Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Студенця В.І.

розглянувши касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013

у справі № 922/3479/13

за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

до Державного підприємства "Спеціальне проектно- технологічне бюро виробничих потужностей"

про стягнення 2417,80 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Павловська Н.В. - за довіреністю;

від відповідача: Горецький О.В. - за довіреністю.

У серпні 2013 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором № 128-Ф-11 від 13.07.2011 р. у розмірі 2417,80 грн., з яких: 236,30 грн. пені за порушення строків надання послуг за 3 етапом, 604,10 грн. пені за порушення строків надання послуг за 4 етапом та 1750,00 грн. штрафу за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.09.2013 р. (враховуючи ухвалу суду від 30.09.2013р. про виправлення описки) у справі № 922/3479/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на користь Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України - штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором у розмірі 2417,80 грн., з яких пеня за порушення строків надання послуг за 3 етапом - 236,30 грн.; пеня за порушення строків надання послуг за 4 етапом - 604,10 грн.; штраф за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів - 1750,00 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" на користь Державного бюджету України - 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2013 р. у справі № 922/3479/13 в частині стягнення пені у розмірі 431,50 грн. та штрафу у розмірі 1750,00 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2013 р. у справі № 922/3479/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 скасувати, рішення господарського суду Харківської області від 16.09.2013 залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.07.2011 р. між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (замовник) та Державним підприємством "Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей" (виконавець) був укладений договір № 128-Ф-11 на надання послуг з технічних випробувань та аналізу, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору надати замовникові послуги з технічних випробувань та аналізу (74.30.1) (Заходи щодо забезпечення реалізації Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2011 рік) (Розроблення та перегляду нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП) згідно планів затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони праці (Нові роботи по розробленню та перегляду НПАОП) "Розроблення правил охорони праці під час ковальсько - пресових робіт" (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

У відповідності до п. 1.2. договору, найменування послуг, кількість, обсяг, ціна, строки надання послуг тощо, визначені Технічними вимогами (додаток № 1) і Календарним планом (додаток № 2), калькуляцією кошторисної вартості (додаток № 3), які є невід'ємною частиною цього договору.

У п.10.1 договору сторони домовилися, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 30.12.11 року.

30.12.2011 сторони уклали додаткову угоду №1, відповідно до якої продовжили термін дії договору до 30.11.2012 та встановили відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання, за якою передбачене стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додаткове стягнення штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

27.09.2012 між сторонами укладена додаткова угода № 2, відповідно до якої продовжили термін дії договору до 15.12.2012, а також погодили строк надання послуг на 3 та 4 етапах в Календарному плані (додаток № 2 до додаткової угоди № 2 до договору). Початком 3 етапу визначено листопад 2011р., кінцем - 15.11.2012р. 4 етап мав бути закінчений 15.11.2012р.

14.12.2012 року сторони уклали додаткову угоду № 3, відповідно до якої продовжили термін дії договору до 28.12.2012.

28.12.2012 між сторонами укладено додаткову угоду № 4, відповідно до якої продовжили термін дії договору до 01.10.2013, а також погодили строк надання послуг на 4 етапі в Календарному плані (додаток № 2 до договору). Початком етапу визначено 28.12.2012, кінцем - 01.10.2013 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вказував на те, що строк надання послуг за 3 та 4 етапами, відповідно до календарного плану, відповідачем порушено, а отже відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 р. до договору останній повинен сплатити штрафні санкцій у розмірі 236,30 грн. - пені за прострочення строків надання послуг за 3 етапом на 25 днів (з 16.11.2012 р. по 11.12.2012р.); 431,50 грн. - пені за прострочення строків надання послуг за 4 етапом на 42 дні (з 16.11.2012 р. по 28.12.2012 р.), а також штраф за прострочення виконання послуг за 4 етапом понад 30 днів в розмірі 1750,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт по 3 етапу, суд першої інстанцій з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем 11.12.2012 направлено позивачу звітні матеріали по 3 етапу надання послуг за договором, а оскільки відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 27.09.2012 строк надання послуг по 3 етапу був встановлений до 15.11.2012, суди дійшли правомірного висновку про порушення відповідачем строку надання послуг, встановленого календарним планом, а отже про стягнення з відповідача пені за прострочення строків надання послуг за 3 етапом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт по 4 етапу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки сторонами підписана додаткова угода №4 від 28.12.2012, яка є невід'ємною частиною договору, сторони змінили істотні умови договору щодо строку виконання робіт, а отже змінились зобов'язання сторін відповідно до вказаних умов, що свідчить про відсутність порушення строків надання послуг по 4 етапу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, укладаючи додаткову угоду № 4 від 28.12.2012 до договору, сторони визначили строк виконання зобов'язання по 4 етапу з 28.12.2012 до 01.10.2013, а отже тим самим змінили передбачений додатковою угодою № 2 від 27.09.2012 до договору строк виконання зобов'язань по 4 етапу.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року, відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Касаційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у справі № 922/3479/13 залишити без змін.