Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В. за участю повноважних представників: позивача - Мацегоріна А.О. відповідача - розглянувши у відкритому засіданні Державної виконавчої служби України касаційну скаргу на ухвалу від 16 вересня 2013 року господарського суду Донецької області та постанову від 5 листопада 2013 року Донецького апеляційного господарського судуу справі за скаргою № 20/77 Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до про Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" стягнення 21 888 564,21 грн.,

У вересні 2013 року Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України незаконними та скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника від 29.07.2013 року (т.3, а.с.86).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 вересня 2013 року (суддя Бокова Ю.В.) скаргу відповідача на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволено частково. Визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в частині накладення арешту на кошти відповідача на рахунок № 26006962486738, який відкритий в ПАТ "ПУМБ", рахунок № 26004019543502 та рахунок № 29240017067001, що відкриті в ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам. Визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.07.2013 року ВП № 28567436 в частині накладення арешту на кошти ККП "Маріупольтепломережа", що знаходяться на рахунку № 26006962486738, який відкритий в ПАТ "ПУМБ", на рахунку № 26004019543502 та на рахунку № 29240017067001, що відкриті в ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам. Зняти арешт з вказаних рахунків.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 5 листопада 2013 року ухвалу суду залишено без змін. Резолютивну частину ухвали господарського суду Донецької області від 16.09.2013 року в даній справі доповнено абзацем: "В іншій частині скаргу Комунального комерційного підприємства Марупольської міської ради "Маріупольтепломережа" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишити без задоволення".

У касаційній скарзі скаржник просить вказані судові рішення судів попередніх судових інстанцій скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову відповідачеві в задоволенні його скарги.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2011 року в даній справі позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Донецької філії Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" про стягнення 21 888 564,21 грн. задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожитий природній газ в сумі 17 559 953,01 грн., пені в сумі 1117697,98 грн., інфляційних у розмірі 1798357,87 грн., 3% річних у розмірі 633130,86 грн., судові витрати. На виконання вказаного рішення суду 1 липня 2011 року господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ.

25.08.2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову ВП № 28567436 про відкриття виконавчого провадження.

12.10.2011 року ухвалою господарського суду Донецької області виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011 року було відстрочено строком на 5 місяців до 12.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2012 року наказ від 01.07.2011 року в даній справі визнано таким, що частково не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" пені в сумі 1117697,98 грн., інфляційних в сумі 1798357,87 грн., 3% річних в сумі 633130,86 грн., 25500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29.07.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої арешт накладений на кошти на відкритих рахунках та рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що належать боржнику в межах суми 1 745 995,30 грн.

З наявних в матеріалах справи документів, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що поточний рахунок № 26004019543502 та рахунок № 29240017067001, відкриті в ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" використовуються підприємством для виплати заробітної плати своїм працівникам. З поточного рахунку № 26004019543502 заробітна плата працівникам підприємства перераховується на рахунок № 29240017067001 (т.3, а.с.144).

Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. При цьому, вимогами п.5.6.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, також, передбачено складання акту опису і арешту майна при проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника.

Судова колегія погоджується з висновком, зробленим апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови про те, що накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, які працюють на підприємстві, що призводить до порушення їх конституційних прав.

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в частині накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам та про визнання недійсною постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.07.2013 року ВП № 28567436 в частині накладення арешту на кошти ККП "Маріупольтепломережа", призначені для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам, залишивши без задоволення скаргу відповідача в іншій її частині.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційний господарський суд повно і всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку всім зібраним доказам та прийняв законну постанову, яку необхідно залишити без змін.