У лютому 2012 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманс", закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка", просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08.12.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Трофіменко Є.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1483; визнати відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманс" право власності та право на відчуження нежитлової будівлі 3-х поверхової споруди (адміністративних та складських приміщень) загальною площею 2 717,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36 (т. 1, а.с. 5-8).

Позовні вимоги мотивовані порушенням закритим акціонерним товариством "Будмпускналадка" умов кредитного договору № МКЛ-06/04 від 22.10.2004 року та іпотечного договору.

У березні 2012 публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони у будь-який спосіб відчуження товариством з обмеженою відповідальністю "Адаманс" вказаного майна (т. 1, а.с. 49-50).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року (головуючий Літвінова М.Є., судді Ващенко Т.М., Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року (головуючий Тищенко О.В., судді Мартюк А.І., Чорна Л.В.) (т. 2, а.с. 84-96) у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 148-153).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2013 року (головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.) рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 2, а.с. 202-213).

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2013 року (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 року (головуючий Куксов В.В., судді Авдеєв П.В., Гончаров С.А.) (т. 3, а.с. 212-220) у задоволенні позову відмовлено (т. 3, а.с. 160-167).

Оскаржені судові акти мотивовано тим, що оспорюваний договір не суперечить вимогам Законів України "Про іпотеку" (898-15) , "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 12 Закону України "Про іпотеку", ст. 215 Цивільного кодексу України (т. 3, а.с. 224-228).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.01.2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.12014 року (т. 3, а.с. 222-223).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2014 року розгляд касаційної скарги відкладено на 24.02.2014 року (т. 3, а.с. 239-240).

У судове засідання 24.02.2014 року представники позивача - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", відповідача - закритого акціонерного товариства "Будмпусконаладка" не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", відповідача - закритого акціонерного товариства "Будмпусконаладка".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманс", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Експобанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк") та закритим акціонерним товариством "Будмпусконаладка" було укладено договір кредитної лінії № МКЛ-06/04 з використанням мультивалютних рахунків, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію і надає йому довгострокові та короткострокові кредити, загальна сума яких не перевищує 2 655 000,00 грн., а позичальник сплачує банку проценти за користування кредитами на умовах договору та повертає кредити банку у встановлений цим договором та/або угодами до нього термін (п. 1.1 кредитного договору) (т. 3, а.с. 41-42).

Згідно п. 1.2 договору строк дії кредитної лінії з 22.10.2004 року до 21.04.2006 року.

Пунктами 2.1, 2.2 кредитного договору сторони узгодили, що видані банком кредити забезпечуються всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути накладено стягнення у порядку, встановленому законодавством України; у забезпечення своїх зобов'язань за цим договором позичальник надає в іпотеку банку трьохповерхову споруду (адміністративні та складські приміщення) загальною площею 2 717,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36, згідно іпотечного договору.

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору кредитної лінії № МКЛ-06/04 від 22.10.2004 року (т. 3, а.с. 43-94).

На виконання договору кредитної лінії № МКЛ-06/04 від 22.10.2004 року, 22.10.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Експобанк" та закритим акціонерним товариством "Будмпусконаладка" було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого забезпечуються іпотекою зобов'язання іпотекодавця за договором кредиту. За умовами договору кредиту, зокрема, іпотекодавець зобов'язаний повернути іпотекодержателю до 21.04.2006 року кредит у розмірі 2 655 000,00 грн. сплатити проценти за користування кредитом у розмірі, що обумовлений договором кредиту, а також неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

На забезпечення своїх зобов'язань за договором кредиту іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку трьохповерхову споруду (адміністративні та складські приміщення) загальною площею 2 717,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олегівська, 36 вартістю 263 442,43 грн. Балансова вартість предмету іпотеки згідно довідки іпотекодавця від 08.10.2004 року № 292 становила 360 100,00 грн.

Предмет іпотеки за цим договором передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, у тому числі тими, що не можуть бути відокремлені від предмету іпотеки без його пошкодження або зниження його вартості (система опалення, газо- та енергопостачання, водопроводу та каналізації, заповнення дверних та віконних пройм тощо).

Оціночна вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін договору та становить 19 566 722,00 грн. (п. 1.1, 1.2 іпотечного договору) (т. 3, а.с. 95-99).

У подальшому сторонами укладались додаткові угоди до іпотечного договору від 22.10.2004 року (т. 3, а.с. 100-107).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2003 року № 898-IV "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2009 року господарським судом Харківської області було винесено ухвалу про порушення провадження у справі № Б-39/248-09 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка" та запроваджено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2010 року у справі № Б-39/248-09 затверджено реєстр вимог кредиторів у кількості 4 кредиторів з загальною сумою грошових вимог та вимог щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 28 298 234,04 грн., у т.ч. позивача у даній справі у розмірі 18 131 526,36 грн., які забезпечені заставою майна боржника та окремо внесені до реєстру вимог кредиторів закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка".

Постановою господарського суду Харківської області від 22.03.2010 року у справі № Б-39/248-09 визнано банкрутом закрите акціонерне товариство "Будмпусконаладка" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого - Ревуцьку Тетяну Казимирівну.

Відповідно до п. 1-4 ст. 30 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на 22.03.2010 року) після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .

Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Судами також встановлено, що 15.07.2010 року рішенням засідання комітету кредиторів закритого акціонерного товариства "Будмпусконаладка", оформленим протоколом № 1507 було вирішено доручити товарній біржі "Правопорядок" провести аукціон (відкриті торги) з продажу майна закритого акціонерного товариства "Будмпусконаладка". Доручено ліквідатору банкрута Ревуцькій Т.К. укласти з товарною біржею "Правопорядок" відповідний договір на проведення аукціону з продажу майна боржника у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) , а також вирішено для забезпечення максимального рівня конкуренції між потенційними учасниками аукціону (відкритих торгів) встановити крок аукціону (відкритих торгів) з продажу майна закритого акціонерного товариства "Будмпусконаладка" у розмірі 1 % від стартової (початкової) вартості продажу об'єкта аукціону (т. 3, а.с. 155).

08.10.2010 року було проведено аукціон щодо продажу нежитлового будинку - 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення) загальною площею 2 717,6 кв.м., місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська, 36 (літ. А).

За результатами аукціону 08.10.2010 року було складено протокол № 1, згідно якого нежитловий будинок був придбаний товариством з обмеженою відповідальністю "Адаманс" в особі Школьнік Валерії Іванівни за ціною 4 356 392,60 грн. (т. 3, а.с. 137).

08.12.2010 року між закритим акціонерним товариством "Будмпускналадка" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Ревуцької Т.К. та товариством з обмеженою відповідальністю "Адаманс" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового будинку - 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення) загальною площею 2 717,60 кв.м., який розташований у місті Києві за адресою: вул. Олегівська, 36 (літ.А) (т. 3, а.с. 35).

Відповідно до п. 3 договору купівлі-продажу протоколом № 1507 засідання комітету кредиторів банкрута від 15.07.2010 року узгоджено порядок продажу майна банкрута шляхом проведення аукціону (відкритих торгів).

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) передбачено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній станом на 22.03.2010 року) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з 22.03.2010 року, з моменту прийняття господарським судом Харківської області постанови у справі № Б-39/248-09 про визнання закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури було скасовано будь-які обмеження щодо розпорядження майном банкрута, а отже, було припинено дію обтяжень щодо майна закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка", накладених згідно договорів застави та іпотеки, які було укладено між банкрутом та позивачем у справі.

Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов обгрунтованого висновку, що оспорюваний правочин на момент укладення не суперечив положенням Законів України "Про іпотеку" (898-15) , "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З урахуванням того, що оспорюваний договір не визнано недійсним, права та обов'язки, що випливають з нього є законними, зокрема, право власності та право на відчуження товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманс" як покупця, власника зазначеного майна, суди попередніх інстанцій відмовили і у іншій частині заявлених вимог.

Частиною 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що аукціон з продажу спірного майна, на підставі якого було укладено оспорюваний договір, проведено з порушенням вимог Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) є необгрунтованими, оскільки вимогами у даній справі є встановлення недійсності договору купівлі-продажу від 08.12.2010 року, а не визнання аукціону недійсним.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст. 12 Закону України "Про іпотеку" є неспроможними, оскільки, як встановлено судами, з 22.03.2010 року було припинено дію обтяжень щодо майна закритого акціонерного товариства "Будмпускналадка", зокрема, іпотечного договору від 22.10.2004 року.

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.