Головуючого судді Шевчук С.Р. (доповідач) суддів Акулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі № 5015/4582/12 господарського суду Львівської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" до Приватно підприємства "Ольвія" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про та за позовом третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до про Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", 2. Малого приватного підприємства "Ольвія" визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: не з'явилися

- третьої особи: не з'явилися

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2011 прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття" до Приватного підприємства "Ольвія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 2124886201:01:003:0198, 2121284100:01:005:0003, 2120883600:03:003:0013, 2121984000:03:001:0005, укладених 01.02.2012 між ТОВ "Калина-Закарпаття" та ПП "Ольвія".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.09.2013 справу № 5015/4582/12 передано за підсудністю господарському суду Закарпатської області.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору є договори купівлі-продажу земельних ділянок, які знаходяться на території Закарпатської області, а тому відповідно до положень ст. 16 ГПК України справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням об'єкта земельних відносин або основної його частини.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 (у складі головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М., Давид Л.Л.) залишено без змін ухвалу господарського суду Львівської області від 24.09.2013 у справі № 5015/4582/12.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Калина-Закарпаття" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 15 ГПК України, а також не застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України, просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 24.09.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 у справі № 5015/4582/12.

Відповідач та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, не надали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Разом з тим, у статті 16 ГПК України визначено виключну підсудність справ. Так, згідно з ч. 8 ст. 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу (справи у спорах, що виникають із земельних відносин), розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 20.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10 (v0010600-11) у питаннях визначення підвідомчості і підсудності справ зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (v0011600-13) .

Згідно з абз. 6 пп. 1.2 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (v0011600-13) якщо спір щодо визнання недійсним договору виник із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, то з урахуванням вимог частини дев'ятої статті 16 ГПК справа підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням об'єкта земельних відносин або основної його частини, за винятком справ, передбачених частиною п'ятою статті 16 цього Кодексу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,6000 га на території Малоберезнянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області; площею 0,5500 га за межами населеного пункту Пийтерфолво на території Пийтерфолвівсьої сільської ради Виноградівського району Закарпатської області; площею 0,2700 га на території Зарічанської сільської ради ур. "Кипи" Іршавський район Закарпатської області; площею 0,6548 га в с. Соломоново, урочище "Біля КПП Тиса" Ужгородського району Закарпатської області, які є предметом спірних договорів купівлі-продажу, знаходяться на території Закарпатської області.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до положень ст. 16 ГПК України даний спір підлягає розгляду господарським судом Закарпатської області за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин.