Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Студенця В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову та на рішення Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року господарського суду Одеської області від 15.08.2013 року у справі господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" Закритого акціонерного товариства "Санаторій Україна" про стягнення 693 877,27 грн. за участю представників сторін

від позивача: Хомутенко А.В.,

від відповідача: Мендрик Д.О.,

У травні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця", Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Україна" про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 693877,27 грн.

У червні 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" подало до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" суму заборгованості у розмірі 693877,27 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2013 року провадження у справі в частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства "Санаторій Україна" припинено на підставі п.2 ст. 80 ГПК України. Позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволені. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь ПАТ "ЕК Одесаобленерго" 693877,27 грн., 6938,77 грн. судового збору, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року рішення місцевого господарського суду від 15.08.2013 року змінено, виключено п.1 резолютивної частини, в іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" 3469,37 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року та рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь ПАТ "ЕК Одесаобленерго" 693877,27 грн., суди попередніх інстанцій свої рішення обгрунтовували тим, що оскільки ПАТ "Укрпрофоздоровниця" (холдингова компанія) та ЗАТ "Санаторій Україна" (дочірнє підприємство) з моменту створення останнього є асоційованими підприємствами і контролююче підприємство довело своїми діями ЗАТ "Санаторій Україна" до стійкої фінансової неспроможності, то в силу ч.7 ст. 126 ГК України контролююче підприємство несе субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства, в тому числі і за обов"язком ЗАТ "Санаторій Україна" сплатити ВАТ "ЕК Одесаобленерго" 682757,86 грн. вартості недооблікованої електроенергії та судових витрат, стягнутих постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 року у справі № 29/164-07-3726.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Так, розглядаючи заявлені позовні вимоги, суди попередніх інстанцій належним чином не врахували приписи статті 126 Господарського кодексу України, за якими відносини економічної та/або організаційної залежності асоційованих суб"єктів виражаються у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Частинами 3, 4 статті 126 ГК України, встановлено, що вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України. Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.

Не врахування вказаних приписів призвело до того, що суди попередніх інстанцій вирішуючи даній спір, самостійно визначили асоційованість підприємств, вирішальну залежність між Приватним акціонерним товариством лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ "Санаторій Україна" без дослідження відомостей державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства, ЗАТ "Санаторій Україна" та публікації цієї інформації в ЗМІ, в той час, як таке право законодавцем покладено на інші органи, а не на суд.

Не дослідження зазначених вище документів та відомостей про ЗАТ "Санаторій України" призвело до того, що суди попередніх інстанцій дійшли до передчасних висновків про вирішальну залежність підприємств, а відповідно і до висновку про обов"язок Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця" в даному випадку нести субсидіарну відповідальність перед кредиторами ЗАТ "Санаторій Україна".

Не правильне застосування вказаних норм матеріального права, а також не встановлення та не дослідження зазначених вище обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, вплинуло на правильність прийнятих в цій частині позовних вимог судових рішень у даній справі.

Колегія суддів також зазначає про порушення судами попередніх інстанцій процесуальних норм в частині позовних вимог ПАТ "ЕК Одесаобленерго" до ЗАТ "Санаторій України", а саме суд апеляційної інстанції правильно вказавши на те, що місцевий господарський суд не врахував при винесенні рішення по справі заяву ПАТ "ЕК Одесаобленерго" про уточнення позовних вимог до ЗАТ "Санаторій Україна", і врахувавши цю заяву, помилково, своєю постановою виключив з резолютивної частини рішення, пункт про припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ЗАТ "Санаторій України" без прийняття відповідного процесуального рішення щодо вказаних позовних вимог.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, перевірити доводи відповідача та позивача, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку і, в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.