головуючого суддів: Демидової А.М., Воліка І.М., Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на рішення від 11.09.2013 господарського суду Волинської області та на постанову від 26.11.2013 Рівненського апеляційного господарського судуу справі № 903/691/13 господарського суду Волинської області

за позовом Державної іпотечної установи

до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гаврилишина Василя Богдановича про стягнення 157719,07 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивача Кривошея Є.В. (дов. від 23.07.2013 № 2933/1); відповідача Кратенко Ю.О. (дов. від 11.11.2013 № 3700-19/1); третьої особи не з'явились;

У липні 2013 року позивач - Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення заборгованості у сумі 157 719,70 грн., яка складається з: 157 107,86 грн. основного боргу, 103,30 грн. 3 % річних, 507,91 грн. пені, за Договором відступлення права вимоги № 2327/08 від 23.10.2008.

Рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013 у справі № 903/691/13 (суддя Кравчук В.О.), позов задоволето повністю; стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" на користь Державної іпотечної установи 157 719,70 грн., у т.ч. 157107,86 грн. основного боргу, 103,30 грн. 3 % річних, 507,91 грн. пені, за Договором № 2327/08 від 23.10.2008 відступлення права вимоги; 3 154,39 грн. судового збору.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржене відповідачем до апеляційної інстанції.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 у справі № 903/691/13, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу Гаврилишина Василя Богдановича.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 (колегія суддів: Гулова А.Г. - головуючий, судді - Маціщук А.В., Петухов М.Г.), апеляційну скаргу ПАТ "Західінкомбанк" задоволено частково; рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013 у справі № 903/691/13 змінено, з викладенням резолютивної частини рішення в такій редакції: "позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Західінкомбанк" на користь Державної іпотечної установи 136 306,10 грн. боргу, 101,71 грн. 3 % річних, 500,06 грн. пені, а всього - 136 907,87 грн., 3 105,64 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення 18 374,00 грн. припинено; в решті позовних вимог відмовлено"; стягнуто з Державної іпотечної установи на користь ПАТ "Західінкомбанк" 24,38 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 та рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2013 скасувати, і прийняти нове рішення про відмоу у задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами було допущено порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки судами не надано належної правової оцінки з урахуванням положень ст. ст. 512, 513, 628, 629, 638, 215 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зворотнє відступлення права вимоги необхідно здійснювати на підставі нотаріально посвідченого договору, і відсутність такого договору свідчить про відсутність правової підстави для задоволення позовних вимог, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач - Державна іпотечна установа у відзиві на касаційну скаргу заперечила проти її доводів та просила оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29.11.2007 між Державною іпотечною установою (Установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк") (Первинний кредитор) укладений Генеральний договір про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів № 73 (надалі - Генеральний договір). Крім цього, 29.11.2007 сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Генерального договору про рефінансування та обслуговування іпотечних кредитів № 73 від 29.11.2007.

В межах Генерального договору, 23.10.2008 між ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (Кредитор) та Гаврилишиним Василем Богдановичем (Позичальник) укладений Договір про іпотечний кредит № 2310/08-961, за умовами якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 1000000,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 1000000,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором; Позичальник зобов'язується щомісячно до 23 числа кожного місяця, починаючи з наступного після фактичного отримання коштів, здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі не менше 16666,67 грн. і сплачувати відсотки, нараховані кредитором на залишок заборгованості за кредитом відповідно до Графіку погашення кредиту, а останню сплату чергового платежу здійснити не пізніше 23.10.2013 (п. п. 1.1., 2.4. Договору про іпотечний кредит).

Додатковим договором від 23.10.2008 до Договору про іпотечний кредит № 2310/08-961 сторони визначили детальний розпис сукупної вартості кредиту, з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, зокрема: дата надання кредиту - 23.10.2008, сума кредиту - 1000000,00 грн., термін користування кредитними коштами - 5 років 8 місяців, погашення основної суми кредиту - 16666,67 грн., погашення процентів - щомісячно, номінальна процентна ставка - 14% річних.

Вподальшому, 17.11.2008 між Державною іпотечною установою (Новий кредитор) та ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" (Кредитор) укладений Договір відступлення права вимоги № 2327/08, за умовами якого Банк передає, а Установа приймає всі права вимоги за Договором про іпотечний кредит № 2310/08-961 від 23.10.2008, який укладений між Банком і Гаврилишиним В.Б.; вартість права вимоги за Договором про іпотечний кредит на момент передачі прав вимоги включає заборгованість за основним боргом по кредиту та складає 1000000,00 грн. (п. п. 1.1., 1.2. Договору відступлення права вимоги № 2327/08).

Відповідно до п. 1.3 Договору відступлення права вимоги № 2327/08, Установа передає, а Банк приймає всі права вимоги за договорами, вказаними у пункті 1.1. цього Договору та у вимозі зворотного відступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 2.1. Договору відступлення права вимоги № 2327/08, пункт 1.1. цього Договору набирає чинності з моменту підписання сторонами цього Договору та його нотаріаль ного посвідчення; пункт 1.3. цього Договору набирає чинності на наступний робочий день з дня отримання від установи вимоги (п. 2.2.).

У пункті 1.4. Договору відступлення права вимоги № 2327/08 сторони погодили, що вартість права вимоги за Кредитним договором на момент передачі прав вимоги, включає суму непогашеного залишку основного боргу по кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом на дату набрання чинності пунктом 1.3 договору та, за умови попередньої домовленості сторін, суму штрафних санкцій, що можуть бути нараховані на прострочені платежі на дату набрання чинності пунктом 1.3 Договору (якщо попередньої домовленості сторін не відбулося, ця складова не включається).

При цьому Установа має право надіслати банку вимогу на наступний робочий день з дня прострочення позичальником сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно кредитного договору, протягом двох місяців (п. 2.3.1. Договору № 2327/08).

В пункті 4.1 Договору визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення обставин, зазначених у пункті 2.3 цього Договору, установа зобов'язана за допомогою державного підприємства спеціального зв'язку або електронною поштою НБУ доставити в банк вимогу, у якій наводяться підстави для набрання чинності пунктом 1.3 цього Договору, визначається сума розміру зобов'язань банку по зворотному відступленню права вимоги та кінцева дата перерахування банком на користь установи усіх платежів за зворотне уступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 5.3. Договору № 2327/08, при набранні чинності пунктом 1.3 цього Договору, банк зобов'язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше трьох робочих днів з дня набрання чинності пунктом 1.3 цього Договору, сплатити установі, а Установа зобов'язана прийняти повну суму в оплату зобов'язань за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена установою у вимозі відповідно до п. 1.4 цього Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування на рахунок установи за реквізитами, вказаними у вимозі.

Судами встановлено, на виконання умов Договору відступлення права вимоги № 2327/08 від 20.11.2008, Державна іпотечна установа перерахувала ТОВ "Комерційний банк "Західінкомбанк" 1000000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2627 від 20.11.2008.

Втім, у зв'язку з несплатою позичальником - Гаврилишиним В.Б. чергових платежів за іпотечним кредитом, тобто, з настанням обставин, передбачених пунком 2.3.1 Договору відступлення права вимоги, 27.05.2013 Державна іпотечна установа надіслала ПАТ "Західінкомбанк" повідомлення за вих. № 2141/11/2 від 24.05.2013, яке останній отримав 29.05.2013, про те, що з 29.05.2013 права вимоги за Договором про іпотечниий кредит від 23.10.2008 вважаються відступленими ПАТ "Західінкомбанк", а тому Банк має сплатити 166666,50 грн. боргу та 2427,76 грн. пені та штрафу, всього - 176736,57 грн. заборгованості за відступлені права не пізніше 03.06.2013.

ПАТ "Західінкомбанк" свої зобов'язання по вимозі не виконало, у зв'язку з чим Установа звернулась до суду з вимогою стягнути з Банку (відповідача) заборгованість у сумі 157 107,86 грн., 507,91 грн. пені та 103,30 грн. 3 % річних.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд з урахуванням приписів ст. 1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", ст. ст. 1054, 512, 514, 625, 546, 547 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199 Господарського кодексу України, дійшов висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог задовольнивши їх у повном у обсязі.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу здійснив перевірку обгрунтованості позовних вимог та встановив, що місцевим господарським судом не враховано наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" іпотечне кредитування - правовідносини, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу приписів ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на підставі Договору відступлення права вимоги № 2327/08 від 17.11.2008 до Державної іпотечної установи перейшло право вимоги за Договором про іпотечний кредит № 2310/08-961 від 23.10.2008.

При цьому у пунктах 1.3., 2.3.1. Договору № 2327/08 сторони погодили право Державної іпотечної установи здійснити зворотне відступлення права вимоги ПАТ "Західінкомбанк", зокрема, у випадку прострочення позичальником (Гаврилишиним В.Б.) сплати чергового платежу за іпотечним кредитом та відсотків, згідно умов Кредитного договору, протягом 2 місяців.

З огляду на те, що Позичальником 23.03.2012, 23.07.2012, 23.11.2012, 23.12.2012 не було здійснено чергових платежів за іпотечним кредитом, права вимоги за іпотечним договором були відступлені ПАТ "Західінкомбанк".

Відповідно до пункту 5.3 Договору № 2327/08 Банк зобов'язаний у термін, зазначений у вимозі, але у будь-якому разі не пізніше 3 робочих днів з дня набрання чинності п. 1.3 Договору, сплатити установі повну суму в оплату зобов'язання за зворотне відступлення права вимоги, яка (сума) визначена установою у вимозі відповідно до п. 1.4 Договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З повідомлення про відступлення права вимоги за вих. № 2141/11/2 від 24.05.2013 вбачається, що Державна іпотечна установа вимагає сплатити 166666,50 грн. заборгованості по кредиту, 7642,31 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та 2427,76 грн. пені, а всього - 176736,57 грн.

Разом з тим, місцевим господарським судом не взято до уваги, що за умовами пункту 1.4. Договору № 2327/08 сторонами було погоджено право зворотньої вимоги Установи лише на суму боргу по кредиту та відсоткам, а пеня та штраф можуть бути нараховані лише за умови попередньої домовленості. Проте позивачем не надано доказів щодо домовленості сторін про включення в суму зворотньої вимоги пені, а тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача пені нарахованої на основну суму кредитної заборгованості, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов виновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягння пені у розмірі 2427,76 грн.

Також, місцевим господарським судом не враховано, що 30.05.2013 ПАТ "Західінкомбанк" сплатило Державній іпотечній установі 19628,71 грн., тобто розмір заборгованості відповідача за зворотне відступлення права вимоги станом на 04.06.2013 та на день звернення із позовом склав: по тілу кредиту - 147037,79 грн., по відсотках за користування кредитом - 7642,31 грн., а всього - 154680,10 грн.

Після порушення провадження у справі, 29.07.2013 відповідач сплатив 18374,00 грн. заборгованості за Договором про відступлення права вимоги, що підтверджується меморіальним ордером № 1622 від 29.07.2013 та довідкою позивача за вих. № 5146/11/2 від 10.11.2013, з урахуванням чого апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заборгованість ПАТ "Західінкомбанк" за зворотне відступлення права вимоги станом на 11.09.2013 (дата прийняття оскарженого рішення суду) становила 136306,10 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Також, враховуючи те, що фактична сума заборгованості на момент звернення з позовом до суду становила 154 680,10 грн. (157107,86 грн. - 2427,76 грн. пені), судом апеляційної інстанції з урахуванням частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", здійснено перевірку розрахунку 3 % річних та пені за період з 04.06.2013 по 11.06.2013 і, встановлено, що 3 % річних становить 101,71 грн. і саме ця сума річних підлягає стягненню; та пені - 500,06 грн., яка підлягає стягненню.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 1,59 грн. та стягнення пені 7,85 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні шляхом викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції.

Доводи відповідача про те, що повідомлення про відступлення права вимоги не відповідає встановленій законом формі, оскільки не є нотаріально посвідченим і зареєстрованим, та що обов'язковим для будь-якого відступлення права вимоги за правочином є передача за актом приймання-передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржника, судом апеляційної інстанції відхилено з посиланням на те, що у розділі четвертому Договору відступлення права вимоги № 2450/08 від 12.12.2008 сторони передбачили порядок зворотного відступлення прав вимоги, відповідно, позивач, виконуючи умови договору, 27.05.2012 надіслав відповідачеві повідомлення про відступлення права вимоги, яке не підлягає нотаріальному посвідченню, при цьому передача документів на підтвердження права вимоги до боржника, згідно умов договору, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів від відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки встановлення у договорі за згодою сторін зворотнього відступлення прав вимоги не суперечить приписам ст. 627 Цивільного кодексу України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Таким чином, апеляційна інстанція дійшла правомірного і обґрунтованого висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, з викладенням резолютивної частини в редакції оскаржуваної постанови.

Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.