Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників сторін:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Житло Сервіс" - Прядко В.В. (дов. від 30.08.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

Головного Управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013

та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.09.2013

у справі № 910/16998/13 господарського суду міста Києва

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Житло Сервіс"

про визнання банкрутом,

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2013 (суддя Чеберяк П.П.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Комфорт Житло Сервіс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 (колегія суддів у складі:Доманська М.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.) ухвалу господарського суду м. Києва від 16.09.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ) просить вищевказані постанову суду апеляційної інстанції від 06.11.2013 та ухвалу суду першої інстанції від 16.09.2013 скасувати, провадження у справі припинити. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 104, 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно із ч. 3 ст. 60 ГК України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Верховним Судом України у постанові від 10.06.2008 року у справі № 15/682-б наголошено, що, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону до 22.12.2011) є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" звернулося до господарського суду із заявою від 30.09.2013 про порушення справи про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з недостатністю майнових активів боржника для погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до ст.16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2012 р. загальними зборами учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", оформленого протоколом № 19/10/12, було прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи та призначено ліквідатором товариства Шелемеха Тараса Івановича.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 229(29) від 30.10.2012 р. було опубліковано оголошення про припинення даної юридичної особи.

Після закінчення строку, встановленого законом, для виявлення кредиторів, ліквідатором складений проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" станом на 16.01.2013 р., який затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства, що підтверджується протоколом № 16/01/13 від 16.01.2013 р.

Суди, дослідивши поданий ліквідаційний баланс встановили, що розмір кредиторської заборгованості боржника становить 1 463 125, 23 грн. Разом з тим активи боржника, які включають в себе вартість основних засобів, дебіторську заборгованість та залишок коштів на рахунку боржника, становлять 278 748,15 грн., що є значно меншим ніж вказаний розмір кредиторської заборгованості.

Проміжний ліквідаційний баланс станом на 31.12.2012, протокол загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" від 19.10.2012 № 19/10/12 про припинення ТОВ "Комфорт Житло Сервіс", шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України; Витяг з Бюлетеня державної реєстрації від 30.10.2012 № 229(29) з повідомленням про припинення юридичної особи боржника; проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" станом на 31.12.2012; протокол загальних зборів учасників ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" від 16.01.2013 про затвердження цього проміжного ліквідаційного балансу та про те, що ліквідатора уповноважили звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника додані до заяви ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" про порушення справи про банкрутство.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій, в матеріалах даної справи містяться докази повідомлення органу ДПІ у Солом'янському районі про припинення платника податків шляхом подання боржником у справі до податкового органу заяви форми № 8-ОПП від 01.02.2013 № 01/13 у встановленому законом порядку та заява ліквідатора боржника до ДПІ у Солом'янському районі з проханням провести заходи перевірки у зв'язку з внесенням до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників про припинення юридичної особи боржника. Вказані заяви отримані ДПІ 04.02.2013 (а.с. 82 - 83 т. 1).

За таких обставин, суди, перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, дійшли обґрунтованого висновку про те, що головою ліквідаційної комісії ТОВ "Комфорт Житло Сервіс" виконані вимоги, передбачені ч. 5 ст. 60, ст. 105, ч.ч.1, 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України щодо ліквідації боржника, що Товариство є неплатоспроможним, його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, наявні в матеріалах справи докази доводять неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений законом строк, а отже, провадження по справі порушено у відповідності до вимог закону і підстав для його припинення не має.

Доводи ДПІ про недотримання боржником процедури добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема неповідомлення контролюючого органу про ліквідацію підприємства для проходження податкової перевірки, колегією суддів відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 16.09.2013 та постанови суду апеляційної інстанції від 06.11.2013 немає.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 та ухвалу господарського суду м. Києва по справі № 910/16998/13 залишити без змін.