Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Прокопанич Г.К., суддів Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ахунзянова Олександра Валерійовича на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2013 р. (головуючий суддя Агапов О.Л., судді Геза Т.Д., Кододова О.В.) на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2013 р. (головуючий суддя Колесник Р.М., судді Говорун О.В., Чернова О.В.) у справі № 37/384пн Господарського суду Донецької області за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до 1. Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, 2. Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." в особі Філії 05, 3. Фізичної особи-підприємця Ахунзянова Олександра Валерійовича, 4. Фізичної особи-громадянина Цибульського Дмитра Наумовича, 5. Фізичної особи-громадянина Грязюка Володимира Олександровича, 6. Фізичної особи-підприємця Захарченко Ігора Миколайовича, за участю: прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: 1. Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське", 2. Міністерства аграрної політики України, про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна недійсними, за участю представників: позивачів: не з'явились, відповідачів: не з'явились, третіх осіб: не з'явились, прокуратури: Кузнєцова Є.В.,

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2013 р. у справі

№ 37/384пн, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.09.2013 р., позовні вимоги задоволено: визнано прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське", проведені 24.06.2011 р., недійсними.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач-3 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст. 139 ГК України, ст.ст. 1, 33, 35 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідачі придбали на спірному аукціоні майно, яке не використовується ДП "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське" при здійсненні статутної діяльності, а отже не підпадає під дію мораторію. Також скаржник зазначає, що у справі № 37/383пн господарськими судами винесено рішення про відмову у задоволенні аналогічних позовних вимог, яке набрало законної сили та має преюдиційне значення для даної справи.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.11.2004 р. постановою відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління Донецької області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області № 6/633 від 11.02.2002 р. про стягнення боргу з Донецької дослідної станції інституту виноградарства і виноробства ім. Таїрова. В подальшому відкриті виконавчі провадження за іншими наказами Господарського суду Донецької області від 02.07.2007 р. у справі № 36/96, від 24.07.2006 р. у справі № 32/99, від 18.05.2009 р. у справі № 39/125, від 18.05.2009 р. у справі № 39/124, від 18.05.2009 р. у справі № 39/126, від 22.04.2009 р. у справі № 4/110 тощо.

В межах зведеного виконавчого провадження державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 11.11.2010 р. складено акт опису й арешту майна (з додатком), яким описані і арештовані об'єкти нерухомості, в тому числі, лабораторія зі зберігання винограду, вегетаційний будиночок, будівля старої контори, будівля клубу, будівля телятнику, бурякове сховище (ангар), їдальня, корівник на 200 голів.

Листом-повідомленням № 8/11П від 27.01.2011 р. ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області про здійснення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з ДП "СГП "Таїровське", складання акта опису і арешту майна та проведення експертної оцінки для наступної реалізації зазначеного майна.

Листами № 10-07-01731 від 17.02.2011 р., № 10-07-02841 від 16.03.2011 р., № 10-07-03404 від 29.03.2011 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області повідомило ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, що ДП "СГП "Таїровське" підпадає під дію Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , вважало за можливе зняття арешту з майна державного підприємства, оскільки кредиторська заборгованість по ДП "СГП "Таїровське" виникла лише перед юридичними особами.

За результатами розгляду вказаних листів ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області листами № 900/04-01-31/8 від 15.04.2011 р. та № 4-16-258 від 19.04.2011 р. повідомило про відсутність підстав для звільнення майна з-під арешту.

Листами №10 від 24.03.2011р., № 30 від 17.05.2011 р. ДП "СГП "Таїровське" було запропоновано державному виконавцю перелік майна, яке не забезпечує виробничу діяльність підприємства, з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості по виконавчим провадженням.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку описаного та арештованого майна, що належить ДП "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське", складеного Донецькою філією ПП "Авто експерт" (сертифікат № 7216/08 суб'єкта оціночної діяльності від 09.07.2008 р., виданий Фондом державного майна України), станом на 31.03.2011 р. вартість наданого до оцінки майна, що розташоване за адресою: Донецька область, Волноваський район, м. Докучаєвськ, с. Ясне, складає 213634,08 грн.: корівник на 200 голів - 43 323,24 грн., телятник - 15 704,23 грн., свинарник - 21 766,75 грн., вегетаційний будиночок - 12 525,78 грн., ангар-бурякосховище - 28 773,49 грн., їдальня - 16 749,66 грн., будівля старої контори - 6 452,97 грн., будівля клубу - 45 845,32 грн., лабораторія зі зберігання винограду - 22 492,64 грн.

Приватним підприємством "Нива-В.Ш." 24.06.2011 р. були проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ДП "СГП "Таїровське", оформлені протоколами

№ 0511299-2, № 0511304-3, № 0511301-4, № 0511305-5, № 0511302-6, № 0511306-7,

№ 0511298-5, № 0511300-9.

За результатами проведених прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна переможцями визнано фізичних осіб-підприємців Ахунзянова Олександра Валерійовича, Цибульського Дмитра Наумовича, Грязюка Володимира Олександровича, Захарченка Ігоря Миколайовича за відповідними лотами.

Як встановлено судами, відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське", затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України 26.12.2005 р. № 68, зареєстрованим 03.02.2006 р., останнє було створене як державне підприємство Донецька дослідна станція Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. Відповідно до наказу Міністерства від 05.07.2005 р. № 301 (v0301555-05) "Про перейменування Донецької дослідної станції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова" перейменоване у Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське". Підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном).

Згідно з п. 3.3 Статуту виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять її майно, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Судами також встановлено, що майно підприємства, включаючи те, що було реалізоване на прилюдних торгах, було передано останньому за рішеннями Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради № 25 від 26.01.2005 р., № 367 від 08.10.2007 р.,

№ 387 від 17.10.2007 р. № 346 від 20.10.2010 р.

Наказом Фонду державного майна України від 24.03.2008 р. було затверджено доповнення до Переліку об'єктів груп В, Г (крім АПК), які підлягають підготовці до продажу в 2008 році за участю працівників регіональних відділень ФДМУ, до якого по Донецькій області, окрім іншого, було включене ДП "СГП "Таїровське".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області № 619 від 30.07.2008 р. "Про прийняття рішення щодо приватизації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське" вирішено розпочати приватизацію Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське" шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство; відділу реформування державного майна доручено організувати роботу з передачі функцій управління майном ДП "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області № 1292 від 22.12.2008 р. скасовано рішення про приватизацію Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське", прийняте наказом № 619 від 30.07.2008 р.

Підставою для скасування рішення про приватизацію ДП "СГП "Таїровське", відповідно до змісту наказу від 22.12.2008 р. № 1292, став лист Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції від 02.10.2008 р.

№ 2895/4-2-237 щодо винесення постанови від 01.06.2007 р. про арешт всього майна Донецької дослідної станції інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, правонаступником майнових прав і обов'язків якого є ДП "СГП "Таїровське", та оголошення заборони на його відчуження.

У зв'язку із скасуванням рішення про приватизацію ДП "СГП "Таїровське" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області листом

№ 07-11437 від 24.12.2008 р. повідомило Міністерство аграрної політики України про скасування рішення про приватизацію ДП "СГП "Таїровське".

Міністерство аграрної політики України листом № 37-11-4-15/2273 від 17.02.2009 р. було повідомило про недоцільність скасування рішення про приватизацію ДП "СГП "Таїровське". Також Міністерство аграрної політики України (лист № 37-11-1-15/7272 від 17.05.2010 р.) вказало на можливість здійснення реалізації частини майна підприємства для погашення наявної заборгованості.

ДП "СГП "Таїровське" 10.02.2011 р. було включено до Переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу у 2011 році.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Мораторій також поширюється на акціонерні товариства.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) справа про мораторій на примусову реалізацію майна № 1-11/2003 від 10.06.2003 р. встановлено, що за змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності (ч. 2 п. 3.3 мотивувальної частини).

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.05.2006 р. № 01-8/1114 (v1114600-06) під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Згідно з приписом ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 (z0391-99) ", до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні.

Пунктом 16 вказаного Положення передбачено, що основними засобами виробництва є необоротні матеріальні активи (основні виробничі фонди), які входять до складу основних фондів, функціонують в натуральній формі і створюють умови для здійснення процесу виробництва.

Судами встановлено, що реалізоване на прилюдних торгах арештоване нерухоме майно третьої особи-1 відноситься до основних фондів підприємства, що підтверджується його балансами, з яких зокрема вбачається, що вказані об'єкти обліковуються у розділі 1 "Балансу "ДП СПГ "Таїровське"- необоротні активи - у ст. "Основні засоби".

Таким чином, спірне майно відноситься саме до необоротних активів, що мають використовуватися в процесі виробництва, а тому суди дійшли вірного висновку, що на реалізацію спірного майна розповсюджується дія мораторію відповідно до положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) .

Проведення аукціону щодо реалізації рухомого майна регулюється Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 15.07.1999 р. № 42/5 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.1999 р. за № 480/3773 (z0480-99) . Відповідно до п. 2.3 вказаного Порядку прилюдні торги та аукціон - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, котрий під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням наведеного суди обґрунтовано задовольнили позовні вимоги, оскільки в ході здійснення виконавчого провадження були порушені вимоги Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) , у зв'язку з чим відбулось неправомірне відчуження об'єктів нерухомого державного майна на прилюдних торгах, що призвело до позбавлення підприємства засобів виробництва та порушення інтересів держави.

При цьому господарськими судами обґрунтовано не прийняті до уваги посилання відповідачів на те, що станом на час вчинення спірного аукціону позивач не здійснював повноважень органу управління ДП СГП "Таїровське", а тому позбавлений права звертатись до суду з позовом. Судами встановлено, що листом від 17.02.2009 р. Міністерство аграрної політики відмовилось від прийняття функцій з управління майном ДП СГП "Таїровське", запропонувавши позивачу продовжувати процедуру приватизації. Отже, передача (повернення) до Міністерства аграрної політики України функцій управління спірного майна не відбулась. Позивачем не було втрачено повноважень державного органу приватизації і з 10.02.2011 р. ДП "СГП "Таїровське" знову включене до Переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу у 2011 року. Таким чином, на час здійснення спірних торгів ДП СГП "Таїровське" було включене до переліку об'єктів, що підлягали приватизації.

Щодо посилань скаржника на судові рішення у господарській справі № 37/383пн, судами з урахуванням ст. 35 ГПК України підставно не взято вказані посилання до уваги, оскільки спір у даній справі розглядався за участю інших сторін та з іншого предмету спору: оскаржувались торги, проведені 27.10.2008 р. Предметом торгів були будівлі гуртожитків. У даному спорі предметом є основні засоби, які за своєю суттю повинні використовуватись у виробничій діяльності держпідприємства.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.