головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б. за участю представників: позивача Сафронова Д.О. (дов. від 02.01.2014 р.) відповідача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. у справі № 5013/492/12 господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Української товарної біржі про визнання договорів недійсними та повернення майна

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про:

- визнання недійсними біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 886994 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886995 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886996 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886997 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886998 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 886999 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887000 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887001 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887002 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887003 від 28.01. 2009 р., реєстраційний номер 887004 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887005 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887006 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887007 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887008 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887009 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887010 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887011 від 28.01.2009 р., реєстраційний номер 887034 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887035 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887036 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887037 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887038 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887039 від 31.01.2009 р., реєстраційний номер 887040 від 31.01.2009 р., які укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт";

- зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" повернути наступне майно загальною вартістю 44 365,70 грн.: транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі VF611GTA100004257; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі VF611GTA100003774; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 430, 1999 р. випуску, № шасі VF611GTA300000670; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 430, 1997 р. випуску, № шасі VF611GTA100003122; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1998 р. випуску, № шасі VF611GTA100005537; транспортний засіб моделі RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі VF611GTA100004373; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G149268; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі WMAH05ZZZYG148885; транспортний засіб моделі MAN 18.460 TGA, 2001 р. випуску, № шасі WMAH05ZZZG154154; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418745; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418747; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418765; транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01,1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418780; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 р. випуску, № шасі Y36733; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 р. випуску, № шасі Y38382; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 1999 р. випуску, № шасі W21239; транспортний засіб моделі FLIEGL SDS 350, 2000 р. випуску, № шасі WFD3FLT35Y1000865; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2001 р. випуску, № шасі; транспортний засіб моделі: SСНМІТZ S 01, 1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418810; транспортний засіб моделі: SСНМІТZ S 01, 1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418769; транспортний засіб моделі: RENAULT RVI Magnum 470, 1998 р. випуску, № шасі VF611GTA100008536; транспортний засіб моделі: RENAULT Magnum АЕ 390, 1997 р. випуску, № шасі VF611GTA100004255; транспортний засіб моделі MAN Nutzfahrzeuge 18.410, 2000 р. випуску, № шасі WMAH05ZZZ1G150241; транспортний засіб моделі: ВАЗ 2107, 2004 р. випуску, № кузову ХТА21070041952678; транспортний засіб моделі: ВАЗ 21104, 2005 р. випуску, № кузову ХТА21104050886762.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що біржові договори (угоди) купівлі-продажу транспортних засобів укладені керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень, по суттєво заниженій вартості, що завдало збитків товариству та призвело до неможливості виконання державною виконавчою службою рішення суду та призвело до банкрутства ТОВ "Автосвіт".

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2012 р. до участі у справі № 5013/492/12 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Українську товарну біржу, що реєструвала біржові договори купівлі-продажу транспортних засобів.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 р. у справі № 5013/492/12, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р., у позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 р. у справі № 5013/492/12 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2012 р. скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 р. у справі № 5013/492/12 (суддя Макаренко Т.В.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. (колегія суддів: головуючий Іванов О.Г., судді Березкіна О.В., Подобєд І.М.), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про визнання договорів недійсними та повернення майна задоволено повністю.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що оспорюванні позивачем біржові договори (угоди) купівлі-продажу транспортних засобів були укладені керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень та, відповідно, без додержання вимог, які встановлені приписами статей 203, 207, 208 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.10.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" повністю, посилаючись на неповне та неналежне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та ненадання цим обставинам належної правової оцінки, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових рішень.

В обґрунтування касаційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Віконт" зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи статті 241 Цивільного кодексу України, де зазначено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, посилаючись на те, що спірні договори купівлі-продажу укладалися згідно рішення засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт", оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства № 19/1 від 19.01.2009 р., що свідчить про наявність згоди засновників на укладання оскаржуваних угод, при цьому, ТОВ "Автосвіт" шляхом вчинення дій по передачі транспортних засобів та прийняттю оплати за них фактично виконало спірні угоди, що свідчить про їх схвалення та виключає можливість визнання їх недійсними з підстав перевищення Дьячковським Д.В. своїх повноважень.

Також, у касаційній скарзі зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" без поважних причин пропустило строк позовної давності, який не підлягає поновленню з тих причин, що про укладення оскаржуваних угод ТОВ "Автосвіт" дізналося в січні 2009 року, і саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності, впродовж якого товариство могло звернутися до суду з даним позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 28.01.2009 р. та 31.01.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (покупець) були укладені біржові договори (угоди) купівлі-продажу автотранспорту у кількості 25 штук, згідно яких ТОВ "Автосвіт" продало ТОВ "Віконт" транспортні засоби із зазначенням моделі, № двигуна, № шасі та вартості (ціни).

Загальна вартість (ціна) продажу всіх транспортних засобів по усіх договорах становить 44 365, 70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання зазначених біржових договорів (угод) недійсними та повернення майна у зв'язку з укладенням договорів керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" Дьячковським Д.В. без наявності необхідних повноважень та по суттєво заниженій вартості.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно з частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як передбачено частинами 1-3 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

З матеріалів справи вбачається, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" регулюється Статутом, зареєстрованим Реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради, реєстровий № 08468 - Лт-1 від 23.03.2004 р., затвердженим рішенням загальних зборів засновників, протокол № 1 від 01.03.2004р.

Згідно зі статтею 9 Статуту вищим органом управління товариства є загальні збори учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішення про купівлю, продаж, заставу рухомого і нерухомого майна та передачу у довірче управління основних засобів товариства.

Відповідно до статті 11 Статуту директор представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами та державними органами України щодо питань діяльності товариства, має право без доручення здійснювати дії від його імені в межах своєї компетенції, передбаченої Статутом, видає доручення на вчинення юридичних дій від імені товариства. Поряд з цим, директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, передавати його в заставу, заключати кредитні угоди, угоди про фінансову допомогу, вносити зміни і доповнення до договорів оренди земельних ділянок (часток), в тому числі припиняти та розривати достроково договори оренди земельних ділянок з будь-яких підстав без згоди на те засновників (підпункт 1.1.17.1. статті 11 Статуту).

Згідно з Протоколом зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" від 03.03.2008 р. на посаду директора товариства було призначено Дьячковського Д.В. з 04.03.2008 р., з правом першого підпису фінансово-господарської документації, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 356656-356657 від 28.04.2009 р.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій протоколів загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" від 19.01.2009 р. № 19/01 та від 20.01.2009 р. № 20/02, товариство вирішило зняти з обліку для подальшої реалізації зазначені в протоколах автомобілі у кількості 14 штук та напівпричепи в кількості 9 штук. Всі необхідні дії, пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття їх з обліку від імені ТОВ "Автосвіт" було доручено Хейруллаєву Рустаму Демнез-Огли.

Із змісту оскаржуваних біржових договорів (угод) від 28.01.2009 р. та 31.01.2009 р. вбачається, що вони підписані від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" директором товариства Дьячковським Д.В., який діяв на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009 р.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що при укладенні оскаржуваних біржових договорів (угод) купівлі-продажу транспортних засобів Дьячковський Д.В., перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт", діючи на підставі довіреності № 110 від 28.01.2009 р., надання якої директору Статутом товариством не передбачено, діяв всупереч положенням Статуту, враховуючи, що в підпункті 11.17.1 статті 11 Статуту закріплено, що директор не має права без згоди засновників відчужувати будь-яким способом будь-яке майно товариства, а протоколами загальних зборів засновників товариства всі необхідні дії, пов'язані з підписанням договору купівлі-продажу та зняття з обліку автомобілів, від імені ТОВ "Автосвіт" було доручено Хейруллаєву Рустаму Денмез-Огли.

У судових засіданнях суду першої інстанції були оглянуті справи, в яких підшиті оригінали документів (довідки-рахунки, посвідчення митниці, вантажно-митні декларації, свідоцтва про реєстрацію т/з, нотаріально-завірені документи), на підставі яких проводилася реєстрація, перереєстрація та зняття з обліку транспортних засобів за 27.01.2009 р. (2 частина) та 31.01.2009 р., наданих на вимоги ухвали суду Центром надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів м. Кіровограда та Кіровоградського району, в яких знаходяться примірники Протоколів загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" від 19.01.2009 р. № 19/01 та від 20.01.2009 р. № 20/02, підписані директорами товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтосервіс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантида" та скріплені мокрими печатками цих товариств.

В ході огляду вказаних справ було встановлено, що заяви № 3193 від 27.01.2009 р. та №№ 3442, 3443 від 28.01.2009 р. про зняття з обліку транспортних засобів були підписані із позначкою "від Хейруллаєва", без посилання на документи, якими ця особа уповноважена на підписання вказаних заяв.

Листом № 3805 від 09.10.2013 р. Центр надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів м. Кіровограда та Кіровоградського району повідомив суду, що доручення на громадянина Дьячковського Д.В., № 110 від 28.01.2009 р., до матеріалів не долучалось.

Оригінал довіреності № 110 від 28.01.2009 р. на ім'я Дьячковського Д.В., на підставі якої останній діяв, підписуючи спірні біржові договори (угоди), суду для огляду надано не було.

Згідно з частинами 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Разом з тим, пунктом 3 статті 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої від одночасно є.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 356228 вбачається, що під час укладення оспорюваних біржових договорів (угод), укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт", Хейруллаєв Рустам Денмез-Огли одночасно перебував на посаді керівника-директора відповідача - покупця ТОВ "Віконт".

Крім того, судами встановлено, що у вищенаведених протоколах відсутнє погодження на відчуження двох причепів та існує невідповідність в написанні номера кузова автомобіля ВАЗ 21104, 2004 року випуску.

Так, загальними зборами від 19.01.2009 р. погоджено зняття з обліку для подальшої реалізації автомобілів 12 штук та напівпричепів у кількості 9 штук в межах України, в переліку яких відсутні транспортний засіб моделі SCHMITZ S 01, 1999 р. випуску, № шасі WSMS6980000418780; транспортний засіб моделі KRONE SDP 27, 2000 р. випуску, № шасі WKESDP 27000 Y36733.

Судами встановлено, що згідно біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу, реєстр. №887040 від 31.01.2009 р. та звіту спеціаліста №128 від 06.02.2009 р. було відчужено автомобіль ВАЗ 21104, 2004 р. випуску, № кузова ХТА 211004050886762, хоча в протоколі надано згоду на відчуження автомобіля ВАЗ 210104 2005 р. випуску, № кузову 210405886762. Жодних змін і доповнень до протоколів, які б свідчили про виправлення помилки, надано не було.

Відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оспорювані біржові договори (угоди) купівлі-продажу транспортних засобів були укладені керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт", з порушенням вимог підпункту 11.17.1 статті Статуту товариства та статей 203, 207 Цивільного кодексу України, оскільки на час підписання договору, особа, яка підписала біржові договори від імені ТОВ "Автосвіт", не мала необхідного обсягу правоздатності та наявності необхідних повноважень для укладення угод щодо відчуження майна товариства.

Стосовно посилань товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" на приписи статті 241 Цивільного кодексу України, де зазначено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, суд апеляційної інстанції встановив, що вищезазначені дії від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" не можуть розглядатися як схвалення правочину в контексті статті 241 Цивільного кодексу України та пункту 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , оскільки схвалення, як певна юридична дія, також потребує відповідних повноважень.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Віконт" про пропущення товариством з обмеженою відповідальністю "Автосвіт" строку позовної давності, передбаченого нормами статті 257 Цивільного кодексу України, також не були прийняті судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, про укладення оскаржуваних біржових договорів (угод) купівлі-продажу арбітражному керуючому ТОВ "Автосвіт", який був призначений ліквідатором у справі № 11/48 господарського суду Кіровоградської області про банкрутство товариства ТОВ "Автосвіт", стало відомо 24.11.2010 р. - з моменту отримання від Кіровоградського РЕВ ДАІ відповіді на запит, до якої були додані копії оскаржуваних договорів (угод), при цьому, як відомо, ТОВ "Автосвіт" звернулось до суду з даним позовом 18.05.2012 р.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи, а прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою підтримано висновки суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.