Дроботової Т.Б.- головуючого Костенко Т.Ф. Рогач Л.І. за участю представників: позивача Гарасюта І.О. - довіреність від 03.02.2014 р. відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову від 14.11.2013 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/1413/13 господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арчи" до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І, касаційна скарга Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 25.02.2014 р.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/211 від 24.02.2014 р. у зв'язку із перебуванням судді Волковицької Н.О. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б. (доповідач), судді: Костенко Т.Ф., Рогач Л.І., про що повідомлено присутнього у судовому засіданні представника позивача. Відводів складу суду не заявлено.

У серпні 2013 р. ТОВ "Арчи" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради № 29/24 від 27.06.2013 р. про скасування пункту 17.3. розділу 1 рішення міської ради від 28.04.2009 р. № 34/37 посилаючись на те, що спірним рішенням скасовано попереднє рішення органу місцевого самоврядування, що не відповідає приписам чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву Миколаївська міська рада просила відмовити у її задоволенні вказуючи на прийняття радою спірного рішення в межах повноважень, у відповідності до чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначав, що рішенням міської ради від 18.06.2009 р. № 35/18 "Про затвердження Генерального плану міста Миколаєва" зеельна ділянка площею 2240 кв.м. по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідська у м. Миколаєві для будівництва спортивно - оздоровчого комплексу визначена як територія земельних насаджень загального користування, і на зазначеній ділянці встановлено факт наявності об'єкта археологічної спадщини "могильника античного часу".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013 р. (суддя Семенов А.К.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської міської ради № 29/24 від 27.06.2013 року про скасування пункту 17.3. р. 1 рішення міської ради від 28.04.2009 року № 34/37.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у спірному рішенні Миколаївської міської ради № 29/24 від 27.06.2013 р. підстави для скасування пункту 17.3. р.1 рішення Миколаївської міської ради від 28.04.2009 № 34/37 є протиправними, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

За апеляційною скаргою Миколаївської міської ради Одеський апеляційний господарський суд (судді: Таран С.В., Бойко Л.І., Величко Т.А.) переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.11.2013 р. залишив його без змін.

Суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду першої інстанції без змін посилався на те, що відповідно, зокрема, до положень рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (v007p710-09) у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), а також правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 04.06.2013 р. у справі № 21-64а13, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Миколаївська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити касаційну скаргу, обґрунтовуючи свої доводи тим, що розпорядження землями в межах міста належить до повноважень Миколаївської міської ради, договір оренди землі, укладений між сторонами припинив свою дію, а орендар у встановленому порядку із заявою про його продовження не звертався, проте, як встановлено в ході перевірки товариство земельну ділянку не звільнило, а спірне рішення Миколаївською міською радою було прийнято в межах повноважень, у спосіб та порядок, що передбачені законодавством.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Арчи" просило залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін, вказуючи на невідповідність доводів скаржника про закінчення строку договору та відсутність звернення товариства з письмовою заявою про його продовження, оскільки судовими рішеннями у справі № 5016/969/2012(8/56) встановлено, що ТОВ "Арчи" завчасно звернулось до Миколаївської міської ради з повним пакетом документів з приводу продовження договору оренди землі від 30.06.2009 р., а в силу приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені іншим рішенням суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів.

ТОВ "Арчи" у відзиві на касаційну скаргу зауважив також щодо посилань суду апеляційної інстанції на правову позицію, зокрема, Верховного Суду України, викладену у постанові від 04.06.2013 р. у справі № 21-64а13 стосовно того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляд справи, 28.04.2009 р. Миколаївською міською радою прийнято рішення № 34/37, у відповідності до пункту 17.3 якого ТОВ "Арчи" передано в оренду строком на 2 роки земельну ділянку площею 2240 кв.м для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу у м. Миколаєві по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської, за умови сплати 5% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її функціонального використання (а.с. 17).

На підставі вказаного рішення 03.06.2009 р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Арчи" (орендар) було укладено договір оренди землі № 6622, за умовами пунктів1.1, 3.1, 12.6, 12.7 якого Миколаївська міська рада передає, а ТОВ "Арчи" приймає в оренду земельну ділянку для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської, загальною площею 2240 кв.м., на 2 роки з дати державної реєстрації договору, із встановленням переважного права орендаря на поновлення дії договору на новий строк після закінчення строку його дії, шляхом направлення до орендодавця не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору письмового повідомлення з проханням щодо продовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради. У разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором (а.с. 11-14).

Судами також встановлено, що згідно пункту 17 рішення Миколаївської міської ради від 20.10.2011 р. № 10/29 ТОВ "Арчи" продовжено термін оренди земельної ділянки площею 2240 кв.м., яка була надана рішенням міської ради від 28.04.2009 р. № 34/37 до 01.11.2012 р., залишивши земельну ділянку в землях іншого призначення, для будівництва спортивно - оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг вул. 2 Слобідської, яке в подальшому згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 19.04.2012 р. № 16/11 було скасовано за протестом прокурора (а.с. 93-95, 96-97).

Разом з цим, як встановлено судами, рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.03.2013 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі № 5016/969/2012(8/56) за первісним позовом прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради до ТОВ "Арчи" про зобов'язання повернути земельну ділянку та за зустрічним позовом ТОВ "Арчи" до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення від 19.04.2012 р. № 16/11, відмовлено прокурору у задоволені первісного позову, а зустрічний позов ТОВ "Арчи" задоволено повністю: визнано недійсним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2012 р. № 16/11 про розгляд протесту прокурора м. Миколаєва від 12.04.2012 р. №(15-01) 1992 вих-12 на пункт 17 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.10.2011 р. № 10/29 (а.с. 72-76).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "Арчи" про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради № 29/24 від 27.06.2013 р. про скасування пункту 17.3. розділу 1 рішення міської ради від 28.04.2009 р. № 34/37 посилаючись на те, що спірним рішенням скасовано попереднє рішення органу місцевого самоврядування, яке є актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання, що не відповідає приписам чинного законодавства.

За приписами статті 2 Земельного кодексу України, земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 24 цього Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною першою статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Частино 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. (v007p710-09) № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, на виконання пункту 17.3 розділу І рішення від 28.04.2009 р. № 34/37 Миколаївської міської ради, ТОВ "Арчи" було надано земельну ділянку, укладено договір оренди землі № 6622 від 03.06.2009 р., передано земельну ділянку за актом приймання - передачі від 03.06.2009 р. В подальшому, рішенням Миколаївської міської ради від 20.10.2011 р. № 10/29 термін оренди земельної ділянки продовжувався, що, як було встановлено судом апеляційної інстанції, свідчить про виконання сторонами пункту 17.3 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 28.04.2009р. № 34/37, і оскільки зазначене рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, воно не може бути в подальшому скасовано органом місцевого самоврядування.

Здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції також було встановлено, що рішення міською радою від 18.06.2009 р. № 35/18, яким передана товариству земельна ділянка визначена як територія зелених насаджень загального користування, було прийнято вже після прийняття Миколаївською міською радою рішення від 28.04.2009 р. № 34/37 про передачу в оренду ТОВ "Арчи" цієї земельної ділянки, а згідно висновку про проведення наукових археологічних досліджень № 314-13/05-48Ю від 27.12.2011 земельна ділянка площею 0,2240 га на території Центрального району м. Миколаєва (вул. Набережна, ріг 2-й Слобідської) може використовуватися для будівельно-монтажних робіт (а.с. 10).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог та вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника колегія суддів вважає такими, що не відповідають встановленим судами обставинам справи, приписам чинного законодавства.

Керуючись пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-5, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 р. у справі № 915/1413/13 та рішення господарського суду Миколаївської області від 25.09.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.