головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів: Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 904/6612/13 господарського суду Дніпропетровського області за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль" про зобов'язання повернути помилково перераховані кошти у розмірі 119,01 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 у справі № 904/6612/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2013, відмовлено Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області (Позивач) в задоволенні позовних вимог про зобов"язання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ Райффайзен Банк Аваль" (Відповідач) повернути помилково перераховані кошти у розмірі 119,01 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, судом першої інстанції не застосовано до даних правовідносин положення статей 180, 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного кодексу України.

Сторони, згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору про зарахування і виплату страхових відшкодувань (виплат) через АППБ "Аваль" № 09/04-20/167 від 11.11.2005, укладеного між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області (Фонд) та Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (Банк), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Банк здійснює виплату страхових відшкодувань (виплат) відповідно до "Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах".

Мощук Федір Іванович є потерпілим від нещасного випадку, у зв"язку з чим останній перебував на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з правом отримання страхових виплат і соціальних послуг згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .

Кошти перераховувалися на особовий рахунок Мощука Ф.І. № 262092072609. Громадянин Мощук Федір Іванович 19.01.2013 помер.

Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 696 від 28.02.2013 про повернення надлишково перерахованих коштів у сумі 119,01 грн.

Відповідач у відповідь вказав на те, що договором, як і іншими законодавчими актами обов'язку банку повертати грошові суми, зараховані на рахунок клієнта після його смерті, не передбачено.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в якому просить зобов'язати повернути на рахунок Позивача помилково перераховані кошти за січень 2013 року з рахунку Мощука Федора Івановича в сумі 119,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмовляючи у поверненні помилково перерахованих коштів, Банк порушив норми статті 1071 Цивільного кодексу України, статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вказав на їх необґрунтованість.

Положеннями статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України за умовами договору банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.3., 1.39. статті 1, пунктом 7.1.2. статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність отримувача; списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно зі статтею 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження, а також без розпорядження клієнта - на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не має прав на кошти, що знаходяться на рахунку, відкритому застрахованим, не може ними розпоряджатися і чинним законодавством не покладається на Відповідача обов'язок повернення коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Частиною 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; відповідне положення міститься також у статті 14 Цивільного кодексу України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 28 та частин 1, 9 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

Пунктами 1.8, 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 24 від 27.04.2007, передбачено спосіб одержання потерпілими суми страхових виплат шляхом їх перерахування на особові рахунки в банку, а також те, що повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Водночас відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

З вищенаведеного вбачається, що банк не має права на суму коштів, що знаходиться на рахунку фізичної особи, а обов'язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положення частини 2 статті 1071 Цивільного кодексу України визначають обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку.

Враховуючи викладене касаційна скарга залишається без задоволення, оскільки рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області залишити без задоволення.