головуючого судді: суддів: Кота О.В., Кочерової Н.О., Барицької Т.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на ухвалу та постанову господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у справі № 5013/1347/12 за позовом до про Публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нівісан" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Н-КТБ" стягнення 7 177 843,65 грн. за участю представників сторін: позивача: відповідача-1: відповідача-2: Журавель Л.В. не з'явилися не з'явилися

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2014 (суддя: Коротченко Л.С.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 (судді: Величко Н.Л., Іванов О.Г., Широбокова Л.П.), задоволена заява Публічного акціонерного товариства "Фідокомбанк" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання: поновлено строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2013 № 5013/1347/12.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Фідобанк" (ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2014 у справі № 912/622/13 ПАТ "Фідокомбанк" замінено на його правонаступника ПАТ "Фідобанк") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування в частині відмови у видачі наказу про стягнення заборгованості, просить прийняти нове рішення про задоволення заяви щодо видачі наказу по боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Нівісан".

Скаржник посилається на порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема статей 23, 116 Господарського процесуального кодексу України та статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Сторони згідно з приписами статті 111-4 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідачі не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Нівісан" є боржником за кредитним договором № 012/0456/44/03223 від 05.07.2007, ТОВ ВКП "Н-КТБ" - поручитель, який на підставі договору іпотеки № 012/0456/44/03223/02 від 05.07.2007 забезпечив вимоги, що витікають з кредитного договору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 у справі № 5013/1347/12 стягнуто солідарно з ТОВ "Нівісан" та ТОВ ВКП "Н-КТБ" на користь ПАТ "Ерсте Банк" (правонаступником якого є АК "Фідокомбанк") основну заборгованість за кредитом у розмірі 3 774 472,04 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1 632 114,25 грн., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 182 899,42 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 112 384,14 грн., а також витрати на судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

На виконання рішення суду 10.01.2013 видано відповідний наказ.

24.01.2013 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 5013/1347/12 від 10.01.2013.

10.06.2013 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу суду закінчено на підставі пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постановою господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2013 у справі № 912/622/13 ТОВ ВКП "Н-КТБ" визнано банкрутом.

З огляду на зазначені обставини заявник звернувся до господарського суду про видачу окремого наказу в справі в частині стягнення боргу за кредитним договором з позичальника - ТОВ "Нівісан", посилаючись на приписи частини 4 статті 116 ГПК України, та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, визнав поважними причини пропуску пред'явлення наказу до виконання (указане і не оспорюється скаржником за касаційною скаргою).

Щодо видачі окремого судового наказу судами правомірно відмовлено заявнику з огляду на таке.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За частиною 1 статті 543 цього Кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Апеляційним господарським судом зазначено, що процесуальна співучасть вищевказаних боржників встановлена підчас розгляду справи по суті на підставі статей 546, 553, 554 ЦК України, це рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (частина 4 цієї статті).

При цьому слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання вимог, коли до кожного з відповідачів вимога пред'являється самостійно.

Якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, у якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

У виданому на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2012 наказі зазначено про солідарне стягнення відповідної суми.

Виходячи із зазначеного та приписів статті 111-7 ГПК України, якою встановлені межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових актів у частині відмови в задоволенні заяви позивача щодо видачі окремого наказу в частині стягнення боргу за кредитним договором з позичальника - ТОВ "Нівісан".

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" у справі № 5013/1347/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.06.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 у справі № 5013/1347/12 залишити без змін.