головуючого: Черкащенка М.М., суддів: Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 у справі № 904/6611/13 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 13, 68 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції) про зобов'язання повернути на рахунок відділення помилково перераховані кошти за січень 2013 року з рахунку Петрук Ольги Василівни в сумі 13, 68 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 порушено провадження у справі № 903/6611/13 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 13, 68 грн.

До прийняття рішення по суті спору Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області було подано уточнену позовну заяву, в якій воно просило зобов'язати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції виконати умови договору № 09/04-20/167 від 11.11.2005 та повернути на рахунок відділення помилково перераховані кошти за січень 2013 року з рахунку Петрук Ольги Василівни в сумі 13, 68 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.) від 21.10.2013 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Подобєд І.М., судді Іванов О.Г., Березкіна О.В.) від 02.12.2013 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У касаційній скарзі позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, оскільки не застосовано до правовідносин між сторонами положення статей 180, 193 ГК України, статей 526, 629 ЦК України. Скаржник вважає, що такі норми можуть бути застосовані з урахуванням норм про договірне списання коштів з рахунку, встановлених у главі 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 (z0377-04) .

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено на 26.02.2014.

На адресу суду 26.02.2014 від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просив оскаржувані рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області - без задоволення.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (Фонд) та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (Банк) 11.11.2005 було укладено договір № 09/04-20/167 про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через Акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль".

Відповідно до ст. 1 розділу І договору Банк виконує функції виплати страхових відшкодувань (виплат), передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХIV від 23.09.1999 (1105-14) , здійснюваних фондом.

Згідно з умовами 2 ст. 3 розділу ІІ договору, Банк зобов'язується забезпечити здійснення зарахування сум страхового відшкодування (виплат) на поточні (карткові) рахунки одержувачів протягом двох банківських днів з дня надходження відповідних сум на балансовий рахунок № 2909 "Кошти від ВВД ФССНВВ (регрес) Центр.Павлоград.відд." в банку видачу одержувачам належних йому сум страхового відшкодування (виплат) на першу їхню вимогу.

Суми страхового відшкодування (виплати), зараховані на поточний (картковий) рахунок їх одержувача по день його смерті включно, разом з нарахованими на них відсотками, є його (одержувача) спадщиною і розподіляються відповідно до норм чинного законодавства України про спадкування (ч. 1 1 ст. 7 договору).

У ч. 2 & 1 ст. 7 договору сторони передбачили, що суми страхового відшкодування (виплати), зараховані на поточний (картковий) рахунок їх одержувача після його смерті, повідомлення про яку фонд отримав після направлення до банку спискової інформації на зарахування страхових виплат, за письмовою вимогою фонду повертається на рахунок № 37171699983902 в УДК у Дніпропетровській області МФО 805012 ОКПО 25913612.

На виконання умов даного договору, між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Банк) та Петрук Ольгою Василівною (клієнт) 13.09.2011 був укладений договір № 03698338 про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки), призначений для зарахування, а також виплати пенсії та грошової допомоги.

Відповідно до п. 2.1 договору, клієнт самостійно розпоряджається коштами на рахунку, за винятком випадків передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Також господарськими судами встановлено, що платіжним дорученням № 177 від 01.02.2013 позивачем були перераховані на рахунок відповідача щомісячні страхові виплати потерпілим у розмірі 1 453 343, 49 грн. за січень 2013 року, з яких 423, 95 грн. - для зарахування на особовий рахунок Петрук О.В., що підтверджується реєстром на щомісячні страхові виплати за січень 2013 року (лист № 11).

Зазначені кошти у сумі 423, 95 грн. були зараховані банком на рахунок клієнта Петрук О.В. 06.02.2013, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 0369833800.

Відповідно до листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області № 2180/06-21 від 26.09.2013 Петрук Ольга Василівна померла 30.01.2013.

Листами від 06.02.2013 № 355 та від 27.02.2013 № 693 позивач двічі звертався до відповідача з повідомленням про смерть застрахованої особи Петрук О.В. та з проханням перерахувати суму коштів в розмірі 13, 68 грн.

Листами від 11.02.2013 № 53 та від 12.03.2013 № 671 банк відмовив у списанні коштів з карткового рахунку Петрук О.В., посилаючись на те, що він не є власником грошових коштів та у нього відсутні жодні правові підстави для списання коштів з рахунку клієнта.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції про повернення на рахунок відділення помилково перерахованих коштів за січень 2013 року з рахунку Петрук Ольги Василівни в сумі 13, 68 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

У ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").

Відповідно до п. 7.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

У ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено визначення банківських рахунків, згідно з яким це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 (z0377-04) , власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п.п. 1.38, 1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).

Згідно з п. 6.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6 Інструкції).

У ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З вищенаведеного вбачається, що право власності на кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у банку, належить власнику цього рахунку.

Банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, не є набувачем спірних страхових коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунка клієнта, а обов'язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках.

Положення ч. 2 ст. 1071 ЦК України визначає обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку.

При цьому, судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо існування такого рішення стосовно володільця рахунку, порушення банком прав позивача невиконанням цього рішення, окрім того, позивачем не було вказано матеріально-правових підстав для здійснення банком на користь позивача дій щодо особового рахунку клієнта, як цивільного обов'язку банку, що виник на час звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Доводи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, які не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та передусім зводяться до переоцінки досліджених судами доказів, а згідно ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013 у справі № 904/6611/13 - без змін.