на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. щодо розгляду поточних кредиторських вимог УПФ України в Білопільському районі Сумської області в сумі 27 968,37 грн. по справі № 6/84-09 за заявою ТОВ "Енергосоюз" до ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" про банкрутство,-

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.09.2009 р. порушено провадження по справі № 6/84-09 про банкрутство ВАТ "Білопільський машинобудівний завод".

Постановою господарського суду Сумської області від 28.03.2013 р. по справі № 6/84-09 ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кривенка Б.Г.

До господарського суду Сумської області 15.07.2013 р. надійшла заява УПФ України в Білопільському районі Сумської області про визнання поточних грошових вимог до ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" в сумі 27 968,37 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. по справі № 6/84-09 /суддя Гордієнко М.І./ відмовлено УПФ України в Білопільському районі Сумської області у визнанні кредиторських вимог до боржника в сумі 27 968,37 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. по справі № 6/84-09 /судді : Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А./ ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. залишено без змін.

В касаційній скарзі УПФ України в Білопільському районі Сумської області просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. щодо розгляду поточних кредиторських вимог УПФ України в Білопільському районі Сумської області в сумі 27 968,37 грн., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким визнати кредиторські вимоги пенсійного фонду до боржника в сумі 27 968,37 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за червень 2013 р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" в частині здійснення ліквідаційної процедури провадиться за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції, чинній після 19.01.2013 р., відповідно до вимог п.1 п.п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги УПФ України в Білопільському районі Сумської області в розмірі 27 968,37 грн. складаються з заборгованості, яка виникла, у зв'язку з несплатою ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та № 2 за період з червень 2013 р., а саме: 14 107,06 грн. - з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та в сумі 13 861,31 грн. - з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 (т.7 а.с.174-184).

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції від 26.09.2013 р., якою відмовлено УПФ України в Білопільському районі Сумської області у визнанні поточних вимог до боржника в сумі 27 968,37 грн., мотивована тим, що зобов'язання боржника, які складається з заборгованості на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 27 968,37 грн., виникли у ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" в ліквідаційній процедурі, що виключає їх визнання, відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. без змін.

Згідно ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги УПФ України в Білопільському районі Сумської області в розмірі 27 968,37 грн. виникли під час здійснення ліквідаційної процедури ВАТ "Білопільський машинобудівний завод".

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, а вимоги, виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури

протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Таким чином, виходячи з аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (п. 1 ст. 38, п.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Стосовно платежів до Пенсійного фонду України, то відповідно до встановленого в п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що згідно вимог п. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів у порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

У справах про банкрутство норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , який є спеціальним Законом, мають перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі пов'язаних із застосуванням норм податкового права.

Господарський суд як першої так і апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги, які викладені в заяві УПФ України в Білопільському районі Сумської області, є безпідставними, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 28.03.2013 р., нові грошові зобов'язання, в силу ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не виникають.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. та ухвала господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. щодо розгляду поточних кредиторських вимог УПФ України в Білопільському районі Сумської області в сумі 27 968,37 грн. по справі про банкрутство ВАТ "Білопільський машинобудівний завод" постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу УПФ України в Білопільському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. та ухвалу господарського суду Сумської області від 26.09.2013 р. щодо розгляду поточних кредиторських вимог УПФ України в Білопільському районі Сумської області в сумі 27 968,37 грн. по справі № 6/84-09 залишити без змін.