розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради, м. Лубни Полтавської області,

на рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2013

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013

зі справи № 917/1589/13

за позовом комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради (далі - Підприємство)

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Полтава,

про визнання рішення частково недійсним,

за участю представників сторін:

позивача - Крамаренка В.В.,

відповідача - не з'явився,

Підприємство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними пунктів 2, 3, 4 рішення адміністративної колегії Відділення від 30.05.2013 № 01/49-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2013 (колегія суддів у складі: Кульбако М.М. - головуючий суддя, судді Погрібна С.В., Солодюк О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 (колегія суддів у складі: Слободін М.М. - головуючий суддя, судді Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 13, 59, 60 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), статті 5 Закону України "Про природні монополії", статті 16, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", статей 627, 628, 633 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Рішенням АМК:

- визнано, що за результатами діяльності у 2011, 2012 роках та поточному періоді 2013 року Підприємство як суб'єкт природної монополії займає монопольне (домінуюче) становище на ринках "централізоване водопостачання" та "централізоване водовідведення" в межах діючих мереж міста Лубни з часткою 100 % (пункт 1);

- дії Підприємства щодо укладення з населенням договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з недотриманням вимог відповідного Типового договору, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку та можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону № 2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на названих ринках "централізоване водопостачання" та "централізоване водовідведення" (пункт 2);

- за вчинення зазначеного порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 3);

- зобов'язано Підприємство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вжиття заходів щодо приведення укладених з населенням договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідність з вимогами Типового договору (пункт 4).

Частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (630-2005-п) .

Відповідно до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

За приписами частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Попередні судові інстанції, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам сторін і наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК стосовно обставин вчинення Підприємством згаданих дій, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним правомірно відмовили Підприємству в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013 зі справи № 917/1589/13 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради - без задоволення.