Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Шевчук С. суддів: Запорощенка М.- доповідач Акулової Н. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. у справі № 15/177-б господарського суду міста Києва за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом за участю представників сторін: від кредиторів: не з'явилися від боржника: не з'явився від скаржника: Макаревич О.В., за довіреністю

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року по справі № 15/177-б розподілено кошти в ході проведення ліквідаційної процедури фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, які знаходилися на депозитному рахунку приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, наступним чином:

- відшкодування витрат ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в ліквідаційній процедурі - 140 579,13 грн., що складаються з витрат в ліквідаційній процедурі - 63 308,11 грн., оплати послуг ліквідатора за період з 15.08.2012 року по 15.08.2013 року - 27 361,00 грн., оплати послуг ТОВ "ДКС - Експертиза" за проведення незалежної оцінки - 1 400,00 грн. та оплати послуг ТБ "Універсал Плюс" за надані із організації та проведення аукціону послуги - 48 510,02 грн.;

- погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції у розмірі 667 751,73 грн.;

- погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Правекс-Банк" у розмірі 161 869,49 грн. та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року у справі № 15/177-б залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року у справі № 15/177-б - без змін.

Не погодившись з означеними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. та ухвали господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. у справі № 15/177-б, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_8 арбітражного керуючого Овдусенко В.В.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою заперечення та докази представника Скаржника, не дослідили та не надали об'єктивної оцінки наданого арбітражним керуючим Овдусенко В.В. клопотання про розподіл коштів в процедурі ліквідації ФОП ОСОБА_5 Також, скаржник вважає, що судами було неповно встановлено та досліджено всі обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В нинішнє судове засідання представники кредиторів та боржника не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року порушено провадження у справі № 15/177-б за особливостями, передбаченими ст.ст. 47- 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", накладено арешт на майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.02.2012 року боржника - фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2012 року задоволено скаргу боржника на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О., припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О., призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Овдусенко Володимира Вікторовича (ліцензія серія НОМЕР_5 від 14.09.2011, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2013 задоволено клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Овдусенко В.В.; затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Овдусенка Володимира Вікторовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, починаючи з15.08.2012 року.

20.08.2013 року до господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Овдусенко В.В. про розподіл коштів в ліквідаційній процедурі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, наступним чином: відшкодування витрат ліквідатора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в ліквідаційній процедурі у розмірі 140 579,13 грн., що складаються з витрат в ліквідаційній процедурі на суму 63 308,11 грн., оплати послуг ліквідатора за період з 15.08.2012 року по 15.08.2013 року на суму 27 361,00 грн., оплати послуг ТОВ "ДКС - Експертиза" за проведення незалежної оцінки на суму 1 400,00 грн. та оплати послуг ТБ "Універсал Плюс" за надані із організації та проведення аукціону послуги на суму 48 510,02 грн.; погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції у розмірі 667 751,73 грн. та погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Правекс-Банк" 161 869,49 грн.

Клопотання мотивоване тим, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 було реалізовано нерухоме та рухоме майно банкрута, зокрема: нежитлова будівля ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 463,0 кв.м., земельна ділянка загальною площею 0,1940 га (кадастровий номер 4621284900:02:000:0192), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - 797 393,80 грн.; автомобіль Toyota Corolla (легковий седан), реєстраційний номер НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 2008 року випуску - 31009,19 грн.; автомобіль Mercedes-Benz GL 450, реєстраційний номер НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, 2008 року випуску - 141 797,36 грн. Кошти отримані внаслідок реалізації майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 970 200,35 грн. прийняті на депозит приватного нотаріуса донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, що підтверджується довідкою № 091 від 31.05.2013 року та № 092 від 12.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року по справі № 15/177-б розподілено кошти в ході проведення ліквідаційної процедури фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, які знаходилися на депозитному рахунку приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, наступним чином:

- відшкодування витрат ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 в ліквідаційній процедурі - 140 579,13 грн., що складаються з витрат в ліквідаційній процедурі - 63 308,11 грн., оплати послуг ліквідатора за період з 15.08.2012 року по 15.08.2013 року - 27 361,00 грн., оплати послуг ТОВ "ДКС - Експертиза" за проведення незалежної оцінки - 1 400,00 грн. та оплати послуг ТБ "Універсал Плюс" за надані із організації та проведення аукціону послуги - 48 510,02 грн.;

- погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції у розмірі 667 751,73 грн.;

- погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Правекс-Банк" у розмірі 161 869,49 грн. та інше.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року у справі № 15/177-б залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 року у справі № 15/177-б - без змін.

Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з приписів п. 1 ч. 1 ст. 31, п. 3 ч. 7 ст. 48, п. 1 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та рішеннями судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК (1798-12) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до приписів п. 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В даному випадку, як це вірно зазначено судом апеляційної інстанції застосовуються норми Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.

За приписами абз.1 ч. 10 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно з ч. 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Як про це вже було позначено вище, ухвалою господарського суду м. Києва від 16.01.2013 задоволено клопотання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Овдусенко В.В.; затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Овдусенка Володимира Вікторовича у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень, починаючи з 15.08.2012 року. Означена ухвала, у встановленому законом порядку, не скасована та є чинною.

Враховуючи встановлені Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (5515-17) розміри мінімальної заробітної плати, судами попередніх інстанцій вірно визначено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) становить 27 361.00 гривень.

Також, на підставі доказів та матеріалів справи, судами встановлений загальний розмір витрат у процедурі банкрутства у сумі 63 308,11 грн.

Крім того, судами встановлена сума, що підлягає сплаті ТБ "Універсал Плюс" за надані послуги із організації та проведення аукціону, яка становить 48 510,02 грн. та підтверджується відповідними доказами, що наявні в матеріалах справи.

Частиною 1 пунктом г статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що означені витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та підлягають задоволенню в І чергу .

Згідно п. 3 ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 було реалізовано нерухоме та рухоме майно банкрута, зокрема: нежитлова будівля ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 463,0 кв.м., земельна ділянка загальною площею 0,1940 га (кадастровий номер 4621284900:02:000:0192), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - 797 393,80 грн.; автомобіль Toyota Corolla (легковий седан), реєстраційний номер НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 2008 року випуску - 31 009,19 грн.; автомобіль Mercedes-Benz GL 450, реєстраційний номер НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, 2008 року випуску - 141 797,36 грн.

Кошти отримані внаслідок реалізації майна Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 970 200,35 грн. прийняті на депозит приватного нотаріуса донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, що підтверджується довідкою № 091 від 31.05.2013 року та № 092 від 12.06.2013 року.

Стаття 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає особливості задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Зокрема, до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів; у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця; у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори або приватного нотаріуса для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог. Після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини. Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України. Протягом п'яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів. Не задоволені вимоги кредиторів можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що загальна сума грошових коштів, що підлягає погашенню в 1 чергу становить 140 579,13 грн. (27 361,00 грн. + 63 308,11 грн. + 1 400,00 грн. + 48 510,02 грн.).

Залишок коштів отриманих від продажу майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 за виключенням витрат пов'язаних з провадженням справи про банкрутство складає 829 621,22 грн. (970 200,35 грн. - 140 579,13 грн.) та правомірно направлені на погашення вимог кредиторів, а саме: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції - 667 751,73 грн.; ПАТ "Правекс-Банк" - 161 869,49 грн., пропорційно до визнаних господарським судом кредиторських вимог останніх.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення клопотання ліквідатора банкрута фізичної особи ОСОБА_5 та розподілу коштів в ліквідаційній процедурі законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскарженого судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається. Крім того, доводи заявників фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. у справі № 15/177-б залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.09.2013 р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 р. у справі № 15/177-б залишити без змін.