Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2013 р. (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Малого приватного підприємства "Нагідка" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 41437,05 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. (судді: Антонік С.Г., Чоха Л.В., Чимбар Л.О.) зазначене судове рішення скасоване, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 6.40 - 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки предметом даного позову є оперативно-господарська санкція у розмірі 41437,05 грн., нарахована відповідачу за порушення Правил користування електричною енергією на підставі акту про порушення Д№000769 від 13.09.2011 р. за період з 20.05.2009 р. по 13.09.2011 р., то є рішення господарського суду від 03.05.2012 р. у справі № 3/5005/2788/2012, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Проте, судова колегія касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено:

Мале приватне підприємство "Нагідка" є споживачем електричної енергії на підставі укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпроробленерго" (енерголпостачальником) договору про постачання електричної енергії від 07.08.2008р. № 2908.

13.09.2011р. представниками енергопостачальника проведена перевірка дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією в належному йому магазині кондитерських виробів за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержиньск, вул. Ніколенко, 4. За результатами перевірки складено акт про порушення Д№ 000769.

Згідно абз. 1, 2 п. 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) , у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Із змісту наведеної правової норми випливає, що у разі виявлення під час відповідної перевірки порушення правил користування електричною енергією або умов договору на місці виявлення порушення оформляється акт порушень, в якому зазначаються зміст виявленого порушення та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Як вже було зазначено, представниками позивача проведена перевірка дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією (z0417-96) , за результатами якої складено акт про порушення Д№ 000769 від 13.09.2011 р.

Господарським судом встановлено:

05.10.2011 р. на засіданні комісії енергопостачальника по розгляду акта про порушення споживачем правил користування електричною енергією розглянуто акт про порушення Д№000769 від 13.09.2011 р. і прийнято рішення, оформлене протоколом № 132, про проведення нарахування за період з 20.05.2009 р. по 13.09.2011 р. у сумі 41437,05 грн.

Абзацами 1, 4, 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлено:

"На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.".

Зі змісту даної правової норми випливає, що акт про порушення є підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків, а оператавно-господарська санкція нараховується рішенням комісії з розгляду актів і це рішення оформлюється протоколом.

Як було зазначено, за розглядом акту про порушення Д№000769 від 13.09.2011 р. було прийнято рішення, оформлене протоколом № 132 від 05.10.2011 р. про нарахування відповідачу 41437,05 грн. за період з 20.05.2009 р. по 13.09.2011 р.

Господарським судом встановлено:

Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача суми у розмірі 41437,05 грн., яка нарахована рішення позивача від 05.10.2011 р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2012 р. у справі № 3/5005/2788/2012 в задоволенні позову було відмовлено. Рішення не оскаржувалося і набрало законної сили.

31.10.2012 р. на засідання комісії енергопостачальника знову було розглянуто акт про порушення Д№ 000769 від 13.09.2011 р. і прийнято рішення, оформлене протоколом № 125, про проведення нарахування за період з 20.05.2009 р. по 13.09.2011 р. у сумі 41437,05 грн.

Відповідач рахунок не сплатив, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Отже, предметом даного позову є стягнення оперативно-господарської санкції у розмірі 41437,05 грн., яка нарахована рішенням позивача від 31.10.2012 р., яке оформлене протоколом № 125.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Оскільки предметом розгляду Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 3/5005/2788/2012, за яким 03.05.2012 р. було прийнято рішення щодо відмови в задоволенні позову була оперативно-господарська санкція, нарахована рішенням позивача від 05.10.2011 р., а предметом даного позову є оперативно-господарська санкція, яка нарахована 31.10.2012 р. відповідним рішенням позивача, то судом апеляційної інстанції провадження у даній справі припинено помилково.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Проте, апеляційний господарський суд в порушення положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України не розглянув по суті дану справу.

З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що приймаючи оскаржену постанову, апеляційний господарський суд порушив норми процесуального закону, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, тому названа постанова підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. у справі № 904/6559/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.