ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року Справа № 12/179-11
Вищий господарський суду України в складі колегії
Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В., Васищак І.М. за участю представників: відкритого акціонерного товариства "Космос" розглянув касаційну скаргу Глущенко О.А. відкритого акціонерного товариства "Космос" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року у справі № 12/179-11 господарського суду Київської області за позовом відкритого акціонерного товариства "Космос" до треті особи: Козинської селищної ради Обухівського району Київської області Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Ялиночка" Управління Держкомзему в Обухівському районі про визнання недійсними рішень Козинської селищної ради
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.12.2011 р. (суддя Дьоміна С.Ю.) провадження у справі в частині визнання недійсними п. 1 та п. 2 рішення одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року припинити.
Позов відкритого акціонерного товариства "КОСМОС" до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - дошкільного навчального закладу (ясел-садку) "Ялиночка", про визнання недійсними рішень Козинської селищної ради V скликання № 9 від 11.07.2007 року та № 2 від 06.03.2008 року задовольнити повністю.
Визнати недійсним п. 3 рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року, згідно з яким земельні ділянки, площею 2,1 га та 1,0 га, які були надані для розміщення продбази та будівництва дитячого садку, зараховані до земель запасу Козинської селищної ради.
Визнати недійсним п. 4 рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року, згідно з яким комунальному підприємству дошкільному навчальному закладу (яслам-садку) "Ялиночка" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, орієнтовною площею 0,65 га, для будівництва та обслуговування дитячого садку по вул. Набережна в смт. Козин.
Визнати недійсним п. 5 рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка"на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року, згідно з яким розробку землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування необхідно замовити в землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію.
Визнати недійсним п. 6 рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року, згідно з яким проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування необхідно погодити із землевласником, органом по земельних ресурсах, органом містобудування та архітектури, санітарно-епідеміологічним органом, природоохоронним органом, органом охорони культурної спадщини.
Визнати недійсним п. 7 рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року, згідно з яким після отримання позитивного висновку Державної землевпорядної експертизи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно подати на затвердження сесії Козинської селищної ради.
Визнати недійсним рішення шістнадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання № 2 від 06.03.2008 року про надання земельної ділянки в користування дошкільному навчальному закладу (яслам-садку) "Ялиночка".
Суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою позивачу, примусового припинення прав позивача на земельну ділянку у судовому порядку також не доведено, тому припинення права користування позивача земельною ділянкою та надання Козинською селищною радою Обухівського району Київської області в користування земельної ділянки дошкільному навчальному закладу (яслам-садку) "Ялиночка" суперечать законодавству та ущемлюють права позивача, а відтак підлягають визнанню недійсними.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. (судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.) рішення господарського суду Київської області від 06.12.2011 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що позивач звертався з позовними вимогами про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року повністю, не розмежовуючи його на окремі пункти, отже, беручи до уваги, що позивач звертався із позовними вимогами про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року у повному обсязі, суд першої інстанції не вірно розмежував оспорюване рішення по пунктам та припинив провадження у його частині, оскільки позовна вимога та спір у справі існує щодо повного тексту рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року, редакція якого на дату прийняття рішення місцевим судом не містила пунктів 1 та 2; в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, яке, як вбачається із матеріалів справи, не було розглянуто судом першої інстанції; разом з тим суд апеляційної інстанції визнав, що права позивача не порушенні, тому відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання рішень недійсними у зв'язку із їх необґрунтованістю; місцевий суд задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі не розглянув позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію права користування ВАТ "Космос" земельними ділянками; на час розгляду справи права та законні інтереси позивача не порушенні, позовна вимога є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.
ВАТ "Космос" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано, що він є правонаступником заводу "космос" та використовує спірні земельні ділянки на праві постійного користування, добровільно від цього права не відмовлявся, згоди на вилучення земельної ділянки не надавав, тому спірними рішеннями селищна рада порушила норми ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України; доводить, що до 14.03.2011 р. не знав про спірні рішення селищної ради, а протилежні твердження про обізнаність з цими рішеннями ще з 2007 р. не відповідають дійсності, тому звернення до суду з даним позовом 07.09.2011 р. вчинено в межах позовної давності; судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст.ст. 32, 42, 43 ГПК України надано перевагу висновку експертизи перед іншими доказами, не надано оцінки обставинам, які встановлено в акті ревізії від 08.12.2006 р. № 05-5/38 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.01.2006 р..
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вважаючи, що Козинська селищна рада необґрунтовано припинила право користування позивача земельними ділянками та передала одну із них ДНЗ "Ялиночка", позивач звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсними рішень Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року та № 2 від 06.03.2008 року, а також зобов'язання відповідача поновити реєстрацію права користування ВАТ "Космос" на вищевказані земельні ділянки.
Господарським судом встановлено, що виконавчим комітетом Козинської селищної ради в 1992 році надано в постійне користування Заводу "Космос" виробничого об'єднання "Квазар" земельні ділянки для розміщення продбази та будівництва дитячого садка на 280 місць. Даний факт підтверджується державним актом на право користування землею Б № 026626.
04.04.1994 року наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області "Про перетворення Державного підприємства завод "Космос" в акціонерне товариство" було перетворено державне підприємство завод "Космос" в Відкрите акціонерне товариство "Космос" та визначено акціонерне товариство правонаступником реорганізованого державного підприємства завод "Космос", що підтверджується витягом із статуту, а також іншими матеріалами справи.
Згідно із ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
В ст. 108 ЦК України зазначено, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Враховуючи те, що в даному випадку сталося перетворення юридичної особи суд прийшов до обґрунтованого висновку, про набуття позивачем, як правонаступником, прав на користування земельною ділянкою, наданою в постійне користування Заводу "Космос" виробничого об'єднання "Квазар" відповідно до державного акту на право користування землею Б № 026626.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 02.04.2002 року № 449 (449-2002-п) встановлено, що раніше видані державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
11.07.2007 року Козинською селищною радою V скликання було прийнято рішення "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9, відповідно до якого було вирішено припинити право користування земельною ділянкою, яка була надана державному підприємству заводу "Космос", яке здійснювалось останнім на підставі Державного акту на право користування землею Б № 026626, виданого в 1992 році (надалі - акт), анулювати акт та зарахувати земельні ділянки, площею 2,1 га та 1,0 га (надалі - земельні ділянки), які були надані для розміщення продбази та будівництва дитячого садку, до земель запасу Козинської селищної ради.
Крім цього, рішенням шістнадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання №2 від 06.03.2008 року земельну ділянку було надано в користування дошкільному навчальному закладу (яслам-садку) "Ялиночка".
Згідно рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради VI скликання "Про внесення змін до рішення Козинської селищної ради № 9 від 11 липня 2007р." № 13 від 21.10.2011 року, скасовані п. 1 та п. 2 Рішення Козинської селищної ради № 9 від 11 липня 2007 року "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування", а саме щодо припинення права користування земельною ділянкою, яка була надана Державному підприємству заводу "Космос" згідно державного акту Б № 026626 у 1992 році та анулювання державного акту на право постійного користування № 026626 виданого Державному підприємству заводу "Космос".
Припиняючи провадження у справі в частині визнання недійсними п. 1 та п. 2 Рішення одинадцятої сесії Козинської селищної ради V скликання "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" № 9 від 11.07.2007 року та задовольняючи позовні вимоги в іншій частині у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду доказів, що підтверджують наявність підстав для припинення права користування земельними ділянками передбаченими ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України.
Водночас, як вказано судом апеляційної інстанції, досліджуючи підстави обґрунтованості припинення ДП заводу "Космос" права користування земельними ділянками суд першої інстанції не врахував, що на момент винесення місцевим судом рішення від 06.12.2011 року, пункти рішення № 9 від 11.07.2007 року, які стосувалися припинення права користування ДП заводу "Космос" земельними ділянками вже були скасовані. Натомість п. 3-7 рішення № 9 від 11.07.2007 року та рішення № 2 від 06.03.2008 року регулюють питання надання ДНЗ "Ялиночка" дозволу на розробку проекту землеустрою та надання у користування земельної ділянки площею 0,6741 га, яка за твердженням позивача надавалася третій особі із земельних ділянок, які перебувають у його користуванні.
Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 р. (v5_35800-00) ).
Отже, основною підставою для визнання акта недійсним є порушення прав та охоронюваних інтересів позивача.
Як вбачається із рішення Козинської селищної ради № 9 від 11 липня 2007 року "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" пунктами 4-7 вказаного акту надано дозвіл ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування. А, рішенням № 2 від 06.03.2008 року надано останньому у постійне користування земельну ділянку площею 0,6741 га.
Слід погодитися з висновком апеляційного господарського суду щодо необхідності встановлення обставин тотожності чи накладання земельної ділянки наданої ДНЗ "Ялиночка" та земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивача.
Беручи до уваги необхідність встановлення тотожності (накладання) земельної ділянки ДНЗ "Ялиночка" та позивача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду було призначено судову землевпорядну експертизу.
Висновком експертизи ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" передбачено, що технічно, на місцевості не встановлений факт перетину меж (накладання) земельних ділянок Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Ялиночка" та ВАТ "Космос". Місцезнаходження землекористування ВАТ "Космос" площею 1,0 га не встановлено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Судом встановлено, що в п. 6 резолютивної частини ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
Сторонами не доведено і судом не встановлено обставин, що вказували б на завідомо неправдивий висновок експерта, який проводив експертне дослідження на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р..
Позивач не довів, що висновки експерта не відповідають методиці проведення експертизи, роз'яснення щодо даного висновку позивач не вимагав, відвід експерту не заявляв.
Таким чином, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для переоцінки висновків апеляційного господарського суду щодо прийнятого ним як належного та допустимого доказу по справі висновку експертизи ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Отже, висновок апеляційного господарського суду про недоведеність позивачем того, що земельна ділянка, яка перебуває у користуванні у ДНЗ "Ялиночка" площею 0,6741 га є частиною земельної ділянки ВАТ "Космос", якою останній користується згідно державного акту на право користування землею Б № 026626 не спростовано, підстав для його переоцінки у суду касаційної інстанції відсутні з огляду на межі повноважень при здійсненні касаційного перегляду судового рішення, що визначені ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що твердження позивача про порушення відповідачем прав ВАТ "Космос" у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень є недоведеним та необґрунтованим.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до рішення засідання одинадцятої сесії Козинської селищної ради VI скликання "Про внесення змін до Рішення Козинської селищної ради № 9 від 11 липня 2007р." № 13 від 21.10.2011 року, п. 1 та п. 2 Рішення Козинської селищної ради № 9 від 11 липня 2007 року "Про припинення права користування земельною ділянкою та надання дозволу комунальному підприємству ДНЗ "Ялиночка" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування" скасовані.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань ( постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) ).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався з позовними вимогами про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року повністю, не розмежовуючи його на окремі пункти.
Отже, беручи до уваги, що позивач звертався із позовними вимогами про визнання недійсним рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року у повному обсязі, суд першої інстанції не вірно розмежував оспорюване рішення по пунктам та припинив провадження у його частині, оскільки позовна вимога та спір у справі існує щодо повного тексту рішення Козинської селищної ради № 9 від 11.07.2007 року, редакція якого на дату прийняття рішення місцевим судом не містила пунктів 1 та 2.
Суд апеляційного інстанції також зазначив, що беручи до уваги, що колегією суддів встановлено, що права позивача не порушенні, апеляційний суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо визнання рішень недійсними у зв'язку із їх необґрунтованістю.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що твердження касаційної скарги щодо строку позовної давності на висновки апеляційного господарського суду щодо підстав відмови в позові не впливають, оскільки апеляційний господарський суд не приймав рішення з мотивів пропуску позовної давності, а у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до п. 132 Постанови КМ України від 09.09.2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (1021-2009-п) , яка діяла на момент пред'явлення позовних вимог, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви власника земельної ділянки та доданих до неї документів.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється протягом 14 календарних днів з дати подання документів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що він звертався до територіального органу Держземагенства із заявою про реєстрацію права користування земельними ділянками.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поновити реєстрацію права користування земельними ділянками.
Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника про невірність висновків апеляційного господарського суду щодо встановлених обставин мотивів застосування норм матеріального права щодо встановлених обставин не спростовують, зводяться до вимог встановити інші обставини на підставі відмінної від апеляційного господарського суду оцінки доказів, зокрема, висновків експертизи, тому відхиляються з врахуванням порядку розгляду касаційної скарги та меж перегляду справи в касаційній інстанції з огляду на норми ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а постанову - без змін.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у справі № 12/179-11 господарського суду Київської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий, суддя
судді
В. Овечкін
Є. Чернов
І. Васищак