Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ (м. Львів) на постанову від 27.11.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі № 914/2119/13 господарського суду Львівської області за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення Львівського регіонального управління ПАТ "Комерційний банк "Надра", м. Львів до 1. товарної біржі "Наша", м. Львів 2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Львів за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. ОСОБА_5, м. Львів 2. фізична особа -підприємець ОСОБА_6, м. Львів про визнання прилюдних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна недійсними представники сторін в судове засідання не з'явилися

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року (суддя -Н.В. Мороз), що прийнято у справі № 914/2119/13, відмовлено в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі відділення Львівського регіонального управління ПАТ "Комерційний банк "Надра" (далі - Позивач, Банк) до товарної біржі "Наша" (далі - Відповідач 1, Біржа) та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - Відповідач 2, Підприємець) за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 (далі - Третя особа 1) про визнання прилюдних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна недійсними.

Не погодившись із цим рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними прилюдні торги, проведені організатором - Відповідачем 1, замовником яких є Відповідач 2 з реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлового приміщення 5-го поверху (ліва сторона) №№ 188, 188-191, 191а, 217-238 загальною площею 502,5 кв. м, що розташоване за адресою в АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці Банку.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року до участі у справі залучено фізичну особу -підприємця ОСОБА_6, в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року (головуючий суддя - Матущак О.І., судді: Дубник О.П., Скрипчук О.С.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 року та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними прилюдні торги, проведені організатором - Відповідачем 1, замовником яких є Відповідач 2 з реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлового приміщення 5-го поверху (ліва сторона) №№ 188, 188-191, 191а, 217-238 загальною площею 502,5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; та перебуває в іпотеці Банку.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3-1, 16, 25, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання з 19.01.2013 року внесених в нього змін), ст. 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При здійсненні касаційного провадження колегія суддів, враховуючи приписи п. 1 ст. 107 ГПК України, виходить з того, що предметом касаційного оскарження є також і рішення господарського суду Львівської області від 19.08.2013 року, залишене без змін оскаржуваною постановою апеляційного суду.

Розглянувши по суті у межах позовного провадження заявлені Банком вимоги про визнання прилюдних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна недійсними, що були проведені під час здійснення провадження у справі про банкрутства у процедурі ліквідації Третьої особи 2, суд першої інстанції, а відповідно, і суд апеляційної інстанції, підтримавши висновки місцевого суду в оскаржуваному рішенні, припустилися порушень норм законодавства, що полягає у наступному.

Так, як встановили суди попередніх інстанцій, спірні торги, проведені Відповідачем 1 на замовлення Відповідача 2 з продажу нерухомого майна, належного на праві власності Третій особі 2, були проведені у ліквідаційній процедурі у межах справи № 5015/1063/12 про банкрутство останнього, а ліквідаційна процедура була відкрита згідно прийнятої у вказаній справі постанови від 11.05.2012 року про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 банкрутом відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (в редакції до набрання з 19.01.2013 року внесених в нього змін - далі Закон про банкрутство (2343-12) ).

Між тим, відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (2343-12) .

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, визначені нормами Закону про банкрутство (2343-12) , господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Отже, враховуючи, що порядок продажу належного боржнику майна, включеного до ліквідаційної маси останнього, врегульований нормами, зокрема, ст. 30 Закону про банкрутство і такий продаж здійснюється у ліквідаційній процедурі у межах справи про банкрутство, спори про визнання недійсними відповідних торгів з продажу майна банкрута з підстав, передбачених нормами діючого законодавства, та з підстав порушення, у тому числі згаданої статті Закону про банкрутство (2343-12) , вирішуються у межах відповідної справи про банкрутство, оскільки такі спори безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в цій справі

У даному випадку Позивач, як встановили суди, пославшись на порушення норм ст.ст. 26, 30 Закону про банкрутство, оспорює законність проведення у ліквідаційній процедурі справи про банкрутство Третьої особи 2 торги з продажу його майна, яке знаходилось у заставі Банку, та законність відповідної реалізації такого майна.

Виходячи з викладеного, на думку суду касаційної інстанції, питання правомірності проведення вказаних торгів та відповідності проведення цих торгів нормам Закону про банкрутство має розглядатись у межах відповідної справи про банкрутство саме у зв'язку із вказаними, на думку Банку, порушеннями.

Оспорювання ж Банком правомірності проведення спірних торгів шляхом подання окремого позову із зазначенням в позовній заяві викладених вище порушень та підстав їх неправомірності не відповідає належному способу захисту порушеного, на думку Банку, його прав та інтересів, відповідно до норм ст. 1, ч. 2 ст. 4-1 ГПК України та ст.ст. 1, 30 Закону про банкрутство.

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Отже, суд першої інстанції безпідставно порушив за заявою Банку позовне провадження про визнання торгів недійсними, оскільки вимоги позовної заяви безпосередньо випливають зі справи про банкрутство і повинні розглядатися судом у межах цієї справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу положень ГПК України (1798-12) , колегія суддів вважає, що спір між Позивачем та відповідачами про визнання торгів недійсними не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження.

Дійшовши такого висновку, приймаючи оскаржувану постанову у справі, суд апеляційної інстанції також дійшов неправомірного висновку про законність рішення суду першої інстанції. У зв'язку з цим прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню.

При цьому колегія суддів враховує, що згідно ухвали від 01.08.2013 року, яка винесена у межах справи № 5015/1063/12 про банкрутство Третьої особи 2, розглядалась скарга Банку на дії ліквідатора - Підприємця, у задоволенні якої було відмовлено. Однак, заява про визнання недійсними прилюдних торгів (аукціону) з продажу нерухомого майна, що є предметом розгляду у даній справі, Банком у межах вказаної справи про банкрутство не подавалась, відповідні вимоги заявлялись та не були предметом розгляду суду.

У зв'язку із викладеним та у зв'язку із припиненням провадження у справі не підлягають задоволенню касаційні вимоги про прийняття нового рішення у справі, задоволення позовних вимог та визнання оспорюваних торгів недійсними.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання з 19.01.2013 року внесених в нього змін) та п. 1 ч. 1 ст. 80 та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -