Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя, м. Севастополь,

на рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2013 та

постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2013

зі справи № 5020-11/590-9/109-1219/2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Кримгідроспецбуд", м. Сімферополь (далі - ПАТ "Кримгідроспецбуд"),

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, м. Севастополь (далі - Фонд),

про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати нерухоме майно,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Севастопольська міська рада, м. Севастополь (далі - Міська рада);

комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради, м. Севастополь (далі - Бюро);

товариство з обмеженою відповідальністю "Ріелті Крим", м. Алушта (далі - ТОВ "Ріелті Крим");

ОСОБА_2, м. Севастополь;

ОСОБА_3, м. Севастополь;

ОСОБА_4, м. Севастополь;

ОСОБА_5, м. Севастополь;

ОСОБА_6, м. Севастополь;

ОСОБА_7, м. Севастополь;

ОСОБА_8, м. Севастополь;

ОСОБА_9, м. Севастополь;

ОСОБА_10, м. Севастополь;

ОСОБА_11, м. Севастополь;

ОСОБА_12, м. Севастополь;

ОСОБА_13, м. Севастополь;

ОСОБА_14, м. Севастополь;

ОСОБА_15, м. Севастополь;

ОСОБА_16, м. Севастополь;

ОСОБА_17, м. Севастополь;

ОСОБА_18, м. Севастополь;

ОСОБА_19, м. Севастополь;

ОСОБА_20, м. Севастополь;

ОСОБА_21, м. Севастополь,

за участю прокурора міста Севастополя, м. Севастополь.

Судове засідання проведено за участю:

прокурора - Сіромашенка Р.Л.,

представника ПАТ "Кримгідроспецбуд" - Сигітової С.В.,

представників ТОВ "Ріелті Крим" - Зотової А.Л., Мітіної О.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.05.2013 (суддя Єфременко О.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 (колегія суддів у складі: Плут В.М. - головуючий, Котлярова О.Л. і Волков К.В.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України заступник прокурора міста Севастополя просить змінити зазначені рішення і постанову попередніх судових інстанцій та в "задоволенні позовних вимог ВАТ "Кримгідроспецбуд" відмовити з мотивів викладених у касаційній скарзі". Скаргу з посиланням на статті 4, 6, 7, 8, 127 Житлового кодексу УРСР, статті 2, 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", статтю 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду в Україні", пункт 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 № 16 (16-93-п) (далі - Положення про порядок корпоратизації), пункти 41, 42 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 № 717 (717-93-п) , статті 4, 34, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Кримгідроспецбуд" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необгрунтованість, і просить оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ТОВ "Ріелті Крим" у запереченнях на касаційну скаргу зазначає про правильність застосування господарськими судами норм матеріального права.

ОСОБА_6 (одна з третіх осіб у справі) у відзиві на касаційну скаргу погоджується з її доводами та підтримує прохання заступника прокурора м. Севастополя.

Від інших учасників судового процесу відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі фактичних обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

09.01.1991 житлово-комунальною конторою тресту "Севастопольбуд" (продавцем) і будівельно-монтажним трестом "Кримгідроспецбуд" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого покупець придбав у продавця за кошти фонду накопичення колективу будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 454 кв. м з напівпідвальним поверхом технічного призначення; остаточна вартість будівлі, яка підлягала сплаті, складала 57 206 руб.

За актом приймання-передачі основних засобів від 09.01.1991 зазначену будівлю фактично передано продавцем покупцеві за Договором; цим актом підтверджено проведення повного розрахунку за придбане майно.

Згідно з актом купівлі-продажу основних засобів 1991 року загальні характеристики будівлі визначено таким чином: будівля двоповерхова з підвалом, фундаменти бутові; перекриття залізобетонні, підлоги дерев'яні, вікна подвійні, двері - фільонки, дах критий шифером по дерев'яних кроквах, опалювання центральне, водопровід, каналізація, телефон. Будівлю введено в експлуатацію у 1954 році.

Відтак у будівельно-монтажного тресту "Кримгідроспецбуд" виникло право власності на згадану будівлю гуртожитку.

Згідно з наказом Української державної корпорації по виконанню монтажних та спеціальних будівельних робіт (далі - Корпорація) від 22.12.1994 № 217 на базі державного спеціалізованого тресту "Кримгідроспецбуд" створено відкрите акціонерне товариство "Кримгідроспецбуд" (далі - ВАТ "Кримгідроспецбуд"). Даний наказ видано відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств" (210/93) та Положення про порядок корпоратизації.

Згідно з пунктом 10 названого Положення за результатами розгляду інвентаризації майна тресту "Кримгідроспецбуд" складено акт оцінки вартості державного майна цього тресту, згідно з яким вартість цілісного майнового комплексу становить 11 389 225 тис. крб.

Наказом Корпорації від 22.12.1994 № 217 затверджено зазначений акт оцінки майна та статут ВАТ "Кримгідроспецбуд" з розміром статутного фонду у наведеній сумі.

Фактично майно передано ВАТ "Кримгідроспецбуд" 24.06.2002 за актом приймання-передачі нерухомого майна у власність, за яким Корпорація передає, а ВАТ "Кримгідроспецбуд" приймає нерухоме майно згідно з додатком № 2 до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 № 1450 (v1450224-98) . З наведеного у даному додатку переліку вбачається, що до складу майна входив адміністративно-побутовий корпус вартістю включення до статутного фонду товариства 4 991, 4 крб. Тобто з 2002 року будівля адміністративно-побутового корпусу знаходиться на балансі ВАТ "Кримгідроспецбуд".

З метою реєстрації права власності на об'єкт нерухомості ВАТ "Кримгідроспецбуд" звернулося до Бюро, але останнє відмовило в проведенні такої реєстрації.

Трестом "Кримгідроспецбуд" у зв'язку з відсутністю необхідності у використанні будівлі за адресою: АДРЕСА_1 як гуртожитку та з додатковою потребою у приміщеннях адміністративно-побутового призначення було вирішено провести перепрофілювання будівлі гуртожитку в адміністративний корпус з приміщеннями готельного призначення для мешкання робітників БМУ-624. Наказом від 21.01.1992 № 8 було утворено робочу комісію з визначення готовності будівлі до експлуатації як адміністративно-побутового корпусу з приміщеннями готельного призначення.

Згаданою комісією 28.01.1992 складено акт про готовність будівлі до такої експлуатації.

Наказом від 11.05.1992 № 23 трест "Кримгідроспецбуд" змінив статус гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Севастополі на адміністративно-побутовий корпус БМУ-624 тресту "Кримгідроспецбуд"; керівникові БМУ-624 наказано замовити в бюро технічної інвентаризації м. Севастополя інвентарну справу, а також оформити право власності на адміністративно-побутовий корпус тресту "Кримгідроспецбуд".

З письмових пояснень, наданих суду представником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, вбачається, що до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 05.08.1992 № 449 (449-92-п) "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" існував особливий порядок прийняття в експлуатацію об'єктів, збудованих юридичними особами, а саме: таке прийняття здійснювалося робочими комісіями, які створював замовник будівництва; акт прийняття об'єкта в експлуатацію затверджувався рішенням (наказом) замовником об'єкта; ці документи були підставою для подальшої реєстрації у бюро технічної інвентаризації.

Таким чином, зміна статусу об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з гуртожитку на адміністративно-побутовий корпус відбулася з дотриманням положень чинного на той час порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) об'єктів.

Відповідно до пункту 15 Положення про порядок корпоратизації з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства переходять до цього товариства, яке стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

З урахуванням вимог Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , пунктів 10, 15 названого Положення, які були чинні на час корпоратизації, акт приймання-передачі майна до статутного фонду та перелік нерухомого майна, яке передається у власність створеного в порядку корпоратизації відкритого акціонерного товариства, який є додатком до цього акта, вважаються правовстановлювальними документами, що підтверджують право власності на передане до статутного фонду нерухоме майно.

До зазначеного переліку (що є додатком № 2 до акта приймання-передачі нерухомого майна від 24.06.2002) включено, зокрема, адміністративно-побутовий корпус у м. Севастополі під інвентарним № 806.

За даними бухгалтерської довідки ВАТ "Кримгідроспецбуд" від 28.03.2007 № 188 на його балансі обліковується адміністративно-побутова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, згідно з листом Фонду від 29.09.2010 № 08-10/7580 у реєстрі державного майна та майна, яке належить Автономній Республіці Крим і не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та колективних підприємств, створених у процесі приватизації, будівля, розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1, - не значиться.

Згідно з листами комунального підприємства "Житлосервіс 15" та державного комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства № 10 будинок за зазначеною адресою на їхніх балансах не обліковується.

За даними Державного архіву міста Севастополя за 1953-1954 р.р. акт введення в експлуатацію будівлі за адресою: АДРЕСА_1 та рішення виконкому Севастопольської міської Ради про його затвердження не знаходяться.

Згідно з листом Державного архіву в АРК акт введення в експлуатацію будівлі за зазначеною адресою та рішення виконкому Севастопольської міської Ради про його затвердження на зберігання до архіву не передавалися.

На момент проведення корпоратизації державного спеціалізованого тресту "Кримгідроспецбуд" (22.12.1994) гуртожитки не відносилися до об'єктів державного житлового фонду, який підлягає приватизації громадянами України чи підлягав передачі в комунальну власність відповідних рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, що підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони на це не існувало.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5002-22/2599.1-2011 і від 22.10.2012 у справі № 7/21/5022-288/2011 (18/140-2421).

25.04.2008 ВАТ "Кримгідроспецбуд" (продавцем) і ТОВ "Ріелті Крим" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір від 25.04.2008), відповідно до якого:

- продавець продав покупцеві будівлю адміністративно-побутового призначення загальною площею 1 197, 90 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1);

- будівля належить продавцю на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 21.12.2007 зі справи № 20-11/590, зареєстрованого в Бюро за реєстровим № 4642 (пункт 1.2);

- право власності на придбану будівлю виникає у покупця у відповідності зі статтями 334, 657 Цивільного кодексу України з моменту державної реєстрації цього договору (пункт 4.1).

Договір від 25.04.2008 посвідчено нотаріально і зареєстровано Бюро.

Оскільки на час судового розгляду даної справи нерухоме майно - будівля адміністративно-побутового призначення, розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 197, 9 кв. м відчужене позивачем та вибуло з його володіння, підстави для задоволення позову відсутні.

Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для захисту права власності позивача на нерухоме майно.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) :

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16);

- способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16);

- власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392).

Попередніми судовими інстанціями встановлено (і скаржником не заперечується), що на момент прийняття оскаржуваного рішення місцевого господарського суду в даній справі спірне нерухоме майно - будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (площею 1 197, 9 кв. м), згідно з Договором від 25.04.2008 відчужена позивачем третій особі в даній справі - ТОВ "Ріелті Крим".

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. А в силу статті 204 названого Кодексу правомірність правочину презюмується: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Попередніми судовими інстанціями не з'ясовано обставин, пов'язаних з оспорюванням та/або визнанням недійсним Договору від 25.04.2008.

Відповідна обставина (перехід спірної будівлі з власності позивача у власність третьої особи - ТОВ "Ріелті Крим") була єдиною і достатньою підставою для відмови в позові ВАТ (нині - ПАТ) "Кримгідроспецбуд" про визнання його права власності на цю будівлю. Тому у господарських судів у розгляді даної справи не було потреби вдаватися до дослідження обставин, пов'язаних з корпоратизацією підприємства - позивача та зі зміною статусу зазначеної будівлі (з "гуртожитку" на "адміністративно-побутову будівлю"), так само як і для застосування до спірних правовідносин приписів Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) , "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , Положення про порядок корпоратизації та інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідні питання. Належним було застосування лише наведених приписів Цивільного кодексу України (435-15) . Що ж до згаданих обставин, які не входили до предмета розгляду в даній справі, то вони за необхідності могли б бути предметом окремого судового розгляду (чи розглядів).

З огляду на викладене оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом виключення з них положень, що стосуються актів законодавства, обставин і мотивів, пов'язаних з корпоратизацією підприємства - позивача та зі зміною статусу спірної будівлі (з "гуртожитку" на "адміністративно-побутову будівлю"). У решті ж (у тому числі в резолютивних частинах) згадані судові акти слід залишити без змін з мотивів, наведених у даній постанові.

04.02.2014 до Вищого господарського суду України надійшла заява ОСОБА_6 про долучення до матеріалів даної справи копії постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 зі справи № 901/2863/13, якою за позовом прокурора міста Севастополя визнано недійсним Договір від 25.04.2008, зобов'язано ПАТ "Кримгідроспецбуд" і ТОВ "Ріелті Крим" повернути в натурі все отримане за цим договором, а ПАТ "Кримгідроспецбуд", крім того, зобов'язано передати будівлю, розташовану в АДРЕСА_1, у комунальну власність Міської ради.

Беручи до уваги, що:

- зазначену постанову від 29.01.2014 прийнято після розгляду місцевим і апеляційним господарськими судами даної справи № 5020-11/590-9/109-12/19/2012;

- касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, -

тож обставини, встановлені Севастопольським апеляційним господарським судом у справі № 901/2863/13, можуть бути підставою для перегляду рішення місцевого господарського суду від 07.05.2013 зі справи № 5020-11/590-9/109-1219/12 (у тій його частині, в якій воно залишене без змін згідно з цією постановою) у порядку розділу ХІІІ ГПК України (1798-12) , але не для перегляду даного рішення судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 зі справи № 5020-11/590-9/109-1219/2012 змінити, виключивши з них положення, що стосуються актів законодавства, обставин і мотивів, пов'язаних з корпоратизацією підприємства - позивача та зі зміною статусу спірної будівлі (з "гуртожитку" на "адміністративно-побутову будівлю").

У решті зазначені рішення і постанову, в тому числі в їх резолютивних частинах, залишити без змін з мотивів, наведених у цій постанові.