ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Справа № 30/169-09-4254
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2013 року у справі № 30/169-09-4254 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-транзит-Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзіт" про визнання договору дійсним, визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега-транзит-Інвест" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Транс ЛТД", яке, внаслідок реорганізації, передало свої права товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзіт", про визнання договору купівлі-продажу майна № 2 від 21 липня 2009 року дійсним, визнання права власності та зобов'язання виконати умови вказаного договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 8 вересня 2009 року позов задоволено. Визнано дійсним укладений сторонами у справі договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2 від 21 липня 2009 року; визнано за позивачем право власності на цілісний майновий комплекс та земельну ділянку, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11; зобов'язано відповідача передати на користь позивача цілісний майновий комплекс, розташований за вказаною адресою; з відповідача на користь позивача стягнуто 25500 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 2 квітня 2010 року рішення місцевого суду від 8 вересня 2009 року переглянуто за нововиявленими обставинами та змінено. Позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2, укладений 21 липня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Азот-Транс ЛТД" і товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Транзит-Інвест". Визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Транзіт-Інвест" на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, який складається з певного переліку об'єктів. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Мега-Транзит-Інвест" право власності на земельну ділянку загальною площею 14,4741 га, на якій розташований цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Азот-Транс ЛТД" передати цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11, товариству з обмеженою відповідальністю "Мега-Транзит-Інвест". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Транс ЛТД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Транзит-Інвест" судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Не погодившись з судовим рішенням від 2 квітня 2010 року, ліквідатор відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою, яка прийнята судом до провадження.
Крім того, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до апеляційного суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яке судом другої інстанції було відхилено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2013 року апеляційне провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі, в частині, прийнятій до касаційного провадження, ліквідатор відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот", посилаючись на порушення господарським судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу у справі від 5 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року, в зв'язку з нез'явленням представників сторін в судове засідання, продовжено строк розгляду касаційної скарги у справі, розгляд справи відкладено на 26 лютого 2014 року.
Заяву представника відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" Отта О.О. про відмову від касаційної скарги, поданої ліквідатором товариства на рішення господарського суду Одеської області від 2 квітня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2013 року, залишено без розгляду в зв'язку з відсутністю у особи, яка подала заяву про відмову, відповідних повноважень.
Клопотання ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" про перенесення розгляду справи відхилено в зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.
Заслухавши пояснення представника публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, господарський суд апеляційної інстанції виходив з відсутності в клопотанні посилань, на стороні якої саме сторони банк прийматиме участь у справі в якості третьої особи, а також з відсутності доказів щодо порушення прав банку як заставодержателя майна, обумовленого договором, дійсність якого є предметом даної справи.
Припиняючи апеляційне провадження за скаргою ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" на рішення місцевого суду від 2 квітня 2010 року, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуване судове рішення не стосується прав, обов'язків або охоронюваних законом інтересів даного товариства.
Проте, з таким висновком господарського суду другої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як, зокрема, вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.
Вказану норму процесуального права судом порушено.
Як вбачається з матеріалів справи, позов про визнання права власності заявлено до товариства з обмеженою відповідальністю "Азот-Транс ЛТД", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервістранзіт".
В той же час, право власності на спірне майно зареєстроване за відкритим акціонерним товариством "Компанія "Нортек-Азот".
На дану обставину суд належної уваги не звернув, не визначив, хто саме має бути належним відповідачем у даній справі, а тому, помилково дійшов висновку про те, що прийняте у справі судове рішення не стосується прав та охоронюваних інтересів відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот".
Зазначивши, що саме покупець за договором купівлі-продажу майна № 2 від 21 липня 2009 року є власником спірного майна, суд не врахував норми ст.ст. 328, 334 Цивільного кодексу України, якими закріплюються положення щодо моменту виникнення права власності.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в задоволенні клопотання стосовно залучення даного товариства до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, суд залишив поза увагою той факт, що спірне майно перебуває в іпотеці публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", а, відповідно до Закону України "Про іпотеку" (898-15) , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Оскільки іпотекодержатель є кредитором за основним зобов'язанням, він, в силу ст. 37 Закону України "Про іпотеку", може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Таким чином, судом безпідставно відмовлено в задоволенні відповідного клопотання, оскільки прийняте у справі судове рішення стосується прав та охоронюваних законом інтересів публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".
З огляду на викладене, прийняту у справі ухвалу апеляційної інстанції не можна визнати законною, обґрунтованою, такою, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для розгляду.
При новому розгляді справи апеляційному господарському суду слід урахувати викладене, залучити вказаних осіб до участі у справі, встановити дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, прийняти відповідне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ліквідатора відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот" та публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2013 року у справі № 30/169-09-4254 про припинення апеляційного провадження у справі щодо перегляду рішення господарського суду Одеської області від 2 квітня 2010 року скасувати, а справу передати до того ж суду для розгляду по суті.
Головуючий
Судді
Остапенко М.І.
Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.