнення коштів

у серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім МИР" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Вільнянський маслозавод" 670 000 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 1 від 05.10.2011 року, 2 480 грн. втрат внаслідок інфляції, 14 625,21 грн. 3 % річних, а всього - 687 105,21 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2013 року позов задоволено у повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 670 000 грн. боргу, 2 480 грн. інфляційних втрат та 14 625,21 грн. річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення 50 000 грн. скасовано та у позові у цій частині відмовлено, у решті судове рішення залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 11.02.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення у справі скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 1 від 05.10.2011 року, за умовами якого ТОВ "Торговий дім МИР" зобов'язалось надати ПАТ "Вільнянський маслозавод" поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 620 000 грн. строком на 12 місяців з дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника, а останній у встановлений строк повернути ці кошти в повному обсязі (п. п. 1.1- 1.5 договору).

Перевіряючи виконання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань за цим договором судами встановлено, що за платіжними дорученнями № 347 від 05.10.2011 року, № 381 від 13.10.2011 року, № 395 від 20.10.2011 року позивач перерахував відповідачу 620 000 грн., які останній на час розгляду спору судом не повернув, що ним і не оспорюється, а тому за таких обставин господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно постановили про стягнення зазначеної суми з відповідача та обґрунтовано апеляційний господарський суд не врахував при цьому 50 000 грн., перерахування яких за спірним договором не підтверджується матеріалами справи, а тому за таких обставин підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Щодо доводів відповідача про необхідність зарахування судом зустрічних однорідних вимог, то вони обґрунтовано не враховані судом при постановленні судових рішень, оскільки заявлено про це після пред'явлення позову, наявність якої-небудь заборгованості перед відповідачем позивач оспорює, як і укладання договору, яким відповідач обґрунтовує свої вимоги, а тому до вирішення спору між ними зарахування взаємних вимог є передчасним, при підтвердженні достовірності грошових вимог відповідач не позбавлений можливості захистити свої майновий інтерес у майбутньому, зокрема і під час здійснення виконавчого провадження.