розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Манітоба" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до ЗАТ "Полюс" та ТОВ "Манітоба", треті особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню, векселя,

У грудні 2012 року ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до ЗАТ "Полюс" (далі - відповідач-1) та ТОВ "Манітоба" (далі - відповідач-2) з позовом про визнання частково недійсним та таким, що не підлягає виконанню, векселя серії АА 0093746 в частині зобов'язань позивача сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 70 329, 98 грн. на користь відповідача-1 чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 16 жовтня 2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 52-70/340 від 16 січня 2013 року).

Позовні вимоги обгрунтовано відсутністю у позивача обов'язку з оплати простого векселя з огляду на те, що його було підписано неуповноваженою особою, у зв'язку з чим спірний вексель є частково недійсним та не підлягає виконанню позивачем.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року в частині позовних вимог до ЗАТ "Полюс" провадження у справі припинено.

Позов задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, вексель серії АА № 0093746 в частині зобов'язань ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатити за векселем суму грошових коштів в розмірі 70 329, 98 грн. на користь ЗАТ "Полюс" чи його наказу у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 16 жовтня 2011 року.

У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Манітоба" залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Манітоба" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2013 року та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Посилається на порушення судами норм ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

25 лютого 2014 року позивачем подано клопотання про заміну позивача у справі - відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 00191000 на публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 00191000.

В обгрунтування клопотання позивачем надано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копію статуту ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", зареєстрованого 20 січня 2014 року за № 12271050035000464, за п. 1.3 якого ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є правонаступником всіх прав і обов'язків Орендного підприємства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що було перетворене в ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" за рішенням ФДМУ № 67-АТ від 30 листопада 1994 року.

А тому, враховуючи наведене, вказане клопотання підлягає задоволенню.

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги відповідачі та треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 жовтня 2006 року ВАТ "Південний гірничозбагачувальний комбінат" видано на користь ЗАТ "Полюс" простий вексель серії АА № 0093746 на суму 70 329, 98 гривень зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 16 жовтня 2011 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Вексель містить підписи осіб без зазначення їх прізвищ, які підписали вексель за керівника та за головного бухгалтера ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", скріплені печаткою товариства.

26 жовтня 2012 року ТОВ "Манітоба" повідомило ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про те, що є векселедержателем простих векселів згідно переліку додатку № 1 до листа, які видані останнім, та про те, що строк платежу за вказаними векселями настав, у зв'язку з чим направило для здійснення оплати акт № 2 пред'явлення векселів до платежу від 26 жовтня 2012 року разом з копіями простих векселів, серед яких значиться і спірний вексель серії АА № 0093746, складений 16 жовтня 2006 року на суму 70 329, 98 грн., зі строком платежу - за пред'явленням, але не раніше 16 жовтня 2011 року, першим векселедержателем якого було ЗАТ "Полюс".

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції, чинній на час видачі спірного векселя) від імені юридичних осіб вексель підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що підписи на спірному векселі вчинені за керівника векселедавця заступником голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_5

Встановлено, що за довідками позивача № 43 від 14 лютого 2013 року, № 7 від 31 січня 2013 року, наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 457 від 4 березня 2003 року, наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 1462 від 1 листопада 2002 року, посади заступника голови правління з фінансів та бюджету ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та головного бухгалтера на час видачі спірного векселя займали, відповідно, ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Згідно приписів ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 Цивільного кодексу України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу (простою більшістю від числа присутніх учасників).

За положеннями статуту позивача виконавчим органом ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є правління товариства, що є колегіальним органом.

Згідно п. 9.3.6 статуту ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прийняття рішення про випуск векселів віднесено до компетенції правління товариства.

Відповідно до п. 9.3.8 статуту рішення правління приймається простою більшістю голосів членів правління, присутніх на засіданні, ведення протоколу засідання правління є обов'язковим.

Таким чином, рішення про випуск векселів приймається правлінням позивача, а прийняття відповідного рішення оформлюється протоколом засідання правління.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, за довідкою позивача № 52-16/1446 від 7 грудня 2012 року на підприємстві не виявлено будь-яких протоколів (копій протоколів) засідання правління товариства, які містять рішення правління товариства про видачу та/або випуск векселя (векселів) на користь ЗАТ "Полюс" чи про погашення боргу позивача перед відповідачем-1.

Вказані обставини не спростовані сторонами у встановленому порядку, а тому суди дійшли висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що рішення про випуск спірного векселя повноважним органом управління позивача, а саме, правлінням товариства, не приймалось, а особи, які здійснили його видачу, діяли з перевищенням їх повноважень.

Отже, спірний вексель було підписано зі сторони векселедавця не керівником юридичної особи, а заступником голови правління з фінансів та бюджету товариства, тобто, особою, яка повинна була діяти в межах наданих їй повноважень згідно трудового контракту, статуту товариства та окремими повноваженнями за довіреністю.

Доказів на підтвердження наділення заступника голови правління товариства ОСОБА_6 повноваженнями на підписання спірного векселя станом на час його видачі судам не надано.

Відповідно до ст. 7 Уніфікованого закону якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

За наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що за будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили них підписи чи від імені яких він був підписаний, то, згідно ст. ст. 7, 77 Уніфікованого закону, зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів.

Між тим, у випадках, передбачених ст. ст. 215-236 Цивільного кодексу України (435-15) , правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів, що не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд. За вимогами ст.ст. 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто, прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення.

Водночас, варто враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що спірний вексель підписано особою, яка не була належним чином уповноважена на такі дії юридичною особою, а отже, з перевищенням повноважень, обгрунтований.

Також, за змістом ст. 241 Цивільного кодексу України, вчинення представником дій з перевищенням повноважень створюють права та обов'язки для ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" лише у разі наступного їх схвалення останнім.

Між тим, судами встановлено, що сторонами не підтверджено наступного схвалення позивачем видачі спірного векселя від його імені.

За таких обставин, враховуючи відсутність у заступника голови правління повноважень на підписання спірного векселя, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" не є особою, зобов'язаною за спірним векселем, у зв'язку з чим підставно задовольнили позов про визнання його таким, що не підлягає виконанню в частині зобов'язань позивача сплатити за векселем суму грошових коштів у розмірі 70 329, 98 грн. у строк платежу за пред'явленням, але не раніше 16 жовтня 2011 року.

Провадження у справі в частині вимог до ЗАТ "Полюс" припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлено, що за спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12 грудня 2012 року, юридична особа - ЗАТ "Полюс" припинено, а відомості про правонаступників в Єдиному державному реєстрі відсутні.

У частині вимог про визнання векселя частково недійсним судами відмовлено з огляду на те, що спірний вексель серії АА № 0093746 містить всі передбачені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі реквізити, що, з урахуванням ст. 76 вказаного закону, свідчить про відсутність підстав стверджувати про дефект форми такого векселя.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 75 Уніфікованого закону про прості векселі та переказні векселі, ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Доводи щодо необхідності переоцінки доказів у справі не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції з огляду на межі повноважень суду, визначені ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та за наслідками вірного застосування норм Уніфікованого закону про прості векселі та переказні векселі, Закону України "Про обіг векселів в Україні" (2374-14) , відповідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.