Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Жукової Л.В., Студенця В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства "КВИ" на постанову та на рішення Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року господарського суду Одеської області від 14.10.2013 рокуу справі господарського суду Одеської області за позовом Малого підприємства "КВИ" до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про скасування рішення комісіїв засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з"явився, - відповідача: Богаченкова В.Ю., Дзиговська С.В.,

У серпні 2013 року Мале підприємство "КВИ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ПАТ "ЕК Одесаобленерго") про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 1-0/І від 25.07.2013 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року рішення місцевого господарського суду від 14.10.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Мале підприємство "КВИ" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року та рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2013 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та невірно з'ясовані обставини справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року (z0417-96) (у редакції постанови № 910 від 17.10.2005 року (z1399-05) (надалі - Правила).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом № 1-0/І від 25.07.2013 року про нарахування споживачу 85147,90 грн. недоврахованої електричної енергії виходили з того, що факт порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96) був зафіксований Актом про порушення ПКЕЕ (z0417-96) від 17.01.2013 року, а тому відсутні підстави для скасування рішення комісії, прийнятого за результатами розгляду вказаного Акту, яким застосовано до відповідача оперативно-господарську санкцію у вигляді сплати 85147,90 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

Проте, такі висновки попередніх інстанцій є передчасними, оскільки зроблені без врахування та дослідження всіх обставин справи, зокрема.

Суди попередніх інстанцій, не врахували, що при розгляді справ про скасування рішення комісії про застосування до споживача оперативно-господарської санкції суди повинні перевірити правомірність застосування оперативно-господарської санкції шляхом встановлення вчинення споживачем порушень споживачем ПКЕЕ (z0417-96) , які зафіксовані належним чином, а також правильність застосування постачальником пункту Методики при визначенні вартості не облікованої електричної енергії.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ (z0417-96) , у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішення комісії, оформлене протоколом № 1-0/І від 25.07.2013 року, про нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії було прийнято за наслідками розгляду Акту про порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96) від 17.01.2013 року.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розглядаючи спір про скасування оперативно-господарської санкції, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили чи відповідає Акт про порушення споживачем ПКЕЕ (z0417-96) № 020820 від 17.01.2013 року, який складений за результатами перевірки дотримання Правил користування електричною енергією Малим підприємством "КВИ" за адресою: вул. Житомирська, 38 у м. Одеса приписам п.6.41 ПКЕЕ (z0417-96) , зокрема щодо складання Акту про порушення ПКЕЕ (z0417-96) за обов"язковою участю представника споживача та зазначення у Акті вихідних даних, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, а отже прийшли до передчасних висновків про правомірність покладення вказаного Акту в основу прийнятого рішення комісії, оформленого протоколом № 1-0/І від 25.07.2013.

Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не врахували того, що Інформаційно-консультативний центр по роботі із споживачами електричної енергії самого відповідача у протоколі засідання від 20.02.2013 року № 13 зазначив, що Акт від 25.07.2013 року був складений із порушенням діючого законодавства, зокрема ПКЕЕ (z0417-96) та Методики, оскільки при виявленні порушення та складання Акту споживач або уповноважена особа були відсутні, а отже вказаний Акт є недійсним та не може бути використаний для проведення відповідних нарахувань.

Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного рішення комісії відповідача від 25.07.2013 року, оформленого протоколом № 1-0/І, суди попередніх інстанцій не перевірили правомірність застосування відповідачем відповідного пункту Методики при визначені вартості недоврахованої електричної енергії.

Врахування та дослідження вказаних вище обставин має істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, перевірити доводи позивача і відповідача, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.