Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. (головуючий суддя Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) у справі № 5016/1066/2011(6/67) Господарського суду Миколаївської областіза позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до Кооперативного підприємства "Центральний ринок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів засновників, оформленого протоколом № 1 від 30.04.2010 р., за участю представників позивача Веремчук В.Є., відповідача Ферлій А.А., третьої особи ОСОБА_6,

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2013 р. у справі № 5016/1066/2011(6/67) позов задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Кооперативного підприємства "Центральний ринок" від 30.04.2010р., оформлене протоколом № 1, в частині внесення змін до питання під порядковим № 3 порядку денного загальних зборів "Про кошторис на утримання виконавчої дирекції та голови ради засновників підприємства" щодо продовження повноважень голови ради засновників; визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Кооперативного підприємства "Центральний ринок" від 30.04.2010 р., оформлене протоколом № 1, в частині продовження терміну повноважень голови ради засновників Кооперативного підприємства "Центральний ринок" ОСОБА_4 строком на чотири роки - до 30.04.2014 р. включно.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2013 р. скасовано, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 10, 43, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 4-3, 30, 32, 33, 34, 36, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки письмовим поясненням голови правління Миколаївської обласної спілки споживчих товариств ОСОБА_7, який брав участь у загальних зборах 30.04.2010 р., згідно з якими питання "Про продовження повноважень Голови Ради засновників ОСОБА_4" не вносились до прядку денного та не розглядалося.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Кооперативне підприємство "Центральний ринок" зареєстровано Виконкомом Миколаївської міської ради 28.12.1998 р., про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 709035.

Зборами ради засновників підприємства 27.04.2006 р. затверджено нову редакцію Статуту КП "Центральний ринок", державну реєстрацію якого проведено 04.05.2006 р.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Кооперативне підприємство "Центральний ринок" належить до споживчого типу згідно з напрямками його діяльності та створюється засновниками: Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств; фізичними особами.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Статуту для забезпечення статутної діяльності підприємства його засновники у порядку, передбаченому цим статутом, формують статутний фонд (капітал). Засновники створюють Статутний фонд у розмірі: Миколаївська обласна спілка споживчих товариств - 1.028.536,00 грн., що складає 55 % Статутного фонду. Фізичні особи - пайовики споживчої кооперації - 842.671 грн., що складає 45% Статутного фонду. Загальний розмір Статутного фонду підприємства складає - 1.871.207,00 грн.

Вищим органом управління підприємства є збори засновників підприємства, органом управління підприємством є Рада засновників. (п. п. 6.1, 6.2 Статуту).

Відповідно до п. 7.6 Статуту збори засновників можуть розглядати питання, що виносяться на вимогу засновників, які володіють у сукупності більш як 20 % від суми статутного капіталу підприємства.

Пунктом 7.9 Статуту встановлено, що засновники мають право вимагати розгляду будь-якого питання на зборах засновників за умови, що це питання було поставлено не пізніше за 10 днів до початку роботи зборів засновників.

Відповідно до п. 7.10 зазначеного Статуту призначення дати, місця і порядку денного чергових чи позачергових зборів засновників здійснює Голова Ради засновників підприємства за погодженням Миколаївської облспоживспілки не пізніше ніж за 15 днів до проведення Зборів Засновників.

Пунктом 8.6 Статуту передбачено, що керівництво Радою засновників здійснює Голова Ради засновників, який обирається загальними зборами засновників підприємства терміном на 4 роки і має не менш, ніж 1% в статутному капіталі підприємства.

На засіданні Ради засновників КП "Центральний ринок" 26.03.2010 р., рішення якого оформлені протоколом № 88, було ознайомлено присутніх із порядком денним чергових загальних зборів, відповідно до якого встановлені наступні питання:

"1. Про господарсько-фінансову діяльність підприємства у 2009 році та завдання щодо підвищення ефективності господарювання на 2010 рік.

2. Про баланс підприємства на 01.01.2010 р. та висновки щодо нього ревізійної комісії підприємства.

3. Про кошторис на утримання виконавчої дирекції та Голови Ради Засновників підприємства.

4. Про затвердження рішень Ради засновників КП "Центральний ринок".

5. Про індексацію пай (часток) пайовиків споживчих товариств, розміщених на підприємстві КП "Центральний ринок" (розглядається за наявності роз'яснень Укоопспілки).

6. Про вибуття засновників підприємства.

7. Про заходи протипожежної безпеки та охорони праці на підприємстві.

8. Про зарахування пай (часток) членів споживчих товариств, розміщених на КП "Центральний ринок", а також сплачених для їх закріплення вступних та додаткових пайових внесків із статутного до пайового капіталу підприємства (розглядається за наявності роз'яснень УКС).

9. Про затвердження договорів оренди підприємства з правлінням Миколаївської ОСС на використання будівель і споруд.

Згідно з вищевказаним протоколом всі присутні проголосували "За" одноголосно, затвердили порядок денний чергових загальних зборів засновників КП "Центральний ринок".

Місцевий суд, задовольняючи позов, виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень внесення спірних питань до порядку денного згідно з вимогами законодавства та Статуту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 30.04.2010 р. відбулись загальні збори засновників КП "Центральний ринок", оформлені протоколом № 1, за участю 81 засновника КП "Центральний ринок", в т.ч. і Миколаївської обласної спілки споживчих товариств.

В процесі проведення цих зборів, вирішуючи питання про прийняття порядку денного, засновниками підприємства було вирішено голосувати за внесення питань до порядку денного не списком, а по кожному пункту окремо, з поіменним відображенням результатів голосування в протоколі.

Третє питання порядку денного було доповнено питанням "Про продовження терміну повноважень Голови Ради засновників ОСОБА_4". Заперечень та інших пропозицій від засновників не надійшло.

Відповідно, було вирішено внести до порядку денного загальних зборів питання "Про кошторис на утримання виконавчої дирекції і Голови Ради засновників підприємства та продовження повноважень Голови Ради засновників" під порядковим № 3, про що відображено в протоколі № 1 загальних зборів від 30.04.2010 р.

Згідно з даним протоколом під час розгляду третього питання порядку денного було прийнято рішення "Продовжити термін повноважень Голови Ради засновників ОСОБА_4 строком на чотири роки - 30.04.2014 р. включно". Представник позивача, будучи присутнім на даних зборах, голосував "За" без будь-яких заперечень чи зауважень як за доповнення порядку денного, так і по суті даного питання, а в подальшому ним протягом майже року визнавались повноваження Голови Ради Засновників ОСОБА_4

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на те, що на порядок денний зборів питання про продовження повноважень голови Ради Засновників взагалі не ставилось і не розглядалось, оскільки наведені твердження не доведені належними та допустимими доказами і спростовуються змістом протоколу № 1 від 30.04.2010 р.

Доводи позивача про те, що Статутом передбачено обрання голови Ради засновників, а не продовження його повноважень є безпідставними, оскільки продовження повноважень за своєю суттю є обрання голови Ради засновників на новий термін.

Апеляційним судом також встановлено, що питання стосовно продовження повноважень ОСОБА_4 ініційоване одним із засновників підприємства ОСОБА_9, згідно з поданим нею 16.04.2010 р. клопотанням, що не суперечить п. 7.9 Статуту підприємства. Той факт, що зазначене клопотання не було внесено на розгляд та затвердження Радою засновників, не спростовує та не доводить факту не подання такого клопотання, а його затвердження Радою засновників до включення до порядку денного загальних зборів не передбачено розділом 8 Статуту підприємства.

Згідно з приписами п.7.9. Статуту засновники мають право вимагати розгляду будь-якого питання на зборах засновників за умови, що це питання було поставлено не пізніше за 10 днів до початку роботи зборів засновників.

З огляду на викладене, розгляд питання щодо доповнення питання порядку денного під № 3, а саме в частині продовження повноважень Голови Ради засновників не суперечить вимогам п. 7.9 Статуту.

Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постановах від 02.11.2011 р., 22.08.2012 р. зазначив, що статут КП "Центральний ринок" складається з розміру часток його засновників, а отже не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює діяльність кооперативних підприємств споживчого типу, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні, яка визначається розмірами обов'язкового пайового та інших внесків, а також нарахованих на них дивідендів. Зазначена обставина ніяким чином не характеризує відповідача як кооперативне підприємство. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦК України, юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками, є господарським товариством.

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 ГК України, визначаються товариства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Підприємством колективної власності, згідно зі ст. 93 ГК України, визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації.

Таким чином виробничий кооператив споживчої кооперації, створений засновниками, зокрема і Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств, шляхом об'єднання частини фінансових, матеріальних і трудових ресурсів для спільного господарювання є господарським товариством у розумінні ст.ст. 79 та 93 ГК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.02.2008 року у справі № 14/680/07 (rs11861310) ).

Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та /або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів

Відповідно до приписів постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) визначено, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, апеляційним судом не встановлено порушень порушення спірним рішенням прав Миколаївської облспоживспілки, а тому підстави для визнання його недійсним у відповідній частині відсутні, як і підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.