ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2014 року Справа № 5017/3580/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників сторін: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-
промисловий термінал"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 29.10.2013
та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2013
у справі № 5017/3580/2012 господарського суду Одеської області
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрінвестенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-
промисловий термінал"
про визнання банкрутом,
встановив:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2013 (суддя Баахарєв Б.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Укрінвестенерго" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Офісно-промисловий термінал" з грошовими вимогами на суму 808236,00 грн. Зобов'язано кредитора у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Офісно-промисловий термінал", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рябця О.М.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 (колегія суддів у складі: Єрмілов Г.А. - головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2013 залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ "Офісно-промисловий термінал" просить ухвалу суду першої інстанції від 04.06.2011 та постанову суду апеляційної інстанції від 29.10.2013 скасувати. В обґрунтування посилається на порушення вимог ч. 2, 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки жодних відомостей щодо судового розгляду Товариство не отримувало, чим позбавлено передбаченої Законом можливості скласти відзив на заяву ініціюючого кредитора.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.
Згідно з частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2012 року ТОВ "Укрінвестенерго" звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Офісно-промисловий центр", посилаючись на наявність заборгованості у розмірі 808236 грн., яка не задоволена боржником більше ніж три місяці після встановленого для їх погашення строку.
Відповідно до пункту 4 ст. 11 Закону в підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Господарський суд у підготовчому засіданні повинен, виходячи з вимог частини 3 ст. 6 Закону, зробити висновки про наявність та обґрунтованість підстав для порушення справи про банкрутство, на момент винесення ухвали про порушення справи, з'ясувати, що на момент порушення справи вимоги кредиторів були грошовими, безспірними, не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, сукупно складали не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Отже, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство. У підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в підтвердження неплатоспроможності боржника перед ТОВ "Укрінвестенерго" до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Офісно-промисловий центр" додані рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2010 по справі № 28/85-10-2938, яким з боржника на користь кредитора стягнуто 800 000 грн. заборгованості за договором зворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 52 від 19.05.2010, 800 грн. та 236 грн. державного мита.
На виконання даного рішення судом першої інстанції 05.10.2010 видано наказ.
Постановою Другого Малинівського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції № В-15/1149 07.10.2010 відкрито виконавче провадження з виконання вказаного наказу, за яким на дату звернення до суду борг не погашено.
Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги ст.ст. 1, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі від 04.06.2013 дійшов висновку про безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора та наявність ознак неплатоспроможності боржника, у зв'язку з чим визнав кредиторські вимоги ініціюючого кредитора, зобов'язав здійснити публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Офісно-промисловий центр".
Апеляційний господарський суд, переглянувши справу в апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 99 - 101 ГПК України, погодився із висновком суду першої інстанції щодо достатності підстав для порушення справи про банкрутство та застосування до боржника встановлених Законом судових процедур про банкрутство.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових актах, відповідно до приписів ч.4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України встановлено наявність ознак неплатоспроможності боржника, належний розмір вимог кредитора, який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог, а також, виходячи з вимог ч. 1 ст. 13 Закону, господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність призначення у справі розпорядника майном боржника з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів у справі.
Твердження скаржника про порушення норм процесуального права, оскільки жодних відомостей щодо судового розгляду ТОВ "Офісно-промисловий центр" не отримувало, що позбавило його можливості скласти відзив на заяву ініціюючого кредитора, колегія суддів відхиляються як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно зазначено судом апеляційної інстанції, заява ТОВ "Укрінвестенерго" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Офісно-промисловий центр" разом з додатками була направлена на адресу боржника: м. Одеса, вул. Новомосковський шлях, 3, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення в цінний лист (а.с. 4-5 т.1).
Крім того, ухвала господарського суду Одеської області від 11.12.2012 про порушення справи про банкрутство, якою зобов'язано боржника надати відзив на заяву, 12.12.2012 відправлена на адресу сторін, в т.ч. ТОВ "Офісно-промисловий центр" та отримана його представником, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 31 т.1).
Ухвалами суду від 24.01.2013, 12.02.2013, 05.03.2013, 25.04.2013 розгляд справи неодноразово було відкладено та зобов'язано боржника надати відзив на заяву про порушення справи про банкрутство та відомості про наявне майно. Вказані ухвали також були отримані боржником (а.с. 34, 43, 62 т. 1). Однак, боржником вимоги вищевказаних ухвал виконані не були.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 ГПК України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 та ухвали господарського суду Одеської області від 04.06.2013 у даній справі, а доводи скаржника вважає такими, що не спростовують обґрунтованості прийнятих у справі рішень судів.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-промисловий термінал" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.06.2013 по справі № 5017/3580/2012 залишити без змін.
Головуючий Ткаченко Н.Г. Судді Коробенко Г.П. Куровський С.В.