Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач) розглянувши матеріали касаційної скарги Іллічівської міської ради Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. у справі господарського суду Одеської області за позовом Іллічівської міської ради Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про розірвання договору оренди за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Лоскутов С.П. (представник за дов. від 01.06.2013 р. № б/н)

Іллічівська міська рада Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" про розірвання договору оренди землі від 06.10.2012р., укладеного між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ "Будівельник", який зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області 08.11.2011 р. за № 511080004000178.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2013р. у справі № 916/1391/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р., у позові відмовлено з підстав недоведення відповідачем не цільового використання спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, Іллічівська міська рада Одеської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 413- 417, 651 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 10, 35- 39 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", ст. 32 Закону України "Про оренду землі".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2011р. між Іллічівською міською радою Одеської області (орендодавець) та ТОВ "Будівельник" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 05.08.2011 р. № 98/1- VI "Про поновлення ТОВ "Будівельник" договору оренди землі" надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови (кадастровий номер 5110800000:02:008:0006), що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду,7-Б (колишня адреса: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 3-А), загальною площею 0,26 га, з них: 0,26 га - під комерційною забудовою терміном на 3 роки.

Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області 19.11.2011р. за №511080004000178.

Відповідно до п. 2.2 Договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві приватної власності - торгівельний павільйон та навіс, згідно реєстраційного посвідчення від 01.04.2500р., а також інші об'єкти інфраструктури. Територія обладнана водопроводом, каналізацією, теплопостачанням, проїзд до земельної ділянки заасфальтовано.

Згідно п. 5.1, 5.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для реконструкції ринку "Курортний"; цільове використання земельної ділянки: 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Пунктом 10.4.2 Договору передбачено обов'язок орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного в п. 5.1, 5.2 договору, забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.

Вважаючи, що відповідач використовує орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про розірвання договору оренди.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати використовувати земельну ділянку за цільовим використанням згідно з договором оренди.

Відповідно до статей 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 13.2 Договору передбачено, що цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, встановлених пунктами 5.4, 10.2, 10.4, 10.5 цього договору, передбачених Законом України "Про оренди землі" (161-14) , цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єктів оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України. У разі виникнення заборгованості по орендній платі за землю більш ніж 90 днів в поточному році орендодавець в односторонньому порядку має право на дострокове розірвання цього договору за рішенням Іллічівської міської ради. При прийнятті такого рішення орендар не звільняється від сплати виниклої заборгованості та повинен сплатити її з урахуванням індексу інфляції та пені, відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено судом, в Договорі не вказані строки початку та закінчення реконструкції, її обсяги, умови проведення, а тому право на реконструкцію ринку "Курортний" зберігається у орендаря протягом всього терміну дії договору. При цьому із матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснюються роботи з реконструкції ринку, про що свідчать довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень місяць 2013 р. форми КБ-3 та акт приймання виконаних підрядних робіт за червень місяць 2013 р. форми КБ-2, чим спростовуються твердження скаржника щодо невиконання відповідачем п. 5.1 Договору. Відсутність декларацій про початок виконання підготовчих робіт, про початок виконання будівельних робіт за певних умов може свідчити про порушення у сфері містобудування, проте не спростовує факту проведення відповідачем реконструкції ринку.

Із змісту акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 20.06.2008 р. та рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2008 р. у справі № 29/19-08-403 за позовом ТОВ "Будівельник" до Іллічівської міської ради про визнання права власності, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.03.2008 р., вбачається, що відповідачем здійснено будівництво торгівельного павільйону та навісу ринку "Курортний". Зазначені об'єкти нерухомого майна, як зазначалося вище, на даний час є власністю відповідача і розташовані на орендованій за договором від 06.10.2011 р. земельній ділянці.

За таких обставин, враховуючи зазначені норми права та умови Договору, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушення чи обмеження прав орендодавця (міської ради), висновок господарського суду попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.