Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), прокуратури Сіромашенко Р.Л., прокурор відділу ГП України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тана- ЛТД" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 51/509 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тана-ЛТД" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

Прокурор Подільського району міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тана-ЛТД" про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул.Нижній Вал, 17 у Подільському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Тана-ЛТД" та зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 31.01.2006 р. за № 85-6-00247; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тана-ЛТД" повернути Київській міській раді земельну ділянку, площею 0,12 га, вартістю 5359711,25 грн., яка розташована по вул.Нижній Вал, 17 у Подільському районі міста Києва.

Рішенням господарського суду м.Києва від 28.10.2013 (судді Пригунова А.Б. - головуючий, Любченко М.О., Блажівська О.Є.) позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 (судді Куксов В.В. - головуючий, Авдеєв П.В., Гончаров С.А.) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Тана-ЛТД" апеляційну скаргу з доданими документами без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України (1798-12) ).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тана-ЛТД" у поданій касаційній скарзі просить зазначену ухвалу апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, а саме: ст.ст. 94, 97 ГПК України та ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір".

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пп.4 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп.1, 2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI визначено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1147 грн. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11.).

Предметом позову в даній справі є вимога про розірвання договору оренди, що є вимогою немайнового характеру, та вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку, яка за своєю суттю також є вимогою немайнового характеру, оскільки ст. 55 ГПК України, якою встановлено правила визначення ціни позову, не відносить позови про зобов'язання повернути земельну ділянку, яка передавалась в користування за спірним договором, до числа тих, що підлягають грошовій оцінці.

Враховуючи вимоги апеляційної скарги щодо скасування судового рішення у даній справі у повному обсязі, колегія суддів зазначає, що судовий збір за подання заявником апеляційної скарги повинен сплачуватись з кожної немайнової вимоги.

Разом з тим, як доказ сплати судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги заявником надано квитанцію, що підтверджує сплату судового збору лише з однієї вимоги немайнового характеру (573,50 грн.).

Згідно п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки заявником було сплачено судовий збір не в повному обсязі, апеляційний господарський суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

При цьому колегія погоджується з доводами касаційної скарги щодо помилкового визначення апеляційним господарським судом вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку, як вимоги майнового характеру, враховуючи вищевикладене.

Однак, таке помилкове посилання суду не вплинуло на висновок щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги ТОВ "Тана-ЛТД" на підставі п.3 ст. 97 ГПК України внаслідок невиконання скаржником вимог закону щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.