ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Справа № 913/2386/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року у справі № 913/2386/13 за позовом дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Нафтогаз" про визнання недійсним договору, -
Встановив:
У вересні 2013 року дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Нафтогаз" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 73/79 від 1 жовтня 2011 року, укладеного філією "Луганська дорожня експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відповідачем, посилаючись на відсутність у керівника відповідної філії необхідного обсягу цивільної дієздатності на момент підписання даного договору.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, філією "Луганська дорожня експлуатаційна дільниця" дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 73/79 від 1 жовтня 2011 року. Загальна сума договору становить 99910 грн.
На виконання договору відповідач поставив позивачу дизельне паливо на загальну суму 88463,96 грн., яке одержано філією позивача.
В зв'язку з неоплатою позивачем поставленого товару, відповідач звернувся з позовом про стягнення боргу, з розгляду якого господарським судом Луганської області порушено провадження у справі № 913/2055/13.
Не погодившись з позовом про стягнення боргу за договором № 73/79 від 1 жовтня 2011 року, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним вказаного договору, з посиланням на те, що у директора філії позивача на момент підписання спірного договору був відсутній необхідний обсяг відповідних повноважень.
Розглядаючи дану позовну вимогу, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 1, 21, 33 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання договору недійсним, оскільки позивачем не доведений факт порушення його прав укладенням спірного договору та факт того, що на момент підписання спірного договору повноваження керівника філії були обмежені.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився і апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.
Висновок попередніх судових інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи. Доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року у справі № 913/2386/13 - без змін.
Головуючий Остапенко М.І. Судді Гончарук П.А. Стратієнко Л.В.