У вересня 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Земельний банк" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Модель Всесвіту", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Національні інвестиції", про стягнення 100000грн. в часткове погашення заборгованості за договором зворотної вимоги від 14.01.2010, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.10.2013 (суддя Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (колегія суддів у складі: Кравець Т.В. - головуючий, Фоміна В.О., Крестьянінов О.О.), позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі ПАТ "Модель Всесвіту" просить скасувати вищевказані рішення суду першої інстанції від 21.10.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 03.12.2013, справу передати на новий розгляд. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 22 ГПК України, ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14.01.2010 між ПАТ "Земельний банк" та ПАТ "Модель Всесвіту" укладено договір зворотної вимоги (регресу), відповідно до п.1 якого сторони передбачили, що у разі якщо Акціонерний банк "Національні інвестиції" (3-я особа по справі) на підставі укладених з ПАТ "Земельний банк" договорів: про надання міжбанківського кредиту № 309/07-МБ від 26.11.2007р., і всіх додаткових угод до нього; застави майнових прав № 971/ЗМП від 26.11.2007р., і всіх додаткових угод до нього, здійснить звернення стягнення на визначені вказаним договором застави майнові права кредитора - ПАТ "Земельний банк", кредитор набуває право зворотної вимоги (регресу) до боржника - ПАТ "Модель Всесвіту" в повному обсязі майнових прав, на які фактично звернено стягнення.

Пунктом 2 договору зворотної вимоги передбачено, що ПАТ "Модель Всесвіту" зобов'язується виконати регресні вимоги ПАТ "Земельний банк" за цим договором протягом трьох місяців з моменту виникнення умов п. 1 цього договору зі сплатою 12 % річних.

Згідно з п. 3 цей договір укладено відповідно із ст. 212 ЦК України з відкладальною умовою: він набуває чинності у разі звернення стягнення на майнові права, які надані в заставу за договором застави.

В п. 4.1. договору застави № 791/ЗМП від 15.12.2008 в свою чергу визначено, що звернення стягнення на предмет застави проводиться у разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором та здійснюється заставодержателем самостійно без отримання згоди заставодавця шляхом списання грошових коштів меморіальним ордером з рахунку заставодавця.

Як встановлено судами, відповідно до заяви про зарахування зустрічних позовних вимог за № 1738/03 від 10.06.2010 ПАТ "Банк "Національні інвестиції" повідомило позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 791/ЗМП від 15.12.2008 шляхом зарахування зустрічних вимог, які виникли станом на 10.06.2010 р.

Рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2012 у справі № 5011-3/9911-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012, встановлено факт списання третьою особою з особового рахунку ПАТ "Земельний банк" грошових коштів на підставі меморіальних ордерів №№ 279995, 279996, 279997 від 10.06.2010 згідно з п. 4.1. договору застави в сумі 6078904,11 грн.

Відповідно до письмової вимоги вих. № 02-15/1555 від 15.06.2010, надісланої відповідачу, позивачем повідомлено, що у зв'язку з закінченням терміну дії договору про надання міжбанківського кредиту № 309/7-МБ від 26.11.2007, АБ "Національні інвестиції" повідомив ПАТ "Земельний Банк" про те, що згідно укладеного договору застави між ПАТ "Земельний банк" та АБ "Національні інвестиції" № 791/ЗМП від 26.11.2007 - АБ "Національні інвестиції" задовольнив свої вимоги по кредитному договору № 791-07 від 26.11.07 до позичальника ТОВ "Модель Всесвіту" за рахунок списання заборгованості по міжбанківському кредиту № 309/7-МБ від 26.11.2007в сумі 6078904,11 грн.

Відповідач вимогу позивача сплатити заборгованість в сумі 6078904,11 грн. не виконав, письмової відповіді позивачу не надав, що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача частини суму боргу.

Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

З огляду на встановлене судами попередніх інстанцій звернення стягнення ВАТ "Національні інвестиції" на предмет застави шляхом списання грошових коштів меморіальними ордерами з рахунку позивача, відповідно до умов, укладеного між сторонами правочину (договір застави майнових прав № 791/ЗМП від 15.12.2008 р.), виходячи з умов Договору, а також враховуючи норми ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що визначена договором відкладальна обставина настала, а отже і настав строк виконання зобов'язання за договором зворотної вимоги (регресу) від 14.01.2010.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 1000000,00 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за договором зворотної допомоги від 14.01.2010.

Доводи касаційної скарги про незастосування судами строків позовної давності, оскільки строк позовної давності за регресними зобов'язаннями ПАТ "Модель Всесвіту" перед ПАТ "Земельний банк" сплив 10.06.2013, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В ч. 6 ст. 261 ЦК України закріплено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Разом з ти, відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що відповідачем вимога про застосування позовної давності не ставилася, матеріали справи не містять заяви відповідача про застосування строку позовної давності, у протоколах судового засідання також відсутнє посилання про застосування відповідачем строків позовної давності заявлене усно, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її застосування.

Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції його процесуального права на присутність у судовому засіданні спростовуються матеріалами справи, оскільки ухвалами суду від 29.04.2013, від 03.10.2013 розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача (а.с. 21, 49). Ухвали суду були направлені сторонам, в т.ч. ПАТ "Модель Всесвіту" та отримані ним, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 35, 57). Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та підстав для їх зміни або скасування не має.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Модель Всесвіту" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2013 по справі № 922/3879/13 залишити без змін.