головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів: Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 910/11247/13 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" до Малого приватного підприємства "Курс" третя особа Державна фінансова інспекція України про стягнення 38 154,00 грн.

за участю представників від: позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача не з"явилися, повідомлені належним чином третьої особи Самойленко М.В. (довір. від 31.12.2013)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2013 у справі № 910/11247/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (Позивач) про стягнення з Малого приватного підприємства "Курс" (Відповідач) збитків у розмірі 38 154 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що Позивачем відповідно до статей 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України не доведено наявності повного складу цивільного правопорушення у діях Відповідача.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Державна фінансова інспекція України (Третя особа) звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2013, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 у справі № 910/11247/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка".

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що актом ревізії Держфінінспекції від 11.07.2012 № 04-20/63 підтверджується порушення ДБНД.1.1-1-2000 при оформленні актів виконаних підрядних робіт за травень, червень 2008 року, у зв"язку з чим ДП "Національний центр Олександра Довженка" завдано збитки на суму 38 154 грн. Зокрема, Державна фінансова інспекція України посилається на те, що за результатами проведення контрольних замірів фактично виконаних робіт по ремонту Центру встановлено завищення прибутку у зв"язку із застосуванням коефіцієнта 3,82 замість 2,71, застосовано не відповідну фактичному складу робіт розцінку на улаштування покриття з плиток, включено роботи по очищенню приміщень від сміття, які мають враховуватися загальновиробничими витратами, фізичні обсяги виконаних робіт не відповідають обсягам робіт включеним в акти приймання виконаних робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 14.04.2008 між Державним підприємством "Національний центр Олександра Довженка" (Замовник) та Малим приватним підприємством "Курс" (Підрядник) укладено договір № 03 на виконання робіт по реконструкції, за умовами якого Підрядник мав провести реконструкцію службових і виробничих приміщень Замовника по вул. Васильківській, 1 в м. Києві.

Сторонами вартість робіт визначена на суму 280 000 грн., а термін дії договору до 31.12.2008.

Матеріали справи не містять доказів виконання робіт за договором № 03 від 14.04.2008.

В червні 2013 року Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства "Курс" про стягнення збитків на суму 38 154 грн., які на думку Позивача виникли у зв"язку з завищенням Відповідачем розцінок за виконані роботи і їх обсягів. Позовні вимоги Позивач обґрунтував актом ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" № 04-20/63 від 11.07.2012, який склала Державна фінансова інспекція України, і в якому зазначена інформація, що роботи за договором підряду від 14.04.2008 № 03 виконані Малим приватним підприємством "Курс" та прийняті ДП "Національний центр Олександра Довженка" за актом б/н за травень 2008 року і актом № 7 за червень 2008 року. При цьому фінансова інспекція вказує, що Підрядником завищено коефіцієнт для визначення вартості робіт, завищені обсяги робіт, що спричинило Замовникові збитки на суму 38 154 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які воно посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Через відсутність в матеріалах справи актів приймання виконаних робіт суди попередніх інстанцій не могли перевірити відповідність, викладеної в акті перевірки, інформації фактичним обставинам справи.

В акті ревізії № 04-20/63 від 11.07.2012 зазначається, що згідно з пунктом 4.1 договору вартість робіт визначена на суму 300 000 грн., в той час як до матеріалів справи Позивачем надано не завірену копію договору № 03 від 14.04.2008 в пункті 4.1 якого договірна ціна вказана на суму 280 000 грн.

В наданих Позивачем банківських виписках і інших платіжних документах (а.с. 137-141) про оплату Малому приватному підприємству "Курс" грошових коштів міститься посилання як на договір № 03 від 14.04.2008, так і на договір № 03 від 15.04.2008, а в реєстрі платежів за 22.07.2008 про оплату МПП "Курс" суми 30 550,60 грн. взагалі відсутні посилання на договір.

Тому, лише з підстав необґрунтованості належними доказами та наявності суперечливих показників суди попередніх інстанцій вправі були залишити без задоволення позовні вимоги ДП "Національний центр Олександра Довженка".

Крім того, відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу підрядника відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З огляду на вказане, судова колегія Вищого господарського суду України підтримує висновки судів попередніх інстанцій про незадоволення позову ДП "Національний центр Олександра Довженка".

Також Господарський суд міста Києва, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано послався на статті 22, 610, 623 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України, які вказують на те, що божник має відшкодувати кредиторові збитки у разі порушення зобов"язання, а наявними матеріалами справи не доведено факту неналежного виконання Відповідачем умов договору чи порушення договірних зобов"язань.

Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Державна фінансова інспекція України не вказала, які норми матеріального чи процесуального права порушенні судами попередніх інстанцій при ухвалені рішень у справі № 910/11247/13. Колегією суддів Вищого господарського суду України не встановлено таких порушень.