головуючого суддів: Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на постанову від 25.12.2013 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/1939/13-г господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш", 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Комунального підприємства Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області про звернення стягнення на предмет іпотеки В судове засідання прибули представники сторін: позивача Кириченко В.О. (дов. від 04.03.2013 № б/н); відповідача-1 Поповський Я.Л. (дов. від 12.02.2014 № б/н); відповідача-2 не з'явились; третьої особи не з'явились;

У березні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (надалі - ПАТ "ПроКредит Банк") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Колірмаш" (надалі - ТОВ "НВП "Колірмаш", відповідач-1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, відповідач-2) про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 2188246,70 грн., яка виникла в результаті неналежного виконання позичальником - ФОП ОСОБА_4 Рамкової угоди № 37 від 05.08.2004 та Договорів про надання траншів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 37-ІД 02 від 16.10.2007.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 у справі № 904/1939/13-г (суддя Мельниченко І.Ф.), позовні вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "НВП "Колірмаш" задоволено повністю; звернуто стягнення на майно, що належить ТОВ "НВП "Колірмаш, а саме, нерухоме майно - приміщення цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складається: літ. А-1, А-2 - будівлі цеху та адміністративного корпусу, загальною площею 911,00 кв.м, літ. Б-1 - будівлі складу, загальною площею 56,00 кв.м, літ. ТП - трансформаторна підстанція, загальною площею 6,00 кв.м, № 1,2 - огорожа; за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" на загальну суму заборгованості 2188246,70 грн., в тому числі:

- за Договором про надання траншу № 12.10064 від 29.01.2007 заборгованості за кредитом у сумі 83661,53 грн., заборгованості по процентах у сумі 5101,13 грн., заборгованості по фактичних відсотках у сумі 15687,33 грн., нарахованої пені у сумі 127337,22 грн.;

- за Договором про надання траншу № 1501.41280 від 30.03.2010 заборгованості за кредитом у сумі 125001,76 грн., заборгованості по процентах у сумі 17906,54 грн., заборгованості по фактичних відсотках у сумі 38333,87 грн., нарахованої пені у сумі 31319, 94 грн.;

- за Договором про надання траншу № 12.12836 від 16.10.2007 заборгованості за кредитом у сумі 102833,52 грн., заборгованості по процентах у сумі 70405,14 грн., заборгованості по фактичних відсотках у сумі 165045,46 грн., нарахованої пені у сумі 210559,79 грн.

- за Договором про надання траншу № 12.13779 від 11.01.2008 заборгованості за кредитом у сумі 65149,02 грн., заборгованості по процентах у сумі 3044,61 грн., заборгованості по фактичних відсотках у сумі 11593,21 грн., нарахованої пені у сумі 22510,31 грн.

Встановлено початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Зобов'язано ТОВ "НВП "Колірмаш" передати АТ "ПроКредит Банк" в господарське управління на період до його реалізації нерухоме майно - приміщення цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Надано АТ "ПроКредит Банк" право від власного імені укладати договори оренди, користування приміщенням, подавати та отримувати будь-які документи, в тому числі витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з управлінням та отриманням доходів, в результаті управління нерухомим майном - приміщенням цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Надано ПАТ "ПроКредит Банк" право, в рахунок часткового погашення заборгованості, отримувати від орендарів платежі за оренду нерухомого майна - приміщення цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які скеровувати на погашення заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед АТ "ПроКредит Банк" за Рамковою угодою № 37 від 05.08.2004, Договором про надання траншу № 12.12836/37-Т1 від 19.10.2007, Договором про надання траншу №12.12836/37-Т2 від 27.11.2007, Договором про надання траншу № 12.11402/37 від 30.05.2007, Договором про надання траншу № 12.10064/37 від 29.01.2007, Договором про надання траншу № 12.13779/37 від 11.01.2008, Договором про надання траншу № 1501.41280/37 від 30.03.2010.

Зобов'язано ТОВ "НВП "Колірмаш" та/або осіб, що користуються нежилим приміщенням, передати АТ "ПроКредит Банк" ключі від приміщень, інформацію (коди та ін. від систем охорони та протипожежної сигнализаціїї), прилади, необхідні для забезпечення вільного доступу до нерухомого майна - приміщення цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ТОВ "НВП "Колірмаш" забезпечити вільний вхід та доступ представникам АТ "ПроКредит Банк" до нерухомого майна - приміщенням цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ТОВ "НВП "Колірмаш" передати АТ "ПроКредит Банк" оригінали правовстановлюючих документів, технічної документації, всіх договорів оренди (суборенди, найму, користування, спільної діяльності) та інші договори, на підставі яких у третіх осіб виникає право користування нерухомим майном - приміщенням цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також податкову накладну.

Зобов'язано ТОВ "НВП "Колірмаш" звільнити нерухоме майно - приміщенням цеху по виробництву запасних частин до побутової техніки і товарів народного споживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ТОВ "НВП "Колірмаш" на користь ПАТ "Про Кредит Банк" 44 911, 93 грн. судового збору.

У позові до ФОП ОСОБА_4 відмовлено.

Повернуто ПАТ "Про Кредит Банк" із державного бюджету 8029,00 грн. судового збору, зарахованими за платіжними дорученнями про сплату судового збору № 00000039 від 21.08.2013, № 00000040 від 21.08.2013, № 00000041 від 21.08.2013, № 00000042 від 21.08.2013, № 00000043 від 21.08.2013, № 00000044 від 21.08.2013, № 00000045 від 21.08.2013.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Синельківське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 у справі № 904/1939/13-г (колегія суддів: Подобєд І.М. - головуючого, судді - Іванов О.Г., Березкіна О.В.), апеляційну скаргу ТОВ "НВП "Колірмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 у справі № 904/1939/13-г - задоволено; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 у справі № 904/1939/13-г в частині задоволення усіх позовних вимог ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "НВП "Колірмаш" - скасовано; прийнято в цій частині нове рішення, яким в позовних вимогах ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "НВП "Колірмаш" - відмовлено повністю; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 у справі № 904/1939/13-г в решті його частині, якою у позові до ФОП ОСОБА_4 відмовлено, та про повернення ПАТ "ПроКредит Банк" з державного бюджету 8029,00 грн. судового збору, зарахованими за платіжними дорученнями про сплату судового збору № 00000039 від 21.08.2013, № 00000040 від 21.08.2013, № 00000041 від 21.08.2013, № 00000042 від 21.08.2013, № 00000043 від 21.08.2013, № 00000044 від 21.08.2013, № 00000045 від 21.08.2013 - залишено без змін. Стягнуто з ПАТ "ПроКредит Банк" на користь ТОВ "НВП "Колірмаш" суму 22455,98 грн. витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги. Повернуто ТОВ "НВП "Колірмаш" з Державного бюджету України, на підставі пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України "Судовий збір", суму 573,50 грн. судового збору, сплаченого у більшому розмірі за квитанцією № 1344250 від 19.09.2013.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач - ПАТ "ПроКредит Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 залишити в силі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції порушенно норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду неузгоджуються з приписами ст. ст. 1, 3, 7, 12, 16, 33, 34 Закону України "Про іпотеку", ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-1 та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з метеріалів справи, предметом позову є метеріально-правова вимога про звернення стягнення на заставлене майно - предмет іпотеки за Договором іпотеки № 37-ІД 02 від 16.10.2007 в рахунок погашення кредитної заборгованості у сумі 2 188 246,70 грн., а також зобов'язання відповідача-1 передати в господарське управління позивача предмет іпотеки та всі документи на нього на період до його реалізації з наданням Банку права укладати від свого імені договори щодо предмету іпотеки, отримувати всі доходи по договорам оренди; зобов'язання відповідача-1 звільнти нерухоме майно, що є предметом іпотеки та надання права позивачеві здійснювати всі дії від імені відповідача-1 по управлянню майном.

Місцевим господарським судом встановлено, що в межах Рамкової угоди № 37 від 05.08.2004, між Зактитим акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (назву якого змінено на ПАТ "ПроКредит Банк") та ФОП ОСОБА_4 укладені наступні Договори про надання траншу: № 12.12836/37-Т1 від 19.10.2007, № 12.12836/37-Т2 від 27.11.2007, № 12.11402/37 від 30.05.2007, № 12.10064/37 від 29.01.2007, № 12.13779/37 від 11.01.2008, № 1501.41280/37 від 30.03.2010, на підставі яких ФОП ОСОБА_4 отримав кредитні кошти. У зв'язку з неналежним виконанням умов зазначених кредитних договорів, за ФОП ОСОБА_4 утворилась заборгованість у розмірі 2188246,70 грн., яка підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2012 у справі № 14/5005/5142/2012 та розрахунками позивача.

Також, судом встановлено, що в забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами, 16.10.2007 між Банком (Іпотекодержатель) та ФОП ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладений Договір іпотеки № 37-ІД 02, за умовами якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно - об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Стнельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.06.2007 по справі № 2-1311/07; зазначений вище об'єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці площею 0,8630 га (кадастровий номер 040613101379), наданий Іпотекодавцю в оренду згідно Договору оренди земельної ділянки № 0400613101379, укладеного Іпотекодавцем та Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (п. 1.1. Договору іпотеки).

Задовольняючи позов шляхом звернення стягнення на майно, яке на час розгляду справи належить відповідачеві-1 - ТОВ "НВП "Колірмаш", місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем-2 - ФОП ОСОБА_4 об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і є предметом іпотеки по Договору іпотеки № 37-ІД 02, був переданий у статутний фонд відповідачеві-1, на підставі заяви ОСОБА_4 від 29.11.2011 та акту приймання-передачі від 30.08.2011; вподальшому право власності на зазначене добудоване майно зареєстроване за ТОВ "НВП "Колірмаш" та на підставі рішення Іларіонівської селищної ради № 86 від 25.11.2011 змінено адресу місцезнаходження майна, що було предметом іпотеки. Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, встановивши факт невиконання відповідачем-2 (Позичальником) зобов'язань по кредитних договорах, місцевий господарський суд з урахуванням приписів ст. ст. 546, 547 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 16, 23, 33, 35, 39 Закону України "Про іпотеку", дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості за рахунок заставлено майна, при цьому з посиланням на частини 1 та 2 ст. 34 Закону України "Про іпотеку", судом також задоволено позовні вимоги про зобов'язання відповідача-1 передати позивачеві всі документи на предмет іпотеки, договори оренди, ключі, організувати доступ до приміщень та звільнити приміщення; а позивачеві надано право у повному обсязі розпоряджатися майном відповідача від його імені, отримувати всі довідки (документи) та доходи. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відповлено.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу не погодився з висновками місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог посилаючись на те, що предмет іпотеки на який звернуто стягнення внесено до статутного фонду відповідача-1, а приписами ст. 149 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на частину майна яке передане до статутного капіталу іншої особи можливе лише за недостатністю у боржника іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення під час виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2012 у справі № 14/5005/5142/2012. Крім цього, апеляційним господарським судом зауважено, що місцевим господарським судом не здійснено перевірку обгрунтованості суми кредитної заборгованості, яка не підтверджена належнитми та допустимими доказами, оскільки в розрахунок пені позивачем вкючено пеню, вимога про стягнення якої у сумі 1841992,39 грн. вже була предметом розгляду у справі № 14/5005/5142/2012 та залишена без розгляду за заявою позивача з огляду на її необґрунтованість. Також, є необгрунтованим задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 передати всі документи, включаючи договори оренди та надання позивачу права вчиняти всі дії від імені відповідача-2 щодо розпорядження майном, оскільки зазначене суперечить приписам ст. 34 Закону України "Про іпотеку" та умовам Договору іпотеки. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовлено у повному обсязі.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У пункті 5.1. Договору іпотеки № 37-ІД02 від 16.10.2007 сторони погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися за вибором іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання або на підставі виконавчого напису нотаріуса згідно з параграфом 2, 3 цієї статті, або на підставі рішення суду.

В силу приписів 1 та 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судами вірно встановлено, що з переходом до відповідача-1 права власності на заставлене (іпотечне) майно до останнього перейшли права та обов'язки іпотекодавця.

При цьому, місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позовних вимог не врахував положення статті 39 Закону України "Про іпотеку", якою визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, судом не досліджувались обставини щодо дійсної заборгованості за кредитними договорами, яка існувала на час звернення Банку з даним позовом до суду; не встановлено спосіб реалізації заставленого майна, з урахуванням закону та договору, а тому висновки суду у резолютивні частині про передачу заставленого майна в управління іпотекодержателя та реалізація майна від імені іпотекодавця, суперечить приписам ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" та умовам Договору іпотеки № 37-ІД02 від 16.10.2007, яким встановлено, що продаж предмету іпотеки іпотекодержателем від свого імені здіснюється в позасудовому порядку (параграф 2 Договору іпотеки).

Також надаючи позивачеві право передавати заставлене майно в оренду, та отримувати орендну плату в рахунок погашення кредитної заборгованості, судом не досліджувались обставини, яка сума від управління таким майном може бути одержана та зарахована врахунок погашення кредитної заборгованості, та чи відповідає такий спосіб стягнення умовам Договору іпотеки.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виправив допущені місцевим господарським судом порушення.

Викладене свідчить про те, що суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів частини 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судових актів у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.