Головуючого судді: Шевчук С. суддів: Запорощенка М.- доповідач Акулової Н. розглянув касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2013 р. на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.13 р. у справі № 17/17-4513-2011 господарського суду Одеської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибопромислова судноплавна компанія "Капітан" до Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" про банкрутство за участю представників сторін: від кредиторів:не з'явився від боржника: не з'явився від скаржника: не з'явився

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013 р. (суддя Антощук С.І.) відмовлено у визнанні поточних грошових вимог УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" (67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58; код ЄДРПОУ 00413372) у сумі 4 262,66 грн. (витрати на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за березень 2013 р.).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.13 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 29.05.2013 р. у справі № 17/7-4513-2011- залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013 р.та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.13 р. у справі № 17/17-4513-2011, Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, з вимогою прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

До нинішнього судового засідання представники сторін не з'явилися. Поважних причин нез'явлення їх представників суду не повідомлено. Про дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропартнер-ХХІ", Державне підприємство "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.С. Таїрова" звернулись до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банрутство Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча", посилаючись на наявність загальної заборгованості у сумі 384 586, 93 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2012 р. (суддя: Антощук С.І.) визнано безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника та зобов'язано кредиторів подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів - докази публікації надати суду та введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ВАТ "Шлях Ілліча" призначено арбітражного керуючого Панова А.Б.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 27.07.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Шлях Ілліча".

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.10.2012 р. (суддя Антощук С.І.) визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Шлях Ілліча"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б.

01.11.2012 р. у газеті "Урядовий кур'єр" № 200 опубліковано відповідне оголошення.

02.04.2013 р. Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча", в якій просило визнати поточні кредиторські вимоги УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до ВАТ "Шлях Ілліча" у справі № 17/17-4513-2011 на суму 4262, 66 грн. В обґрунтування Фонд посилається на те, що в березні 2013р. УПФУ в Роздільнянському районі була нарахована та виплачена пільгова пенсія в сумі 4262, 66 грн., а боржником ВАТ "Шлях Ілліча" було сплачено 0 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2013 р. (суддя Антощук С.І.) відмовлено у визнанні поточних грошових вимог УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" (67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58; код ЄДРПОУ 00413372) у сумі 4 262,66 грн. (витрати на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за березень 2013 р.).

Приймаючи означені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконання зобов'язань, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , оскільки вказаний Закон не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків прямо передбачених цим Законом. Суд апеляційної інстанції, також, вказав на те, що суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо настання строку їх сплати з моменту визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з оглядом на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та чинного цивільного законодавства.

В даному випадку застосування підлягають норми Закону про банкрутство (2343-12) в редакції чинній на момент визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон №1058-ІV (1058-15) ), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій зазначеним категоріям осіб, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, чинним законодавством Пенсійному фонду України та його територіальним управлінням, як органам, наділеним владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (z0064-04) , витрати органів Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (z0064-04) , підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (1058-15) , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (в редакції, чинній на момент подання грошових вимог ПФУ).

При цьому, положеннями чинного законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які є спеціальними відносно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) при визначенні порядку нарахування та сплати підприємством-боржником заборгованості з фактичних витрат органів Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, не передбачається припинення нарахування такої заборгованості у зв'язку з введенням щодо підприємства ліквідаційної процедури.

Отже, органи пенсійного фонду вправі заявляти грошові вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в ході провадження у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника, яка проводиться відповідно до статті 23 Закону про банкрутство та до державної реєстрації його припинення як юридичної особи та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 року у справі № 21-103а11 та від 21.02.2012 року у справі № 21-19а12, Постанові ВГСУ від 28.02.2013 року у справі № 18-14-08/466.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині розгляду грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за СП.2 за березень 2013 року в розмірі 4262,66 грн. (витрати на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за березень 2013 р.) є передчасними, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області в розмірі 4262,66 грн. (витрати на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за березень 2013 р.) суду першої інстанції належить з урахуванням зазначених положень законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та законодавства про банкрутство дослідити обґрунтованість розрахунку заборгованості з фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій пенсіонерам з числа колишніх працівників боржника, здійсненого Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність чи відсутність правових підстав для визнання та включення зазначених поточних грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з визначенням черговості їх задоволення.