Головуючого судді: Барицької Т.Л., суддів: Губенко Н.М., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та на рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 у справі № 911/406/13-г господарського суду Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" про стягнення 28 709 134,65 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням секретаря першої судової палати від 26.02.2014 № 02-05/62 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Барицька Т.Л (доповідач), судді: Губенко Н.М., Євсіков О.О.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2013 у справі № 911/406/13-г (суддя Кошик А.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.), повністю задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі позивач/банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (надалі відповідач/скаржник); за рішенням з відповідача стягнуто заборгованість за кредитом та штрафні санкції у сумі 3 091 560,03 доларів США (що за офіційним курсом долара до гривні, встановленим НБУ станом на 18.01.2013, становить 24 710 839,32 грн.) та 3 998 295,33 грн., а також 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 18.04.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі № 911/406/13-г в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 68 820, 00 грн., та направити справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

24.02.2014, через канцелярію Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з поважних причин прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити вказане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита" не надало доказів на підтвердження поважності причин викладених у клопотанні; ст. ст. 69, 111-8 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 111-7 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 3 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 18.02.2014 у справі № 911/406/13-г доведено до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням того, що відповідачем судові рішення у даній справі оскаржуються лише в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 68 820, 00 грн. судового збору, касаційною інстанцією здійснюється перегляд лише в оскаржуваній частині.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, Закон України "Про судовий збір" (3674-17) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (5515-17) в сумі 1 147,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" при зверненні з даним позовом майнового характеру, що виник при виконанні договору сплачено судовий збір у максимальному розмірі - 68 820, 00 грн. (60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При задоволенні позову в повному обсязі у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на відповідача (п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) ).

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди обох інстанцій, дійшовши висновку про задоволення позову у повному обсязі, керуючись приписами ст. 49 ГПК України правомірно стягнули з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" судовий збір у розмірі 68 820, 00 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються.

Отже, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.