ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" і просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів товариства від 29.08.2013р. про звільнення позивача з посади директора товариства та обрання нового директора - ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані порушенням порядку повідомлення про скликання та проведення загальних зборів, а також відсутністю для прийняття оспорюваного рішення 100% голосів, як це передбачено ст.ст.60, 62 статуту товариства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2013р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача ОСОБА_2, про що представники позивача та товариства не заперечували.

ОСОБА_2 подав до позивача зустрічний позов і просить суд визнати недійсними статтю 60 статуту товариства у наступній частині: "З питань, зазначених у пунктах "А", "Б", "В" статті 59 цього Статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства, рішення приймаються 100% голосів учасників товариства", а також статтю 62 статуту в наступній частині: "Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні 100 відсотків учасників (представників учасників товариства)."

Зустрічний позов мотивований тим, що положення ст.ст.60, 62 статуту товариства суперечать ст.ст. 41, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства".

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2013 р. (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. (головуючий, суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.), у задоволенні первісного позову відмовлено через недоведеність позивачем факту порушення порядку скликання та проведення загальних зборів. Зустрічний позов задоволено з посиланням на те, що статті 60, 62 статуту ТОВ "Агрома" суперечать чинному законодавству.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до статуту ТОВ "Агрома" його учасниками є ОСОБА_1 з часткою 20% та ОСОБА_2 з часткою 80%.

28 серпня 2013р. відбулися загальні збори учасників товариства, на яких були прийняті такі рішення:

звільнити з займаної посади директора ТОВ "Агрома" ОСОБА_1 з 28 серпня 2013 року;

обрати новим директором в ТОВ "Агрома" ОСОБА_2 з 29 серпня 2013 року;

Надати повноваження директору ТОВ "Агрома" зареєструвати відповідні зміни у встановленому законом порядку, з правом передоручення окремих дій особисто.

Вказані рішення прийняті за участю одного учасника товариства, який володіє 80% голосів - ОСОБА_2, та оформлені протоколом № 28/08 від 28 серпня 2013 р., скріпленим підписом ОСОБА_2 та відтиском печатки ТОВ "Агрома" (а.с.156 т.1).

Відомості про зміну керівника юридичної особи зареєстровані Державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 789859 від 06.09.2013 р.

Звертаючись до суду за даним позовом про скасування вказаних рішень позивач посилається на неповідомлення його про проведення загальних зборів, та на недостатність голосів для їх прийняття.

Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно до статей 66 та 67 статуту товариства учасники товариства, що володіють не менш як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова зборів учасників не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Статутом ТОВ "Агрома" не передбачено способу повідомлення учасників про загальні збори товариства.

Вирішуючи даний спір по суті вимог первісного позову, суди двох інстанцій дійшли висновку про дотримання відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів товариства, пославшись, при цьому, на те, що ОСОБА_2 з додержанням 30 денного строку повідомив ОСОБА_1 про проведення загальних зборів товариства, місце їх проведення та порядок денний шляхом направлення йому листа на адресу, зазначену в статуті товариства та в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 61091, АДРЕСА_1.

Однак, лист, як і будь-які інші докази, на яких ґрунтується такий висновок судів, у матеріалах справи відсутні.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" (v0006600-12) зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого, зокрема, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Оскільки висновок судів про належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів ніякими доказами не підтверджується, то ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову не можна вважати законними та обґрунтованими.

Одночасно колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суди двох інстанцій не звернули увагу та не надали належної оцінки тому факту, що позивачем оспорюється рішення загальних зборів про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства та обрання нового директора - ОСОБА_2, прийняте 29.08.2013 р., тоді як судами досліджувались обставини щодо ухвалення аналогічного рішення 28.08.2013 р.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідно до статуту товариства оскаржуване рішення мало прийматися виключно 100% голосів учасників, то колегія суддів погоджується з висновком судів, що такі положення статуту товариства суперечать чинному законодавству і є підставою для задоволення зустрічного позову про визнання їх недійсними.

Згідно ст.58 статуту товариства управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України.

Статтею 59 статуту передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Збори учасників мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами учасників до компетенції виконавчого органу. До виключної компетенції зборів учасників належать: А) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; Б) внесення змін до статуту, зміна розміру його статутного капіталу; В) створення та відкликання виконавчого органу товариства, призначення та звільнення директора.

Відповідно до статті 60 статуту з питань, зазначених у пунктах "А", "Б", "В" статті 59 цього статуту, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства, рішення приймаються 100% голосів учасників товариства.

Статтею 62 статуту товариства встановлено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні 100 відсотків учасників (представники учасників товариства).

Так, статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Згідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Норми статей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" не передбачають можливість встановлення у статутах товариств з обмеженою відповідальністю іншого порядку прийняття рішень загальними зборами.

Відповідно до частини восьмої статті 41, частини першої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників (акціонерів) акціонерних товариств, товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю є правомочними, якщо на них присутні учасники (акціонери) або представники учасників (акціонерів), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів. Зазначеними нормами не передбачається можливість встановлення у статутах цих товариств іншого кворуму. Тому у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів (п.2.4 Рекомендацій ВГСУ № 04-5/14 від 28.12.2007 р. (v5_14600-07) )

Враховуючи викладене, є правомірним висновок судів про те, що положення статті 60 статуту товариства відповідно до якого з питань, зазначених у пунктах "А", "Б", "В" статті 59 цього статуту, а також про виключення учасника з товариства, рішення приймаються 100% голосів учасників товариства, є такими, що суперечать ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", а положення статті 62 статуту товариства, відповідно до якої збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні 100 відсотків учасників (представники учасників товариства), суперечить положенням ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", згідно з якою загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Посилання у касаційній скарзі на неприпустимість розгляду позовів у спорах між фізичними особами, окрім тих, що набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності, є неспроможним, оскільки ч.2 ст. 1 ГПК України передбачено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Безпідставним також є твердження про порушення судом першої інстанції положень ст. 60 ГПК України, що полягає у прийнятті зустрічного позову, який, на думку скаржника, не є взаємопов'язаним з первісним.

Так, відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

За змістом наведеної статті, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятися у тому, що обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; вимоги за зустрічним і первісним позовом можуть зараховуватися; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Взаємозв'язок первісного і зустрічного позовів може полягати у певному їх співвідношенні, при якому зустрічне право відповідача, на захист якого ним заявлено позов: або виключає право позивача, або може зараховуватись з первісним позовом, або підриває його підставу.

Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав первісного позову у даній справі про визнання недійсним рішення загальних зборів є відсутність 100% голосів для його прийняття, як то передбачено ст.ст.60, 62 статуту товариства. Підриваючи вказану підставу, відповідач і подав до позивачу зустрічний позов про визнання вказаних пунктів статуту такими, що суперечать чинному законодавству.

Враховуючи, що оскаржувані рішення та постанова в частині відмови у задоволенні первісного позову ухвалені з порушенням норм процесуального права щодо повного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення, вони підлягають частковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 р. у справі № 922/3812/13 про відмову у задоволенні первісного позову про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Агрома" від 29.08.2013 р. скасувати. В цій частині справу направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.